РЕФЕРАТ
на тему:
“Стихійні лиха, які найчастіше трапляються в Україні”
Територія України є досить великою, тому в ній можливі різноманітні стихійні лиха. Основні з них: повені, зсуви, селі, сильні вітри, смерчі, лісові та степові пожежі та ін. Коротко розглянемо їх та можливі шляхи протидії їм.
Повені відрізняються від інших стихійних лих тим, що деякою мірою прогнозуються. Але прогнозувати ймовірність повені на-багато легше, ніж передбачити момент її початку. Точність про-гнозу зростає при отриманні надійної інформації про кількість
та Інтенсивність опадів, рівні води в річці, запаси води в снігово-му покрові, зміни температури повітря, довгострокові прогнози погоди тощо.
Від надійного та завчасного прогнозування повені залежить ефек-тивність профілактичних заходів і зниження збитків. Завчасний про-гноз повеней може коливатися від декількох хвилин до декількох діб та більше.
Основний напрям боротьби з повенями полягає в зменшенні максимальних вит-рат води в річці завдяки перерозподілу стоку в часі (насадження лісозахисних смуг, оранка Грунту поперек схилу, збереження узбережних смуг рослинності, терасування схилів тощо). Для середніх та великих річок досить дійовим засобом є регулювання паводкового стоку за допомогою водосховищ. Окрім того, для захисту від повеней широко застосовується давно відомий спосіб — влаштування дамб. Для ліквідації не-безпеки утворення заторів проводиться розчищення та заглиблення окремих ділянок русла ріки, а також руйнування криги вибухами за 10-15. днів до початку льодоходу.
Ще один досить важливий шлях регулювання стоку й запобігання повеней --ландшафтно-меліоративні заходи.
Деякі рекомендації щодо правил поведінки при повені:
+ отримавши попередження про затоплення, необхідно терміново вийти в небезпечне місце — на височину (попередньо відключивши воду, газ, електро-прилади);
+ Якщо повінь розвивається повільно, необхідно перенести майно в небез-печне місце, а самому зайняти верхні поверхи (горища), дахи будівель;
+ для того, щоб залишити місця затоплення, можна скористатися чов-нами, катерами та всім тим, що здатне утримати людину на воді ( колоди, бочки, автомобільні камери тощо);
+ коли людина опинилася у воді, їй необхідно скинути важкий одяг та взуття, скористатись плаваючими поблизу засобами й чекати на допомогу.
Зсуви. Зсуви можуть виникнути на всіх схилах з нахилом в 20° і більше в будь-яку пору року. За швидкістю зміщення порід зсуви поділяють на:*
повільні (швидкість становить декілька десятків сантиметрів на рік);*
середні (швидкість становить декілька метрів за годину або добу,);*
швидкі (швидкість становить десятки кілометрів за годину)
* Зсуви — це ковзкі зміщення мас гірських порід вниз по схилу, які виникають через порушення рівноваги. Зсуви виникають через ос-лаблення міцності гірських порід внаслідок вивітрювання, вими-вання опадами та підземними водами, систематичних поштовхів, нерозважливої господарської діяльності людини тощо.
Тільки швидкі зсуви можуть спричиняти катастрофи з людськими жертвами. Об'єм порід, які зміщуються при зсувах, перебуває в межах від декількох сот до багатьох мільйонів кубічних метрів.
Найзначніші осередки зсувів на території України зафіксовані на правобережжі Дніпра, на Чорноморському узбережжі, в Закарпатті та Чернівецькій області.
Зсуви руйнують будівлі, знищують сільськогосподарські угіддя, ство-рюють небезпеку при добуванні корисних копалин, викликають ушкод-ження комунікацій, водогосподарських споруд, головним чином гребель.
Найбільш дійовим захистом від зсувів є запобігання — відведення поверхневих вод, штучне перетворення рельєфу (зменшення наванта-ження на схили), фіксація схилу за допомогою підпорів.
Селі. Виникають селі в басейнах невеликих гірських річок внас-лідок злив, інтенсивного танення снігів, проривів завальних озер, об-валів, зсувів, землетрусів.
* Селі — це паводки з великою концентрацією ґрунту, мінеральних час-тин, каміння, уламків гірських порід (від 10-15 до 75% об'єму потоку). «Сель» (сайль) — слово арабське і в перекладі означає бурхливий потік, тобто за зовнішнім виглядом селевий потік — це шалено виру-юча хвиля висотою з п'ятиповерховий будинок яка мчить ущелиною з великою швидкістю.
В Україні селеві потоки трапляються в Карпатах та Криму.
За складом твердого матеріалу, який переносить селевий потік, їх можна поділити на:
> грязьові (суміш води з грунтом при незначній концентрації камін-ня, об'ємна вага складає 1,5-2 т/куб.м);
> грязекам'яні (суміш води, гравію, невеликого каміння, об'ємна вага—2,1-2,5 т/куб.м);
> водокам'яні (суміш води з переважно великим камінням, об'ємна вага — 1,1-1,5 т/куб.м).
У Карпатах найчастіше трапляються водокам'яні селеві потоки не-великої потужності.
Швидкість селевого потоку зазвичай становить 2,5-4,5 м/с, але під час прориву заторів вона може досягати 8-10 м/с і більше.
Небезпека селів не тільки в їх руйнівній силі, а й у раптовості їх. появи. Засобів прогнозування селів на сьогодні не існує, оскільки наука точно не знає, що саме провокує початок сход-ження потоку. Однак відомо, що необхідні дві основні переду-мови — достатня кількість уламків гірських порід і вода. Разом з тим для деяких селевих районів встановлені певні кри-терії, які дозволяють оцінити вірогідність виникнення; селів.
Засоби боротьби з селевими потоками досить різноманітні: * будів-ництво гребель, * каскаду запруд для руйнації селевого потоку, * стінок для закріплення відкосів тощо.
Вітри — це так звані «прилади-змішувачі», вони забезпечують обмін між забрудненим повітрям міст та чистим, насиченим киснем полів і лісів, теплим екваторіальним та холодним повітрям полярних об-ластей, розганяють хмари і приносять дощ на поля, на яких без них нічого б не росло.
Таким чином, вітер — це один з найважливіших компонентів жит-тя. Але він може бути і руйнівним, набагато небезпечнішим від бага-тьох стихій.
Англійський адмірал Ф.Бофорт ще 1806 р. запропонував 12-бальну шкалу для вимірювання вітрів (табл. 4.2). Він розподілив вітри за-лежно від швидкості переміщення повітряних масі Вітер силою в 9 балів, коли швидкість становить від 20 до 24 м/с, руйнує старі будівлі, зриває дахи з будівель. Цей вітер
