40-х років XX ст. У подальшому вона відокремилася в окрему дисципліну та використовувалась переважно у ракетобудівних, авіабудівних та аерокосмічних об'єднаннях. До 40-х років конструктори та інженери при розробці безпечних конструкцій орієнтувалися виключно на метод спроб та помилок. Такий підхід виправдовував себе у часи, коли системи та конструкції були відносно простими. Однак з часом системи ставали все складнішими, а швидкість і маневреність літаків зростали, збільшилася ймовірність значних наслідків аварії системи або однієї з ба-гатьох її складових. Такі чинники призвели до виникнення системного інженірингу, з якого потім зрештою виникла концепція безпеки систем.
2. Загальні ознаки надзвичайних ситуацій (НС), види НС
> наявність або загрози загибелі людей чи значне погіршення умов їх життєдіяльності
> заподіяння економічних збитків
> істотне погіршення стану довкілля
До надзвичайних ситуацій, як правило, призводять аварії, ка-тастрофи, стихійні лиха та інші події, такі як епідемії, терорис-тичні акти, збройні конфлікти тощо.
Аварії поділяються на дві категорії:
до І категорії належать аварії, внаслідок яких: *загинуло 5 чи трав-мовано 10 і більше осіб; * стався викид отруйних, радіоактивних, біо-логічно небезпечних речовин за санітарно-захисну зону підприємства; * збільшилась концентрація забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі більш як у 10 разів; * зруйновано будівлі, спо-руди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я значної кількості працівників підприємства чи населення;
до II категорії належать аварії, внаслідок яких: * загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб; * зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здо-ров'я працівників цеху, дільниці (враховуються цех, дільниця з чисельністю працівників 100 осіб і більше).
Випадки порушення технологічних процесів, роботи устаткування, тимчасової зупинки виробництва в результаті спрацювання автоматич-них захисних блокувань та інші локальні порушення у роботі цехів, дільниць і окремих об'єктів, падіння опор та обрив дротів ліній електропередач не належать до аварій, що мають категорії.
* Події природного походження або результат діяльності природ-них процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть вражати людей, об'єкти економіки та довкілля, називаються небезпечними природними явищами. Руйнівне небезпеч-не природне явище — це стихійне лихо.
Надзвичайні ситуації мають різні масштаби за кількістю жертв, кількістю людей, що стали хворими чи каліками, кількістю людей, яким завдано моральної шкоди, за розмірами економічних збитків, площею території, на якій вони розвивались, тощо.
Вагомість надзвичайної ситуації визначається передусім кількістю жертв та ступенем впливу на оточуюче життєве середовище, тобто рівнем системи «людина — життєве середовище» (далі — «Л — ЖС»), якої вона торкнулася, і розміром шкоди, спричиненої цій системі. Виходячи з ієрархії систем «Л — ЖС», можна говорити про:
> індивідуальні надзвичайні ситуації, коли виникає загроза для порушення життєдіяльності лише однієї особи;
> надзвичайні ситуації рівня мікроколективу, тобто коли Загроза їх виник-нення чи розповсюдження наслідків стосується сім 1, виробничої бригади, пасажирів одного купе тощо;
> надзвичайні ситуації рівня колективу;
> надзвичайні ситуації рівня макроколективу;
> надзвичайні ситуації для жителів міста, району;
> надзвичайні ситуації для населення області;
> надзвичайні ситуації для населення країни;
> надзвичайні ситуації для жителів континенту;
> надзвичайні ситуації для всього людства.
Як правило, чим більшу кількість людей обходить надзвичайна си-туація, тим більшу територію вона охоплює. І навпаки, при більшій площі поширення катастрофи чи стихійного лиха від нього страждає більша кількість людей. Через це в основу існуючих класифікацій над-звичайних ситуацій за їх масштабом найчастіше кладуть територіаль-ний принцип, за яким надзвичайні ситуації поділяють на локальні, об'єктові, місцеві, регіональні, загальнодержавні (національні), конти-нентальні та глобальні (загальнопланетарні).
+ Локальні надзвичайні ситуації відповідають рівню системи «Л — ЖС» з однією особою та мікроколективом; *об'єктові — системам з рівнем колектив, макроколектив; *місцеві — системам, в які входить населення міста або району; *регіональні — області; ^загальнодержавні — населення країни і так далі.
Сьогоднішня ситуація в Україні щодо небезпечних природних явищ, аварій і катастроф характеризується як дуже складна. Тенденція зрос-тання кількості надзвичайних ситуацій, важкість їх наслідків змушують розглядати їх як серйозну загрозу безпеці окремої людини, суспільству та навколишньому середовищу, а також стабільності розвитку еконо-міки країни. До роботи в районі надзвичайної ситуації необхідно залу-чати значну кількість людських, матеріальних і технічних ресурсів. Запобігання надзвичайним ситуаціям, ліквідація їх наслідків, максималь-не зниження масштабів втрат та збитків перетворилося на загальнодер-жавну проблему і є одним з найважливіших завдань органів виконав-чої влади і управління всіх рівнів.
15 липня 1998 р. Постановою Кабінету Міністрів України № 1099 «Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій» затверджено «Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій».
3. Рівні надзвичайних ситуацій
> загальнодержавний
> регіональний
> місцевий
> об'єктовий
Від кількості людей, які загинули, розрізняють чотири рівні надзви-чайних ситуацій.
+Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня — це надзвичайна ситуа-ція, яка розвивається на території двох та більше областей (Автономної Рес-публіки Крий, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним пе-ренесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Авто-номної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя), але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету.
+Надзвичайна ситуація регіонального рівня — це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів (міст об-ласного значення) Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Се-вастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області України, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремого району,