носом. Якщо занадто жарко, треба спуститися нижче й лягти на рушник. Коли жар стає нестерпним і виникає бажання охолодитися, слід негайно виходити із сауни.
Після другого-третього заходу в парильню бажано охолодитись у басейні. За необхідності охолодження слід припинити. Після басейну можна прийняти прохолодний душ, потім полежати, розслабитись. Для посилення потовиділення рекомендується випити кілька ковтків теплого чаю і загорнутись у простирадло.
У парильні на організм людини діють не лише пара і жар. Як звичайно, після першого заходу в парильню і адаптації до її мікроклімату, що супроводжується сильним потовиділенням, роблять наступні заходи, під час яких паряться, хляскаючи себе віником, використовують різноманітні трави, відварами яких поливають розпечене каміння, застосовують масаж.
Починати паритися віником краще з обережних рухів, ледве торкаючись шкіри, у напрямку від голови до ніг. Потім, наче віялом, підганяти гаряче повітря до боків і спини, періодично похльоскуючи віником різні ділянки тіла. Можна зверху «зачерпнути» гаряче повітря віником і прикласти віник, наприклад, до попереку і цим значно підсилити місцевий прогрів. Так само потрібно парити ноги. Хльоскання віником тіла є хорошим самомасажем.
Великий успіх має використання віників із молодих березових гілок, які зрізають навесні або на початку літа, висушують і зберігають у сухому місці. Зелені гілки, листя і бруньки берези містять вітамін С, антибіотичні речовини з бактерицидним ефектом. Дубові віники дуже міцні, з великими листками. Таким віником можна «зачерпнути» більше пари. Також корисними є віники з кропиви, що містять велику кількість вітамінів
Мал. 2. Послідовність процедуру лазні
групи В, провітамінів групи А, аскорбінову, мурашину і пактогенову кислоти, які відіграють важливу роль у процесах обміну. Можна користуватись віниками з гілок вишні.
Перед банною процедурою сухий віник потрібно розпарити в малій кількості води. Цю воду можна використати для отримання запашної пари, миття голови (відвар листя берези покращує ріст волосся).
Запах настоянки евкаліпту, полину і хвої діє заспокійливо. М'ята, буркун і шавлія мають антисептичну дію і добре освіжають повітря. Приємним є запах лавра. Гострий запах хрону і гірчиці допомагає під час простуди. Ромашка знімає спазми гладких м'язів внутрішніх органів, виявляє потогінну і протизапальну дію. Ефірні олії чебрецю і материнки підсилюють виділення бронхіального слизу, сприяють очищенню бронхів. Такий самий ефект мають листя берези, мати-й-мачухи, трава буркуну. Потогінну дію має липовий цвіт.
Кількість заходів у парильню визначається індивідуально. Деякі можуть багаторазово переходити з парильні в басейн і назад. У разі настання легкої втоми можна перепочити. Потім помити голову і помитись милом, постояти під душем, змінюючи температуру води від максимально холодної до гарячої і навпаки. Після цього потрібно обмотатись простирадлом, сісти і розслабитись.
Після банної процедури виникає сильна спрага. Найкраще її втамовують фруктові соки, мінеральна вода, чай з медом, свіжі фрукти, ягоди. Холодну воду пити не можна. Якщо з'являється почуття голоду, можна трохи поїсти.
Лазня завжди використовувалась для лікування і профілактики захворювань у дітей. Відвідувати лазню вони можуть лише під наглядом батьків. Слід пам'ятати, що режим перших відвідувань лазень як для дітей, так і для дорослих повинен бути помірним.
Спеціалісти вважають, що регулярне (один раз на тиждень) відвідування парильні чи сауни сприятливо позначається на самопочутті людини, сприяє загартовуванню організму, підвищує імунітет, позитивно впливає на зняття психічної, емоційної і фізичної втоми. Недаремно склалася традиція вітати тих, хто попарився у бані, словами «З легким паром!» і бажати їм міцного здоров'я.
Література:
Водолечение /Сост.: ААКузьменко и др. – Киев: Здоровье, 1992. – 240 с.
Галицкий А.В. Баня парит – здоровье дарит. – М.: Панорама, 1991. – 64 с.
Иванченко В.А. Как бить здоровым. – С.-Петербург: Комплект, 1994. – 302 с. (Серия «Целительные силы»).
Кнейпп, Себастьян. Мое водолечение. Домашняя аптека: пер. с нем. – Киев: МП «Лілея», 1993. – 224 с.
Лаптев А.П. Закаливайтесь на здоровье. – М.: Медицина, 1991. –160с.