Повені

Повені є тяжкими стихійними лихами. Найважливішими причинами більшості повеней є сильні зливи, інтенсивне танення снігів, річкові паводки в результаті приливної хвилі або зміни вітру в гирлі ріки. Дуже небезпечними є повені, що виникають у результаті зсувів і обвалів гірських порід, раптового прориву дамб або вод моренних озер. Такі повені супроводжуються перенесенням не тільки води, але й усіх уламкових і крихких матеріалів Тому дуже часто повені набувають катастрофічного характеру.

Якими ж повинні бути дії населення під час повеней? Слід навчитися прогнозувати можливі повені, щоб бути готовими до їхнього виникнення. Учені, безумовно, за кілька місяців можуть прогнозувати ті повені, що викликаються весняними, літніми й осінніми паводками. Нагінні повені можна передбачити за кілька годин.

Якщо населення було завчасно попереджене про повінь, то слід побудувати на ріках і в інших місцях передбачуваної повені відповідні гідротехнічні споруди Також необхідно вживати заходів щодо підготовки й проведення завчасної евакуації населення і сільськогосподарських тварин, вивезення матеріальних цінностей з районів можливого затоплення.

Комісія з боротьби з повінню зобов'язана оголосити про евакуацію у випадку повені. Населення оповіщають по місцевому телебаченню й радіо. Людей на службі й виробництві оповіщають через адміністрацію підприємств І установ Населенню розповідають про збірні евакопункти, обговорюються терміни збору, маршрути проходження й інші відомості.

Якщо в населення достатньо часу для евакуації, то можливою є й евакуація майна.

Люди евакуюються в прилеглі населені пункти, що знаходяться поза зонами затоплення. Розселяють населення в громадських будинках або на житловій площі місцевих жителів.

На підприємствах і в установах при загрозі затоплення змінюється режим-роботи, а в деяких випадках робота припиняється. Захист певної частини матеріальних цінностей іноді передбачається на місці, для чого закладаються приямки, входи І віконні отвори підвалів і нижніх поверхів будинків.

У зоні можливого затоплення тимчасово припиняють роботу школи І дошкільні установи: дітей переводять у школи й установи в безпечних місцях.

Якщо повені трапляються зненацька, то оповіщення населення здійснюється будь-якими засобами оповіщення, у тому числі й за допомогою гучномовців

Раптові повені вимагають особливих дій населення. Під час піднімання води людям, що живуть на перших поверхах будинків, необхідно покинути квартири І піднятися на верхні поверхи. Якщо ж вони проживають в одноповерховому будинку, то слід піднятися на горище.

Людей, що зникли на затопленій території, необхідно відразу ж починати розшукувати. Для цього потрібно залучити екіпажі плаваючих засобів формувань цивільної оборони і всі інші наявні сили й засоби. Ті, кого рятують, зобов'язані виявляти витримку й самовладання, виконуючи усі вимоги рятувальників. У жодному разі не рекомендується переповнювати рятувальні засоби (катери, човни, плоти і т. п.). Це може викликати затоплення і врятованих, і рятувальників. Опинившись у воді, необхідно скинути із себе важкий одяг і взуття, відшукати поблизу предмети, що плавають або стирчать над водою, І скористатися ними до отримання допомоги.

Обстановка в районі повені може різко ускладнитися в результаті руйнування гідротехнічних споруд. У цьому випадку проводяться роботи з метою підвищити захисні властивості існуючих дамб, гребель І насипів; запобігти або ліквідувати підмив водою земляних споруджень і наростити їхню висоту.

Боротьба з повінню в період льодоходу включає усунення заторів, що утворюються на ріках.

Селеві потоки й зсуви

Селевими потоками називаються потоки з гір сумішей води, піску, глини, щебеню, уламків каміння і навіть валунів. Зсуви трапляються як результат порушення умов рівноваги схилів. Найчастіше це відбувається уздовж берегів рік І водойм. Вони виникають як наслідок насичення глинистих порід підземними водами до пластичного і текучого стану, у результаті чого і відбувається сповзання уздовж схилу величезних мас ґрунту з усіма будівлями й спорудами.

Великий вплив на поводження й дії населення при селевих потоках і зсувах мають своєчасне виявлення ознак цих стихійних лих, організація оповіщення (попередження) про нещастя.

У селенебезпечних районах ознаками можливого виникнення селевих потоків стають надмірні (зливові) атмосферні опади (селеві потоки в результаті зливових опадів звичайно виникають після посухи), швидке танення снігів І льодовиків у горах, переповнення гірських озер і водойм, порушення природних стоків вод гірських рік і струмків зі зміною русел і утворенням загат. Непрямими ознаками можливого селю є підвищена ерозія грунтів, знищення трав'яного покрову й лісонасаджень на схилах гір.

У більшості випадків населення може бути попереджене про небезпеку селевого потоку всього лише за десятки хвилин і рідше за одну-дві години і більше. Довідатися про наближення такого потоку можна за характерним звуком валунів і уламків каміння, які перекочуються й б'ються один об одного, нагадуючи гуркіт потяга, що наближається з великою швидкістю.

Найефективнішим способом боротьби із селевими потоками є завчасне здійснення комплексу організаційно-господарських, агротехнічних, лісомеліоративних та гідротехнічних заходів.

Населення селенебезпечних районів повинно чітко виконувати поради щодо вирубування лісонасаджень, ведення землеробства, випасу домашньої худоби. При загрозі селю на шляху його руху до населених пунктів зміцнюються греблі, споруджуються насипи І тимчасові підпірні стінки, влаштовуються селеві пастки, відвідні канави і т. д.

Зсуви найчастіше відбуваються через сильні дощі й ерозію ґрунту. Також причиною їхньої появи може стати недостатньо продумана діяльність людей, у результаті якої змінюються умови стійкості ґрунту (знищення лісових масивів І викорчовування навіть окремих дерев, надмірне використання зрошувальних систем, ведення гірських і земляних робіт там, де геологічна будова землі вивчена недостатньо повно тощо).

При зсувних переміщеннях виникають тріщини в будинках, розриви на дорогах, берегових укріпленнях і набережних, здимання землі, зсув основи різних висотних