Реферат на тему:
“Слуховий аналізатор і дія шуму на людину”
Слух — здатність організму сприймати та розрізняти звукові коливання за допомогою слухового аналізатора. Людське вухо здатне сприймати звуки з частотами від 16 до 20 000 Гц.
Сприймальною частиною звукового аналізатора є вухо (рис. 1). Воно поділяється на три відділи: зовнішнє, середнє і внутрішнє.
Звукові хвилі з навколишнього середовища надходять до зовнішнього слухового проходу і надають коливного руху барабанній перетинці, далі через ланку слухових кісточок передаються в порожнину равлика внутрішнього вуха. Коливання волокон равлика передаються, розташованим в них, клітинам кортієвого органа. Внаслідок цього виникає нервовий імпульс, котрий передається до відповідного відділу кори великих півкуль головного мозку, де виникає відповідна слухова уява.
Шум - неприємний або небажаний звук чи сукупність звуків, що заважають сприйняттю корисних звукових сигналів, порушують тишу, чинять шкідливу або подразливу дію на організм людини, знижують його працездатність.
Джерелами шумів є тіла, що вібрують: станки, двигуни, ручні механізовані інструменти, обладнання, що використовується у,ви-робничих процесах. Шум складається з багатьох коливань, серед яких не завжди можна визначити основну частоту, а лише перева-гу частот тієї чи іншої ділянки.
Чутливість вуха людини неоднакова до звуків різних частот. Людина значно краще чує високі тони, ніж низькі. Найменш чутли-ве вухо до частоти, нижчої 50 Гц. Для отримання слухового відчут-тя необхідний мінімум енергії звукових коливань, який визначає поріг слуху. Поріг розміщується найбільш низько в межах 400-500 Гц. Посилення інтенсивності звуку від порога - суб'єктивне відчут-тя (гучність - непропорційна до зростання звукової енергії). Фізіо-логічне відчуття зростання гучності виникає, коли змінюється сила звуку в певну кількість разів. Так, підсилення звуку в 10 разів сприймається як збільшення чутливості у 2 рази. Одиницею вимі-рювання інтенсивності звуку є Бел. Але прийнято користуватися не белом, а однією десятою його частиною - децибелом (дБ). Уся шкала від порога чутливості до больового відчуття складає 13 бел чи 130 децибел (дБ). Шуми поділяються на низькочастотні - мен-ше 350 Гц, серєдньочастотні - від 350-800 Гц, високочастотні -понад 800 Гц.
Джерелами високочастотного шуму є пневматичне і ручне клепання (110-115 дБ), обрубка металічних деталей (115-120 дБ), млини для подрібнення цементу (108 дБ), ткацькі станки (104 дБ) тощо. Середньочастотного - токарні станки, пневмотранспортери (95-105 дБ), транспортні шуми (85 дБ), низькочастотного - парові двигуни (90 дБ).
Проявом впливу шуму на організм є порушення слухової та інших функцій організму. Дія шуму на організм викликає на по-чаткових стадіях запаморочення, яке проходить з плином часу. Організм поступово пристосовується до нових умов праці. Трива-лий вплив шуму, особливо високочастотного, призводить до знач-ного зниження слуху, а іноді й до повної глухоти. Необхідно відзна-чити тимчасове зниження слуху, яке наступає під час праці в шум-них цехах. Потім слух відновлюється.
У швидкості розвитку глухоти, тобто стійкого порушення слу-ху, має значення, окрім Інтенсивності й спектрального складу, інди-відуальна чутливість людей. Значно раніше, ніж порушується фун-кція органа слуху, проходять негативні зміни в центральній нер-вовій системі, особливо у вегетативній.
Відзначено, що щум на організм людини має місцеву і загальну дію. При цьому прискорюються пульс, дихання, підвищується артері-альний тиск, змінюються рухова та секреторна функції шлунка й інших органів. Негативно впливає шум і на нервову систему, викли-каючи головний біль, безсоння, послаблення пам'яті, сповільнення психічних реакцій, що призводить до порушень працездатності.
Як правило, шум нас дратує: заважає працювати, відпочивати, думати. Негативна дія шуму на життєдіяльність людини відома давно. З того часу, як існують війни, масові бойові вигуки однієї з ворогуючих сторін, барабанний бій викликали у протилежної сторони стресові явища, бажання втек-ти, врятуватись. Зараз вчені пояснюють, що гучні звуки, шум, стрілянина з гар-мат, гуркіт танків і літаків і навіть музика на рок-концертах сприймаються не тільки слуховими органами, а й шкірою, серцем, органами дихання. Вони збуджу-ють людину, є причиною виділення в її кров великої кількості гормонів (наприклад, адреналіну), тим самим сприяють виникненню почуття страху і небезпеки. Звичайно після концертів рок-музики слухачі часто сильно збуджуються, стають нервовими, агресивними, улаштовують бійки і погроми в залах. Встановлено, що молодь витримує шум більш інтенсивний, ніж люди віком більше 30-40 років. Проте згодом, як свідчить статистика, усі молоді люди, що надмірно захоплювалися гучною музикою мали ушкод-ження органів слуху, хвору нервову систему та інші захворювання.
Але шум може впливати і позитивно. Такий вплив на людину чи-нить, наприклад, шелест листя дерев, помірний стукіт дощових крапель, рокіт морського прибою. Позитивний вплив спокійної приємної му-зики відомий з давніх часів. Тому різноманітні оздоровчі процедури супроводжуються спокійною симфонічною або блюзовою музикою.
Нерідко шум несе важливу інформацію. Автомобіліст уважно при-слухається до звуків, які видає мотор, шасі, інші частини автомобіля, що рухається, бо будь-який сторонній шум може попередити аварію. Також за допомогою шуму, спричиненого рухом кораблів та підводних човнів, їх виявляють і пеленгують. Шум відіграє велику роль в акус-тиці, радіотехніці, радіоастрономії і навіть медицині.
Джерела шуму
Усі види - Промислові, транспорту, об'єкти
Будівельні - машини
Музичні . Групи людей -інструменти і окремі люди.
Шумове забруднення навколишнього середовища увесь час зростає. Особливо це стосується великих міст. Опитування жителів міст дове-ло, що шум турбує більше 50% опитаних. Причому, в останні десятиліття рівень шуму зріс у 10—15 разів.
Шум — один з видів звуку, який називають «небажаним» звуком. Як відомо з фізики, процес поширення коливального руху в середо-вищі називається звуковою хвилею, а область