РЕФЕРАТ
на тему:
“Системний аналіз виникнення надзвичайних ситуацій в Україні”
ПЛАН
Вступ
1. Системно-структурний підхід та системний аналіз — методологічна основа безпеки життєдіяльності
2. Загальні ознаки надзвичайних ситуацій (НС), види НС
3. Рівні надзвичайних ситуацій
4. Класифікація надзвичайних ситуацій за характером походження подій, котрі зумовлюють їх виникнення
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Щодня в світі фіксуються тисячі подій, при яких відбувається пору-шення нормальних умов життя і діяльності людей і які можуть призве-сти або призводять до загибелі людей та/або до значних матеріальних втрат. Такі події називаються надзвичайними ситуаціями.
Засоби масової інформації, як правило, привертають увагу громад-ськості до надзвичайних ситуацій, особливо коли вони пов'язані з життям відомих особистостей, призвели або можуть призвести до великої кількості жертв, становлять загрозу нормальному життю і діяльності груп людей, цілих регіонів чи навіть країн. Майже жодне газетне видання, жоден випуск радіо або телевізійних новин не виходить без таких по-відомлень.
Небезпека — це негативна властивість матерії, яка проявляється у здатності її завдавати шкоди певним елементам Всесвіту, потенційне джерело шкоди. Якщо мова йде про небезпеку для людини, то це яви-ща, процеси, об'єкти, властивості, здатні за певних умов завдавати шкоди здоров'ю чи життю людини або системам, що забезпечують життєді-яльність людей.
1. Системно-структурний підхід та системний аналіз — методологічна основа безпеки життєдіяльності
Безпека життєдіяльності, як порівняно нова галузь науки, що ство-рюється в наш час. на стику природничих, гуманітарних і технічних наук, використовує методи цих наук, водночас розробляючи свої власні методи. Отримавши розвиток на основі досягнень наук про людину, суспільство, природу, БЖД почала створювати свої методи, викорис-товуючи накопичений досвід. З іншого боку, комплексний характер БЖД вимагає використання комплексу методів інших наук.
У природі і суспільстві окремі явища не існують відірвано одне від одного, вони взаємопов'язані та взаємозумовлені. У своїй діяльності ми повинні враховувати цю об'єктивну дійсність з її зв'язками та взає-мовідносинами. І якщо нам необхідно пояснити будь-яке явище, то передусім слід розкрити причини, що породжують його.
Головним методологічним принципом БЖД є системно-структурний підхід, а методом, який використовується в ній, — системний аналіз.
Системний аналіз — це сукупність методологічних засобів, які використовуються для підготовки та обґрунтування рішень стосовно складних питань.
Під системою розуміється сукупність взаємопов'язаних компо-нентів, які взаємодіють між собою таким чином, що досягається певний результат (мета).
Під компонентами (елементами, складовими частинами) системи розум-іють не лише матеріальні об'єкти, а й стосунки і зв'язки між цими об'єкта-ми. Будь-який пристрій є прикладом технічної системи, а рослина, тварина чи людина — прикладом біологічної системи. Система, одним з елементів якої є людина, зветься ерготичною. Прикладами ерготичних систем є системи
«людина — природне середовище»,
«людина — машина»,
«людина — машина — навколишнє середовище» тощо.
Взагалі будь-який предмет може розглядатися як системне утворення. Системи мають свої властивості, яких немає і навіть не може бути у еле-ментів, що складають її. Ця найважливіша властивість систем, яка зветься емерджентністю, лежить в основі системного аналізу.
Принцип системності розглядає явища у їхньому взаємному зв'язку, як цілісний набір чи комплекс. Мета чи результат, якого досягає система, зветься системотворним елементом.
Будь-яка система є складовою частиною іншої системи або ж входить до іншої системи як її елемент. З іншого боку, окремі елементи будь-якої системи можуть розглядатися як окремі самостійні системи.
У сфері наук про безпеку системою є сукупність взаємопов'яза-них людей, процесів, будівель, обладнання, устаткування, природ-них об'єктів тощо, які функціонують у певному середовищі для за-безпечення безпеки.
Системою, яка вивчається у безпеці життєдіяльності, є систе-ма «людина — життєве середовище».
Системний аналіз у безпеці життєдіяльності — це мето-дологічні засоби, що використовуються для визначення небезпек, які виникають у системі «людина — життєве середовище» чи на рівні її компонентних складових, та їх вплив на самопочуття, здо-ров'я і життя людини.
Сама сутність дисципліни «Безпека життєдіяльності» вимагає ви-користання системно-структурного підходу. Це означає, що при дос-лідженні проблем безпеки життя однієї людини чи будь-якої групи людей їх необхідно вивчати без відриву від
* екологічних,
* еконо-мічних,
* технологічних,
* соціальних,
* організаційних та інших компонентів системи, до якої вони входять.
Кожен з цих елементів впливає на інший, і всі вони перебувають у складній взаємозалеж-ності. Вони впливають на рівень життя, здоров'я, добробуту людей, соціальні взаємовідносини. У свою чергу від рівня життя, здоров'я,
добробуту людей, соціальних взаємовідносин тощо залежать стан ду-ховної і матеріальної культури, характер і темпи розвитку останньої. А матеріальна культура є вже тим елементом життєвого середовища, який безпосередньо впливає як на навколишнє природне середовище, так і на саму людину. Виходячи з цього, системно-структурний підхід до явищ, елементів і взаємозв'язків у системі «людина — життєве середо-вище» є не лише основною вимогою до розвитку теоретичних засад БЖД, але передусім важливим засобом у руках керівників та спец-іалістів з удосконалення діяльності, спрямованої на забезпечення здо-рових і безпечних умов існування людей.
Системно-структурний підхід необхідний не лише для дослідження рівня безпеки тієї чи іншої системи (виробничої, побутової, транспор-тної, соціальної, військової тощо), але і для того, щоб визначити вплив окремих чинників на стан безпеки.
Системний аналіз безпеки як метод дослідження сформувався на-прикінці 50-х років XX ст., коли виникла нова наукова дисципліна, що зветься «Безпека систем».
Безпека систем — це наука, яка застосовує інженерні та уп-равлінські принципи для забезпечення необхідної безпеки, вчасного виявлення ризику небезпек, застосування засобів по запобіганню та контролю цих небезпек протягом життєвого циклу системи та з урахуванням ефективності операцій, часу та вартості.
Ідея або концепція безпеки систем уперше була використана у ракето-будуванні наприкінці