РЕФЕРАТ

на тему:

Стихійні явища екзогенного походження

Якщо оцінювати площу України з точки зору негативних екзогенних природних процесів, то можна виділити площі з різним ступенем ризику виникнення природного (або стихійного) лиха.

Широкий розвиток мають різні види екзогенних геологічних процесів природного та техногенного походження.

Селі.

Сель - раптово сформований, внаслідок різкого підйому води в руслах гірських річок, грязьовий потік.

Причинами виникнення селевих потоків майже завжди бувають сильні зливи, інтенсивне танення снігу та льоду, промив гребель водойм, а також землетруси та виверження вулканів. Виникненню їх сприяють і антропогенні фактори: * вирубка лісів і деградація ґрунтів на гірських схилах; * вибухи гірських порід при прок-ладанні доріг; * роботи у кар'єрах; * неправильна організація обвалів та підвищена загазованість повітря, що згубно діє на ґрунтово-рослинний покрив.

Ймовірність зародження селів залежить від складу та будови гірських порід, їх здібності до вивітрювання, рівня антропогенної дії на район та ступінь його екологічної деградації. Під вивітрю-ванням розуміють процес механічного руйнування і хімічної зміни гірських порід та мінералів. Інтенсивність та швидкість вивітрю-вання характеризуються природними умовами (атмосферні опади, вітер, коливання температури повітря та інше).

До селевого басейну належить гірська територія з прилеглими схилами, на яких знаходяться складові зруйнованих гірських порід, його витоки, всі його русла, водозбір, а також район його дії.

Процеси виникнення і розвитку селів залежні від таких ха-рактеристик селевих басейнів, як висота витоків, селеактивність, а також геологічна будова та ерозія гірських порід. Залежно від висоти селевих потоків басейни поділяють на високогірні (2,5 км і більше), середньогірні (1,0-2,5 км) та низькогірні (до 1 км). Басейни характеризуються і об'ємом селевого виносу. Чим вище витік, тим більший об'єм селевого виносу з 1 км2 поверхні басейну.

За селеактивністю басейни поділяють на три групи:

перша - сильноселеносні, що відрізняються інтенсивним створенням та наявністю рихлих уламків; їх селева здібність дорівнює 15-35 тис. м3 виносів з 1 м2 активної площі за один сель;

друга - середньоселеносні, що відрізняються інтенсивними процесами вивітрювання та ерозії; їх селева здібність значно нижча і має величину в межах 5- 15 тис. м3;

третя - слабоселеносні, що мають менш інтенсивне ви-вітрювання і недорозвинену гідрографічну сітку з деякою дефор-мацією русла та схилів; їх селева здібність складає до 5 тис. м2.

Процес виникнення і розвитку селів проходить три етапи:

перший - накопичення в руслах селевих басейнів рихлого матеріалу за рахунок вивітрювання гірських порід та гірської ерозії;

другий - переміщення рихлих гірських матеріалів по гірських руслах з підвищених ділянок у нижчі;

третій - розосередження селевих виносів у гірських долинах.

Рух селів - це суцільний потік із каміння, бруду та води.

Селі мають у своєму складі тверді матеріали (10-75% від усього об'єму) і рухаються зі швидкістю від 2 до 10 м/с. Об'єми селевого потоку можуть досягати сотні тисяч - мільйони кубічних метрів, а розміри уламків - до 3-4 м в поперечнику і масою до 100-200 т. Передній фронт селевої хвилі створює "голову", висота якої може досягати 25 м.

Повторюваність селів в селенебезпечних районах різна. В районах з підвищеною кількістю снігу та злив вони можуть повторюватися декілька раз на рік, але частіше - один раз на 2-4 роки. Дуже великі селі виникають один раз на 10-12 років.

За складом розрізняють потоки:

грязьові — суміш води, невеликої кількості землі та дрібного каміння;

грязьо-кам'яні - суміш води, гравію, гальки та невеликого каміння;

водо-кам'яні - суміш води з камінням великого розміру.

За потужністю (об'ємом) вони можуть бути катастрофічні, по-тужні, середньої та малої потужності. Катастрофічні характеризу-ються виносом матеріалу понад 1 мли м3 і спостерігаються, як пра-вило, па земній кулі один раз у 30-50 років. Потужні виносять ма-теріал об'ємом в 100 м3 і виникають рідко. При селях малої по-тужності виноситься матеріалу близько 10 тис. м3 і виникають такі селі щорічно, іноді по декілька разів на рік.

Безпосередньо причинами зародження селів є зливи, інтенсивне танення снігу і льоду, прорив водоймищ, рідко при землетрусах і викидах вулканів. Механізми зародження селів можуть бути зведені до трьох типів: ерозійний, проривний, обвально-зсувний (табл. 1). Селі класифікуються за факторами виникнення на класи, за першопричинами — на типи, за об'ємом одноразових виносів і за дією - на споруди (табл. 2.4. - 2.6.).

Таблиця 1.

Механізми зародження селів

Тип | Вихідні процеси | Етапи механізму зародження | Характер взаємодії з руслом

Еро-зійний | Ерозія схилів і русла | Плоский змив і розмив схи-лів і русла, збільшення наси-ченості водного потоку улам-ками порід, селева хвиля | Рух потоку контролюється руслом

Про-ривний | Прорив водой-мищ | Водяна хвиля, розмив і затягування до руху уламків мас порід, селева хвиля | Найбільше перероблення русла

Обваль-но-зсувний | Зрив масивів водонасичених гірських порід | Обводнення масиву і послаблення структурних зв'язків, зсув з руйнуванням структури і початок плину, селева хвиля | Переповнення русла і виникнення акумулятивних форм

Селі найбільш широкого поширення набули у гірських районах Карпат та Криму та в деяких місцях на правому березі Дніпра. До катастрофічних належать селі з об'ємом виносу 10-100 тис. м3 та періодичністю 1-5 років. У Криму вони поширюються на 9% території, у Закарпатській області - на 40%; в Івано-Франківській - на 33%; в Чернівецькій - на 15%. Близько 30 міст, селищ та сільських населених пунктів в Криму, Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Львівській областях піддані впливу селевих потоків.

Всього в Карпатах виявлено 219 селевих водозаборів. Найбільшою активністю характеризуються