Приміщення виготовлення та обробки матеріалів з гуми має категорію виробництва за вибуховою, вибухопожежною та пожежною небезпекою “В” (ОНТП 24-86, табл. 1), клас вибухонебезпечної зони за ПУЕ – П-ІІа (п.7.4.5.).

Характерними ознаками пожежі буде: значне димоутворення та швидке підвищення температури.

3. Вибір типу установки пожежегасіння.

Тип установки пожежегасіння визначається видом вогнегасної речовини, методом гасіння та збуджувальною системою.

З урахуванням сумісності властивостей вогнегасної речовини та матеріалу, що підлягає гасінню, аналізу пожежної небезпеки, технологічного процесу, мікроклімату приміщення, його конструктивних, об’ємно-планувальних рішень, економічних міркувань, а також рекомендацій [4] пожежу в приміщенні для ремонту трансформаторів пропоную гасити піною низької кратності. В якості піноутворювача пропоную використовувати ПУ марки П0-6К (основний компонент – натрієві солі сульфокислот, які отримуються при нейтралізації кислого гудронну, призначення – загальне, концентрація в розчині – 6%) – додаток 3, таблиця 3.1. [3]

Вибір методу гасіння та збуджувальної системи здійснюємо з урахуванням припустимого часу розвитку пожежі, прийнятого вогнегасного засобу, мікроклімату та архітектурно-планувальних рішень захищаємого приміщення. Вирішальний вплив на вибір методу гасіння і збуджувальної системи є гранично припустимий час розвитку пожежі, що визначається як час від початку виникнення пожежі до моменту досягнення найбільш небезпечних факторів пожежі критичного значення.

При пожежі в приміщенні для ремонту трансформаторів гранично допустимий час розвитку пожежі визначається тим моментом який скоріше наступить: чи моментом охоплення пожежею всієї площі приміщення, чи моментом досягнення середньо об’ємної температури у приміщенні, значенням температури самоспалаху мастильних матеріалів, які використовуються в технологічному процесі.

а) Визначення залежності площі пожежі в приміщенні від часу.

Вихідні дані:

Довжина “А” – 35 м.;

Ширина “В” – 17 м.;

Висота “h” – 6 м.;

Площа розливу ЛЗР – до 10 м2.

Стіни з межею розповсюдження вогню (см) – 25.

Координати місця виникнення пожежі X – 0; Y – 0.

Виходячи з місця виникнення пожежі її форми, площа пожежі визначається:

при до 3 хв. за формулою:

- Справочник руководителя тушения пожара [5]

де - лінійна швидкість розвитку пожежі, м/с

- час розвитку пожежі, хв.

В залежності від пожежного навантаження матеріалів по табл. [5], стор. 22, вибираємо лінійну швидкість розвитку пожежі -

Для часу більше 10 хв. розвитку пожежі, площа визначається за формулою:

м2

а) Визначення залежності середньо об’ємної температури в приміщенні де виникла пожежа від часу.

Зміна середньо об’ємної температури в приміщенні на стадії розвинутої пожежі характеризується стандартною кривою “температура-час”, яка описується рівнянням [7].

де: - середньо об’ємна температура в приміщенні при “стандартній” пожежі в с;

- тривалість пожежі в хв.

Але при горінні легкозаймистих матеріалів характер зміни середньо об’ємної температури буде відрізнятись від умов які характеризують стандартну пожежу.

Необхідно враховувати:

.

де: - температура при фактичній пожежі;

- температура при стандартній пожежі.

Виходячи з завдання, а також [5], .

Таким чином температура в приміщенні знаходиться по формулі [7]:

Значення коефіцієнта К для умов коли хв. визначається:

де: - питома теплота пожежі в Мкал/м2год.

- площа пожежі в м2.

- об’єм приміщення в м3.

Знаходимо значення К при хв. при: Мкал/м2год. [7], .

При

При

Отримані дані підставляємо в формулу

З малюнка визначаємо, що визначаючим фактором розвитку пожежі є залежність середньо об’ємної температури в приміщенні від часу її розвитку.

Виходячи з визначеного пропоную обладнати приміщення для ремонту трансформатору спринклерною установкою пінного пожежегасіння.

Перевірка можливості застосування спринклерної установки пінного пожежегасіння.

4. Гідравлічний розрахунок АУП.

Гідравлічний розрахунок виконуємо в відповідності до вимог СНиП 2.04.09-84 [6], а також рекомендації [3].

Нормативні дані для розрахунку:

а) Вибір зрошувача.

л/с

де: І інтенсивність зрошення розчином піноутворювача, л/с;

F площа захищаєма одним зрошувачем, кв. м.

л/с

Підбираємо зрошувач з відповідними витратами, виходячи з даних табл.2, додаток 6 [6] за формулою:

л/с

де: К – коефіцієнт витрат через зрошувач;

Н – мінімальний вільний напір перед зрошувачем, м.

Приймаємо зрошувач типу ОПСР з діаметром вихідного отвору .

Уточнюємо значення напору у “диктуючого” зрошувача:

В зв’язку з тим, що Н менше табличного додат. 6, табл.2 [6], в подальшому розрахунку приймаємо м. (що відповідає нормативному).

6) Розміщення зрошувачів.

Зрошувачі типу ОПСР розміщуємо на плані приміщення з врахуванням вимог п..п. 2, 13, 2.17-2.20, 2.34. [6].

Відстань між зрошувачами:

Приймаємо відстань між зрошувачами 3.0 м.

На плані приміщення намічаємо трасу живильних і розподільчих трубопроводів, а також розміщуємо зрошувачі дотримуючись вимог п.п. 2.28-2.41 [6];

в) Розрахунок мережі.

- Діаметр трубопроводу на ділянці “1-2” знаходимо по формулі:

де: -витрати розчину піноутворювача на розрахунковій ділянці;

м/с – швидкість руху рідини в трубопроводі.

По ГОСТу “Труби стальні електросварні” (табл.3, додат. 6 [6]) приймаємо трубу з внутрішнім діаметром і

де: - питома характеристика тертя трубопроводу .

- Втрати напору на ділянці “1-2”

- Напір у другого зрошувача.

В подальшому розрахунку окремі записи спрощуємо.

- Витрати розчину з другого зрошувача.

- Витрати розчину на ділянці “2-3”

В зв’язку з тим, що галузі рядка симетричні, тобто:

Перший рядок характеризується наступними показниками:

- Характеристика першого рядка.

Як видно з розрахункової схеми, всі рядки конструктивно однакові. Відповідно і їх характеристики також рівні. Подальший розрахунок симетричної тупикової мережі виконуємо методом послідовних наближень від точки “А” до стояка вузла