РЕФЕРАТ
на тему:
Загальні вимоги до розміщення, будівництва та використання захисних споруд цивільної оборони
Одним з найефективніших способів захисту населення при виникненні техногенних аварій з викидом ХНР радіоактивних та інших небезпечних речовин є укриття населення в захисних спорудах цивільної оборони (ЗС ЦО). З цією метою повинно здійснюватись планомірне накопичення фонду ЗС (сховищ та протирадіаційних укриттів), які у повсякденній діяльності повинні використовуватись для господарської необхідності та обслугову-вання населення.
ЗС повинні приводитись у готовність для прийому населення у терміни, що не перевищують 12 годин, а на АС та ХНО повинні утримуватись у готовності до негайного прийому населення.
ЗС, що входять у склад АС та ХНО, необхідно включати у пускові об'єкти першої черги. При цьому ввід до експлуатації сховищ при будівництві АС повинно передбачувати до фізичного пуску їх першого енергоблоку.
Захист робітників та службовців підприємств, організацій та установ (падалі - підприємства), розташованих в зонах можливих сильних руйнувань, та тих, що продовжують свою виробничу діяльність у воєнний час, а також робочих змін чергового та лінійного персоналу підприємств, що забезпечують життєдіяльність категорованих міст і об'єктів особливої важливості, повинно передбачатись у сховищах.
Захист робітників та службовців об'єктів першої та другої ка-тегорії по ЦО та інших об'єктів господарювання, що розташовані за межами зон можливих сильних руйнувань, а також населення, що проживає в некатегорованих містах, селищах та сільських населених пунктах, та населення, що евакуйоване у вищевказані міські та сільські поселення, повинно передбачатись у протирадіаційних укриттях (ПРУ).
Фонд ЗС для робітників та службовців підприємств створюється на території цих підприємств або поруч з ними, а для решти населення - у районах житлової забудови.
Створення фонду ЗС здійснюється завчасно, шляхом:
а) комплексного освоєння підземного простору для гос-подарських потреб з урахуванням пристосування і використання його споруд в інтересах захисту населення, як то:
пристосування під захисні споруди підвальних приміщень у будівлях та спорудах, що будуються або вже існують;
пристосування під захисні споруди окремо стоячих заглиблених споруд, що будуються або вже існують;
пристосування під сховища метрополітенів;
пристосування під захист населення підземних гірських виробок, печер та інших підземних порожнин;
б) пристосування під захисні споруди приміщень в цокольних та наземних поверхах у будівлях та спорудах, що будуються або вже існують, або будівництво окремо стоячих піднесених захисних споруд.
Проектування ЗС здійснюється відповідно до будівельних норм і правил проектування ЗС ЦО та інших нормативних документів.
Сховища та ПРУ повинно розташовувати в межах радіусу збору осіб, що ховаються, відповідно до схеми розміщення ЗС ЦО.
Захист нетранспортабельних хворих, а також медичного й обслуговуючого персоналу в закладах охорони здоров'я (лікарнях і клініках), які проектуються, будуються і вже діють, що роз-ташовані в зонах можливих сильних руйнувань, слід передбачати в сховищах. При цьому слід приймати не менше 10% загальної проектної місткості лікувальних закладів у мирний час.
У випадку будівництва об'єктів за межами зон можливих сильних руйнувань зазначений контингент населення ховається в протирадіаційних сховищах за місцем роботи, проживання або евакуації.
При чисельності працюючої зміни на підприємствах 50 чоловік і менше допускається будівництво захисних споруд, що забез-печують укриття найбільшої працюючої зміни груп підприємств.
Всі сховища цивільної оборони (крім сховищ, розташованих у межах границь проектної забудови АС і в метрополітенах) по-винні забезпечувати захист людей, що ховаються від впливу над-лишкового тиску у фронті повітряної ударної хвилі ДРф = 100 кПа (1 кгс/см2) і мати ступінь ослаблення проникаючої радіації захисними конструкціями, (А) рівну 1000. Вони також повинні забезпечувати захист людей, що ховаються від розра-хункового впливу вражаючих факторів ядерної зброї і звичайних засобів ураження (без урахування прямого влучення), бактері-альних (біологічних) засобів (БЗ), отруйних речовин (OP), a також при необхідності від катастрофічного затоплення, ХНР, перелік яких приймається відповідно до обов'язкового додатка 2, СНіП 2.01.51-90, радіоактивних продуктів при руйнуванні ядер-них енергоустановок, високих температур і продуктів горіння при пожежах.
Системи життєзабезпечення сховищ повинні забезпечувати безупинне перебування в них розрахованої кількості людей, що ховаються протягом двох діб (за винятком укриттів, розташованих у зонах можливих сильних руйнувань навколо АС).
Протирадіаційнні укриття повинні забезпечувати захист людей, що ховаються від впливу іонізуючих випромінювань при радіо-активному зараженні (забрудненні) місцевості, і припускати безупинне перебування в них розрахункової кількості людей, що ховаються протягом двох діб (за винятком ПРУ, розташованих у зоні можливих слабких руйнувань навколо АС).
При розташуванні ПРУ в зоні можливих слабких руйнувань, а також на об'єктах першої категорії, розташованих поза зонами можливих сильних руйнувань, їхні захисні конструкції повинні бути розраховані на надлишковий тиск у фронті повітряної ударної хвилі ЛРф=20 кПа (0,2 кгс/см2).
Залежно від місця розташування, ПРУ повинні мати ступінь ослаблення радіації зовнішнього випромінювання - коефіцієнт захисту Кз (крім ПРУ, розміщуваних у районах АС), рівний:
а) на об'єктах першої і другої категорії по цивільній обороні, розташованих поза зонами можливих сильних руйнувань, для працюючих змін підприємств - 200;
б) у зонах можливого небезпечного радіоактивного зараження (забруднення) за межею зон можливих сильних руйнувань:
200 - для працюючих змін некатегорованих підприємств, формувань цивільної оборони та лікувальних закладів, що розгортаються у воєнний час;
100 - для населення некатегорованих міст, селищ, сільських населених пунктів і населення, що евакуюється;
в) у зонах можливого сильного радіоактивного зараження (забруднення):
100 - для працюючих змін некатегорованих підприємств і ліку вальних закладів, що розгортаються у воєнний час;
50 — для населення некатегорованих міст, селищ, сільських населених пунктів і населення, що евакуюється;
г) за межами зон можливого сильного радіоактивного зараження (забруднення):
20