Методичні вказівки до практичного заняття

Надання першої медичної допомоги

Загальна ціль заняття: набути практичні навики в наданні першої

медичної допомоги:

- вивчити принципи надання першої долікарської допомоги;

- вивчити особливості травматизму ;

- вивчити загальні міроприємства по попередженню

професійних захворювань в сільському господарстві.

Практична частина

1. Вивчити теоретичну частину.

2. Відповісти письмово на вказані викладачем не менше як на 8

питань.

Теоретична частина

Види травм на сільськогосподарських роботах

Гру-па | Характер робіт | Причини травм | Види пошкодження

1 | Робота на сільськогоспо-дарських і інших машинах | Падіння з тракторів і машин в разі спроби сісти або зіскочити на ходу, захват одягу і частини тіла незахищеними рухливими частинами машин. Попадання частин тіла в ріжучі і подаючі механізми комбайнів. Наїзд на відпочиваючих на території робіт. Ремонт і регулювання тракторів і інших машин з незаглушеним двигуном, попадання на небез-печну територію гвинта літака. Чистка різних машин руками без вичищувачів. Робота на крутих схилах (перекидання машин). Необстеження необроблюваного поля (камінням, балки, ями). Недостатнє і неправильне освіт-лення при нічних роботах. Необережне викручування кришок радіаторів. |

Поранення, удари, переломи кінцівок, травматичні ампутації.

2. | Робота з ручним інструментом | Необережне і неуміле користування підру-чним інструментом. Неузгодження

дій між робітниками. Несправність інструментів. |

Удари, пошкоджен-ня кінцівок, чужорідне тіло.

3. | Транспорт | Падіння вантажу з транспорту, перевезення людей в транспортних прицепах і на с-г машинах. Алкогольне сп'яніння водія, недотримання правил вуличного руху. Недостатня підготовка тракторів і механізаторів в зимових умовах. Не дотри-мування правил перевезення людей у вантажних автомобілях.

4. | Навантажу-вально-розвантажу-вальні роботи | Піднімання великих вантажів вручну. Перебу-вання людей під вантажем і в радіусі дії підйо-мних механізмів. Не використання рукавиць при навантажувальних роботах. | Удари, пере-ломи кінці-вок і хребта. Пошкодження кісток.

5. | Догляд за тваринами | Необережність, незнання характеру тварин. Порушення техніки безпеки при подрібнен-ні кормів, при термічні обробці і митті доїль-них апаратів. | Удари і поранення грудної клітки, черевної порожнини і внутрішніх органів, роз-дроблення, ампутації кінцівок.

6. | Робота в майстернях | Некористування захисними засобами (рука-вицями, окулярами, спецодягом) ушкодженність ручних інструментів, погане освітлен-ня. Ненадійні підставки ма-шин, які перебувають в ремонті. Відсутність захисних кожухів. | Поранення і чужорідне тіла кисті і ока. Обгортання кисті і обличчя.

7. | Ремонтно-будівельні лісозаготівельні роботи | Падіння з висоти на будівництві. Відсутність загоро-жі. Порушення правил штабелювання буд-матеріалів. Перебування під грузом і підйо-мними механізмами. Неправильне розбиран-ня старих будівель. Пошкодження в лісі при неправильному користуванні пилою або при валенні дерев. | Удари і переломи кінцівок, хребта і черепа. Поранення ніг.

8. | Проїзд з роботи і на роботу | Дорожньо-транспортні пригоди (наїзд, падіння з транспортних засобів). Недостатнє обладнання автомобілів для перевезення людей. Травми при падінні на нерівній і слизькій дорозі. | Удари і переломи. Розтягнення м'язів нижніх кінцівок. Удари всього тіла.

9. | Травми, отримані внаслідок дії електричного струму | Відсутність і несправність заземлення, ізоляції електрич-них моторів, інструментів, проводів та ін. Невикористання захисних засобів (гумові рукавиці). Допускання високої напруги струму для переносних ламп і іншого електрооблад-нання. Обірваний вітром струмопровідний дріт. Необережна робота під повітряними електродротовими лініями з високо-габаритними машинами і кранами. | Удар струмом. Смертельні електро-травми.

10. | Інші | Вибухи. Невикористання правил експлуатації котлів під тиском. Гострі отруєння ядохімікатами і газами. Робота без взуття. | Багаторазові поранення, гострі отруєння, поранення стопи.

Професійні хвороби і причини їх виникнення.

Професійними називаються хвороби, виникнення яких пов'язане з певною трудовою діяльністю і впливом на організм конкретних несприятливих умов праці, так званих шкідливих виробничих чинників.

До професійних хвороб належать насамперед хвороби, що виникають внаслі-док безпосередньої дії на людей виробничих шкідливих факторів, а також ті, що за певних виробничих умов розвиваються значно частіше, ніж звичайно. Найпоширенішими професійними чинниками, які впливають на організм робітників сільського господарства є:

-хімічні речовини, що широко використовуються для захисту рослин від шкідників та захворювань;

-вібрація та шум, пил рослинного й тваринного походження;

-перенапруження окремих органів і систем, що виникає у відповідь на три-вале навантаження на одні і ті самі нервово-м'язові групи;

-біологічні чинники ( мікроорганізми)- збудники заразних хвороб, що пере-даються від тварини людині.

У разі тривалої дії на організм високих концентрацій пилу можуть розвину-тися хвороби легенів і дихальних шляхів; під впливом високих рівнів вібрації, виникає вібраційна хвороба, внаслідок дії шуму - захворювання органів слуху - неврит, хімічних речовин - отруєння.

До професійних хвороб, які в умовах виробництва зустрічаються частіше, ніж звичайно, належать бруцельоз, сибірка, сап, ящур та інші, що передаються лю-дям від тварин; бронхіальна астма, хвороби шкіри

(дерматози, екземи), хроні-чні захворювання нервово-м'язового апарату тощо. Як відомо, ці хвороби можуть бути і непрофесійними. Визначити їх походження може тільки лікар, який при обстеженні хворого обов'язково враховує його трудову діяльність.

Розрізняють гострі і хронічні професійні захворювання та отруєння. Хворо-би, зумовлені тривалим, протягом багатьох років, вдиханням невеликих конце-нтрацій пари хімічних речовин, пилу, газів, впливом на організм вібрації і шу-му, як правило, мають хронічний характер і виникають поступово - через 10-15 і більше років роботи в

несприятливих умовах. Наприклад, вібраційна хво-роба розвивається за 15-20 і більше років у разі нехтування гігієнічними реко-мендаціями.

Прояви перших ознак хронічного отруєння пестицидами при кон-такті з ними без суворого виконання профілактичних заходів можуть

спостері-гати вже через 2-3 роки.

У тих рідкісних випадках, коли працюючі протягом одного

робочого дня за-знають короткочасного, часто випадкового, впливу

великих концентрацій хімі-чних речовин або якогось