У лютому-березні та в період відлиг райони хребтів Горгани, Полонинський, Чорногори є лавинонебезпечними з обсягом снігових лавин до 300 тис. м3. Шість населених пунктів в Закарпатті піддаються впливу снігових лавин.

Таблиця 2.

Класифікація селів за факторами їх виникнення

Класи | Головні фактори формування | Основні особливості розповсюдження і режиму

1 . Селі зонального проявлення | Кліматичний | Розповсюдження повсюдне і носить зональний характер. Схід селів систематичний; шляхи сходу постійні.

2. Селі регіонального проявлення | Геологічний | Розповсюдження обмежене. Схід селів епізодичний; шляхи сходу непостійні.

3. Селі антропогенні | Господарська діяльність | Розвивається в областях найбільшого господарського навантаження на гірсь-кий ландшафт. Характерне виникнення нових селевих басейнів з епізодичним, рідко з систематичним сходом селів.

Таблиця 3.

Класифікація селів за першопричинами їх виникнення

Типи | Першопричини формування | Ділянки розповсюдження і механізм зародження

Вулкано- генний | Зливи, протяжні

ДОЩІ | Наймасовіший на Землі тип селів, що домінує в

горах екваторіального, тропічного і помірного

кліматичних поясів. Виникнення селів пов'язане зі

розмивом схилів і русел, а також зі зсувами.

Сейсмогенний | Інтенсивне

сніготанення у

весняний період | Домінуючий тип селів у горах Субарктики; тверда

складова селевих потоків складає сніг. Виникнення селів пов'язане зі змивом перезволожених снігових мас і з проривом снігових гребель.

Лимно- генний | Інтенсивне

танення снігу і

льоду | Формуються в зоні сучасного гірського

обледеніння; найсильніші високо в альпійських

горах. Виникнення селів пов'язане з проривом

назбираних талих льодовикових вод, а також з

обваленням морен і льоду.

Вулкано- генний | Вибухові виверження

вулканів | Формуються в районах діючих вулканів,

досягають найбільших за довжиною і об'ємом виносів. Виникнення селів поєднане

з трансформуванням.

Сейсмо- генний | Високобальні

землетруси | Формуються в районах високої сейсмічної

активності. Виникнення селів поєднане зі

зсувом ґрунтових мас зі схилів в русла.

Лимно- генний | Динаміка розвитку

озерних гребель | Формуються в районах альпійських високих

гір, для яких характерні озера з греблями.

Виникнення селів поєднане з руйнуванням

гребель і розмивом русел хвилею прориву.

Антропогенний прямої дії | Створення назбира-

них тектонічних

порід в потенційно

селенебезпечних

басейнах; споруджен-

ня неякісних зем-

ляних гребель та інші | Формуються в місцях складування відвалів

гірничодобувних підприємств, які

розташовані нижче їх та інших. Виникнення

селів поєднане з розмивом і зсувом товщ

техногенних порід, з руйнуванням гребель і

розмивом русел та інші.

Антропогенний непрямої дії | Значні порушення

ґрунтового і рослин-

ного покрову в по-

тенційно селене-

безпечних басейнах | Формуються в горах з довгою або

нераціональною сучасною експлуатацією

території, на місцях винищення лісів,

деградацією пасовиськ. Виникнення селів

поєднане з розмивом схилів і русел.

Таблиця 4.

Класифікація селів за об'ємом одночасного виносу

Найменування селів | Об'єм селю, м

Дуже мілкий | Менше 1,0 тис. м3

Мілкий | 1, 0-1 0,0 тис. м3

Середній | 10,0- 100,0 тис. м3

Великий | 0,1-1,0 млн. м3

Найменування селів | Об'єм селю, м3

Дуже великий | 1, 0-1 0,0 млн. м3

Гігантський | Більше 10,0 млн. м3

Таблиця 5.

Типи селевих потоків та їх дія на споруди

Тип | Дія на споруди | Сумарний об'єм селевого виносу, м3

Мало-потужний | Невеликі розмиви, часткова забивка отворів водопропускних споруд. | Менше 1 x 104

Середньо-потужний | Сильні розмиви, повна забивка отво-рів, пошкодження і зніс безфундаментних споруд. | 1 х 104- 1 х 105

Потужний | Велика руйнівна сила, зніс мостових ферм, руйнування мостових опор, камінних споруд, доріг. | 1 х 105-1 х 106

Катастрофіч-ний | Руйнування цілих споруд, ділянок доріг разом з полотном і спорудами, поховання споруд під наносами. | Більше 1 х 106

Карстові процеси розвиваються майже на 60% території України, в тому числі найнебезпечніші процеси відкритого карсту. У деяких областях України ступінь ураженості карстовими процесами сягає 60-100% території, при цьому характерними є явища карбонатного, сульфатного та соляного карсту. Карстові різновікові породи (від силуру до неогену включно) розвинуті на 60% території України. А відкритий карст виявляється на 27% всієї площі. Найрозвинутіший відкритий карст на території Волинської області - на площі 594 км2, Рівненської - 214 км2, Хмельницької - 4 235 км2.

Зсуви. Одним з найнебезпечніших і дуже поширених природних явищ є зсуви. Зсуви властиві західним областям України, а також узбережжю Чорного та Азовського морів. Вони розвинуті па 50% освоєних схилових площин з основними здеформованими горизонтами від глин карбону до плейстоценових суглинків.

Зсуви - це зміщення вниз по схилу під дією сил тяжіння великих ґрунтових мас, що формують схили гір, річок, озерних та морських терас. Вони характерні для зон тектонічних порушень, високих терас, схилів ерозійних систем, рік та водосховищ.

Зсуви можуть бути викликані як природними, так і штучни-ми (антропогенними) причинами. До природних відносяться: збільшення крутизни схилів, підмив їх основи морською чи річковою водою, сейсмічні поштовхи та інше. Штучними причинами є: руйнування схилів дорожніми канавами, надмірним виносом ґрунту, вирубкою лісів; неправильним вибором агротехніки для сільськогосподарських угідь на схилах та інше. Згідно з міжнародною статистикою, до 80% сучасних зсувів пов'язані з діяльністю людини (антропогенний фактор).

Зсуви формуються переважно на ділянках зволожених водо-стійкими та водоносними породами ґрунтів, коли сила тяжіння накопичених на схилах продуктів руйнування гірських порід, переважно в умовах зволоження, перевищує сили зчеплення ґрунтів.

Виникають зсуви при крутизні схилу 10° і більше. На глиняних ґрунтах при надмірному зволоженні вони можуть виникати і при крутизні 5-7°.

За глибиною залягання зсуви бувають: * поверхневі (1 м), * мілкі (5м), * глибокі (до 20 м), * дуже глибокі (понад 20 м); за типом матеріалу: * кам'яні (граніт, гнейс) та * ґрунтові (пісок, глина, гравій); а залежно від потужності вони поділяються на: * малі (до 10 тис. м3), * великі (до 1 млн. м3), * дуже великі