ІНДИВІДУАЛНЬЕ НАУКОВЕ ЗАВДАННЯ

з курсу „Безпека життєдіяльності”

на тему:

„Демографічні проблеми України”

ПЛАН

1. Демографічна криза в Україні, її основні причини

2. Порівняльна характеристика демографічних проблем світу та України

Список використаної літератури

1. Демографічна криза в Україні, її основні причини

Тільки за жовтень 2006 р. на Україні померло 20 000 чоловік, а всього за останні півтора десятка літ ми втратили понад 5 млн. А ще 15 років тому нас було 52 млн. І якщо відняти 7 млн. заробітчан за кордоном, серед яких 80% жінок репродуктивного віку, то це число ще зменшується до 32 млн. Та ще більше лихо не лише те, що вмирають люди, але й не народжуються в достатній кількості діти. Адже кожна 5-та подружня пара в Україні – бездітна.

Всього жінок на Україні 25,3 млн.; з них фертильного, тобто репродуктивного віку (15 – 47 років) – 12,4 млн.Із 13,5 млн. сімей – 4,5 мають одну дитину; 2,2 млн. – двох дітей; а трьох дітей мають 458 тис. сімей. У селі на кожну жінку припадає 1,7 дитини, у місті – 0,8 дитини.З 400 тис. новонароджених щорічно помирає 4 тис. немовлят.

Як бачимо, статистика невтішна і така, що загрожує безпеці країни. Не хотілося б пророкувати, але з такими темпами зникнення корінного етносу Україна перебуває в стані загрозливої демографічної кризи зараз і зникнення зі сторінок історії в недалекому майбутньому. То ж враховуючи, скільки наша земля пережила не лише екологічних, а й політичних, економічних, моральних “чорнобилів”, воєнних лихоліть, голодоморів, Україну давно вже пора прилучити до лику Святих земель.

Якщо будемо так вимирати, як сьогодні, то до 2010 року українців залишиться близько 37 млн., а до 2050 – біля 26 млн.

Природною основою трудових ресурсів є народонаселення. Роль його як основи суспільного виробництва полягає в тому, що воно виступає споживачем матеріальних благ і тим самим зумовлює роз-

виток насамперед галузей, які орієнтуються у своєму розміщенні на споживача. Однак найважливішою характерною рисою народо-населення є те, що воно є природною основою формування трудо-вих ресурсів, найголовнішого елемента продуктивних сил. які віді-грають вирішальну роль як фактор розміщення трудомістких галу-зей господарства.

Чисельність населення, його динаміка і віково-статева структу-ра є найважливішими показниками демографічної характеристики народонаселення.

За останні 80 років населення України збільшилось в 1.5 рази. Водночас були величезні людські втрати в результаті війн, політич-них репресій, голодомору 30-х років. Як результат механічних втрат населення є його сучасна деформована вікова структура. Зростан-ня загальної чисельності населення зумовлює потребу значних ка-пітальних вкладень з метою забезпечення піднесення матеріально-го і культурного рівня життя народу України.

Найважливішим фактором динаміки загальної чисельності насе-лення України є його природний рух. За останні 55 років коефіцієнт смертності практично не змінився (відповідно 14.3 % у 1940 р. і 15.4 %о у 2002 р.). Проте різко знизився коефіцієнт народжуваності (з 27.3 %о у 1940 р. до 9.6 %о у 2002 р.) і, як наслідок, коефіцієнт природного приросту населення (з 13.0 %о у 1940 р. до 5.8 %о у 2002 р.).

Зниження природного приросту спричиняє деформацію віко-вої структури населення, зумовлює зниження природного приро-сту трудових ресурсів. "Старіння" населення призводить до збіль-шення економічного навантаження на працездатних, труднощів у формуванні трудових ресурсів, забезпеченні народного господар-ства робочою силою.

Проблеми віково-статевої структури населення мають значні регіональні відмінності. Наприклад, ці проблеми в Закарпатській і Донецькій областях діаметрально протилежні. Певні особливості є у сільській і міській місцевостях, зокрема, в більшості сільських адміністративних районів України природного приросту населен-ня практично немає, а в багатьох спостерігається процес депопу-ляції. Це означає, що в таких районах коефіцієнт народжуваності менший від коефіцієнта смертності. В селах різко погіршуються вікова й статева структури населення, що, безперечно, негативно впливає на розвиток продуктивних сил.

Загальна динаміка чисельності насе-лення формується за рахунок його природного руху, постійної міграції, а в межах окремих тери-торій (при незмінності державних кордонів) і за ра-хунок адміністративно-територіальних змін.

Слід зауважити, що в останній час (1990-2004 рр.) спостерігається зменшення чисельності з 51.3 млн. чол. (1996 р.) до 49.1 млн. чол. (2003 р.), що становить 1.9 млн. чол. або 3.7%. Такі процеси зумовлені різними чинниками: низьким рівнем життя, екологічною кризою, соціально-економічними проблемами тощо. Але сильний вплив на чисельність має як природний рух, так і механічний, про що йдеться в наступних питаннях курсової роботи.

Кількість населення в країні до сучасного періоду збіль-шувалася переважно через його природний приріст, тобто перевищення рівня народжуваності над рівнем смерт-ності. До другої світової війни в Україні був досить високий рівень народжуваності – 27 чол. на 1 000 жителів. Після війни він знизився. Водночас смертність населення зросла з 7.7 чол. на 1 000 жителів у 1965 р. до 12.9 – у 2002 р. У багатьох областях кількість населення зменшується не тільки відносно, а й абсолютно. Це насамперед відбувається у Він-ницькій, Чернігівській, Житомирській областях України.

Отже, вперше за багато десятиліть природний приріст на-селення України став від’ємним, тобто смертність перевищує народжуваність. Причинами цього є екологічна криза, що сталася через неправильну експлуатацію великої кількості «брудних» підприємств, а також радіаційне забруднення в результаті чорнобильської катастрофи. На природний приріст населення впливає також економічна криза – наслідок соці-алістичного способу виробництва.

Головна причина перевищення смертності над народжува-ністю криється в підриві життєвої сили українського народу внаслідок винищення найздоровішої, найжиттєздатнішої час-тини нації під час голодоморів, воєн і