пошкодження деталей, утомленості матеріалу, з якого їх виготовлено, й т. ін. В автомобілі виникають різні несправності (дефекти), що знижують ефективність його експлуатації. Для запобігання появі дефектів і своєчасного усунення їх автомобіль піддають технічному обслуговуванню та ремонту.
Технічне обслуговування (ТО) — це комплекс операцій (операція) для підтримання автомобіля в працездатному чи справному стані під час використання його за призначенням, стоянки, зберігання або транспортування. ТО як профілактичний захід здійснюється примусово в плановому порядку через точно встановлені періоди використання автомобіля.
За періодичністю, переліком і трудомісткістю виконуваних робіт розрізняють такі види ТО автомобілів: * щоденне; * перше; * друге; * сезонне.
Щоденне технічне обслуговування (ЩТО) передбачає: * контроль стану автомобіля; * підтримання належного зовнішнього вигляду; * заправлення паливом, мастильним матеріалом та охолодною рідиною. Для автомобілів зі спеціальними кузовами в ЩТО входить санітарне оброблення кузова. ЩТО виконують після закінчення роботи автомобіля або перед виїздом його на лінію. В разі зміни водіїв на лінії автомобіль оглядають і перевіряють його технічний стан.
Перше (ТО-1) та друге (ТО-2) технічні обслуговування передбачають такі роботи: * контрольно-діагностичні, * кріпильні, * регулювальні, * мастильні, * інші, спрямовані на запобігання та виявлення несправностей автомобіля, зниження інтенсивності спрацьовування його деталей, економію
2 ОСНОВНІ СПОСОБИ ТА ЗАСОБИ ДЛЯ ВИВЕДЕННЯ З ЛАДУ
АВТОМОБІЛІВ
2.1 Виведення з ладу різних деталей, вузлів, систем і агрегатів
Автотранспорт є самим мобільним засобом пересування і доставки вантажів. Тому порушення його нормального функціонування входить у число основних задач, розв'язуваних диверсантами. Автомобілі, як і будь-які складні механізми, можна виводити з ладу багатьма способами:*
вилучення необхідних деталей двигуна, які швидко знімаються, зокрема, кришки розподільника чи запалювання акумулятора;*
забивання пробки у вихлопну трубу;*
вигвинчування кермової тяги на піднятому автомобілі;*
порушення різних ділянок топливопроводу;*
відгвинчування болтів для створення вібрації й ослаблення кріплення деталей з метою руйнування всього механізму;*
перерізання приводного ременя;*
встановлення гайкового ключа в частини механізмів, що рухаються;*
засипання цукру в бензобак (цукор кристалізується в топливопроводі і карбюраторі, забиваючи їх);*
заливання (узимку) у радіатор води з попереднім зливом антифризу (вода замерзає і лід, розширюючись, розриває блок циліндрів);*
перекидання автомобіля на бік за допомогою підйомника;*
згвинчування ковпачків і вигвинчування ніпелів (для спуска коліс),*
зливання гальмової рідини з гідравлічної системи гальм;*
розгвинчування колісного гальмового механізму;*
виведення ролика з зачеплення з черв'яком кермового механізму;*
ослаблення (відгвинчування) гайок кріплення коліс;*
виведення з ладу акумулятора перемиканням його клем за допомогою
гайкового ключа І т.ш.
Для подібних диверсій звичайно вербують когось із працівників автопідприємства чи диверсант сам наймається на роботу на даний об'єкт.
Зрозуміло, що більшість з ушкоджень можуть бути легко усунуті в умовах гаражу. Тому диверсанти намагаються зробити так, щоб поломка відбулася вже в шляху, далеко за межами підприємства. У якомусь ступені цьому може сприяти виведення з ладу датчиків системи попередження про несправності автомобіля.
2.2 Спеціальні засоби виведення автомобілів з ладу
На даний час існує велика кількість спеціальних засобів, які призначені для виведення автомобілів з ладу.
До них відносяться, зокрема, різних конструкцій "їжаки" для проколювання автомобільних шин. Особливістю їжаків є те, що будучи встановленими (кинутими на землю) вони завжди мають один шип, спрямований вертикально нагору.
До іншого виду диверсій відноситься виведення з ладу автомобільних акумуляторів за допомогою спеціального рідинного складу. Для виведення з ладу однієї акумуляторної секції досить однієї краплі складу, для великих секцій - двох крапель. Розрядка акумулятора настає через 4 години і менш.
Іноді проводяться диверсії, наслідки яких виводять автомобіль з ладу не відразу, а через деякий заздалегідь розрахований (фіксований) час після початку руху чи після визначеного пробігу. Цей варіант застосовується у випадку передбачуваного захоплення автомобіля на необхідній ділянці дороги з метою оволодіння вантажем, що перевозиться або для захоплення визначених осіб в автомобілі. Для подібних диверсій використовуються спеціально розроблені засоби.
Деякі з них накачуються до системи масляного змащення двигуна. (рис, 2) Засіб циркулює в системі змащення і плавить усі частини двигуна,
що переміщуються: підшипники, поршні і, як наслідок, блок циліндрів. Повний вихід двигуна з ладу відбудеться приблизно через ЗО хвилин з моменту його запуску. Крім автомобілів, цей засіб може використовуватися проти двигунів літаків, моторних човнів, мотоциклів і взагалі проти будь-яких високошвидкісних механізмів у яких використовується масляне змащення.
Інші засоби виводять з ладу паливну систему двигуна. Серед них можна виділити:*
засоби, що засмічують паливний і фільтр і радіатор автомобіля за допомогою спеціальних волокон різних розмірів, які розширюються в потоці бензину. Двигун зупиниться не відразу, а почне поступово відчувати недолік палива й остаточно стихне приблизно через 1,5 км від місця диверсії;*
запально-вибухові пристрої. Пристрій містить заряд вибухової і запальної речовини (з різним часом запалення). При спрацьовуванні пристрій прориває в бензобаку отвір і підпалює паливо.
2.3 Примусова зупинка автомобілів і інших транспортних засобів
Розглянуті в попередньому розділі способи виведення автомобілів з ладу за допомогою спеціальних засобів, що ушкоджують різні вузли і системи двигуна і змушують транспортний засіб зупинитися, дуже
приблизно визначають відстань, що проходить автомобіль від місця диверсії до повної зупинки. А це місце може виявитися незручним для операції. Тому такі засоби мають досить обмежене застосування при операціях, зв'язаних із захопленням.
Набагато частіше використовуються способи, при яких для примусової зупинки застосовуються зовнішні джерела, що перешкоджають проїзду.
Одним з таких способів є натягування міцного троса поперек автодороги (рис. 3). Для цієї мети диверсанти розмотують трос і кріплять його до дерев чи стовпів (якщо такі маються) по обидва боки дороги. Трос (зафарбований під колір дороги) розташовується під кутом (до 45°) до напрямку руху