Реферат
на тему:
Санітарно-гігієнічні заходи щодо забезпечення харчування населення на період надзвичайної ситуації і катастроф мирного часу
.
ПЛАН:
Три основні положення.
Радіозахисне харчування.
Обв’язковий раціон.
Перерахунок різних харчових норм при радіації.
Висновок.
Харчування в екстримальних ситуаціях базується на трьох основних положеннях:
1) на максимально можливому зменшенні надход-ження радіонуклідів з їжею; 2) на гальмуванні процесу всмоктування та накопичення радіонуклів у організмі; 3) на дртриманні принципів раціонального харчування.;
Зменшити надходження радіонуклідів до оргашзму людини з їжею можна шляхом зниження їх вмісту у продуктах харчування за допомогою різних технологічних прийомів, а також складаючи раціон із тих продуктів, які містятъ мінімальну кількість радіонуклідів.
Гальмування усмоктування та накопичення радіонуклідів в організмі можна досягти за допомогою складання спеціальних раціонів за рахунок залучення до них сполук, які мають радіозахисну дію.
Раціональне харчування передбачае:
чітку залежність між енергоспоживанням та енерговитратами;
оптимальне співвідношення та достатнє вживання всіх життєво необхідних продуктів;
підтримку правильного режиму харчування.
Організовуючи радіозахисне харчування, необхідно передбачити забезпечення оргацізму достатньою кількістю бхлків. 3 м'ясних продуктів доцьльно воддіти перевагу м'ясу кролів, птиці, яловичині. Багато повноцінного білка, незамшних амінокислот та інших цінних компонентів містять вівсяна та гречана крупи. Тому стравам з цих круп повинна бути надана перевага.
3 молочних продуктів доцільно використовувати сир, у тому числі домашнього приготування, оскільки більшість радіонуклідв залишається у сироватці. Крім того, у ньому, як i в інших продуктах (кефірі, ряжанці, кислому молоці), міститься велика кількість білка та кальцію. Кальцій є конкурентом стронцію та радію. Курячі яйця містять до 12,5% білка та декілька амінокислот, тому їx вживання є доцільним. Однак слід мати на увазі, що у яйцях може накопичуватися значка кількість радіонуклідів, які концентруються головним чином у шкаралупі (50-85%) i тільки 15-50% у білку та жовтку, причому у жовтку в 20-50 разів більша радіоактивність, ніж у білку.
Морська риба та інші продукти моря менш забруд-нені радонуклідами, ніж річкові. Тому морську рибу та інші морепродукти необхідно широко вводити у раціон харчування, навіть повністю замінивши нею м'ясо.
У раціон обов'язково також включати картоплю, яка містить велику кількість калію та аскорбінової кислоти. Важливе значення у радіозахисному харчуванні мають овочi i фрукти. Практично тільки з рослинними продуктами людина отримує аскорінову кислоту, каротин; пектинові речовини, органічні кислоти. Особливе значения надаеться пряним овочам (цибулі, часнику,петрушці, кропу, хрону, ceлepi). Корисними є також продукти, які мають синій колір за рахунок пігментних речовин антоціанів з радіозахисними властивіотями (чорна смородина, чорноплідна горобина, харчовий буряк, темні сорти винограду). Добове споживання овочів не повинно бути меншим ніж 400-500 г, з яких не менше чверті повинна складати морква, що містить велику кількість каротину. Корисне вживання кавунів та динь, які містять калій, органічні кислоти, пектинові речовини, каротин. У раціон бажано включити бобові (горох, квасолю тощо), які багаті на повноцінний білок, метіонін, цистин тощо. Вони також містять багато магнію, який конче необхідний для оптимального засвоення кальцію.
Дуже велике значения надається вживанню фруктів. Щоденно потрібно з'їдати не менше ніж 150-200 г яблук. Надається перевага абрикосам, сливам, персикам, вишням, які містять велику кількість пектину, каротину, аскорбнової та інших органічних кислот. Слід пам'ятати, що ягоди, порівняно з фруктами, можуть бути більш забруднені радіонуклідами; це пов'язано із розташуванням їx кореневої системи у поверхневому шарі грунту.
Доцільне вживання горіхів, які містять багато повноціних білків та рослинних жирів.
До продуктів з радіозахисними властивостями належить чай. Він містить речовини, які сприяють зміцненню стінок судин та зменшують їx проникність. У чаї є вітамін Р та аскорбінова кислота.
Серед населення поширена думка, що етиловий спирт (алкоголь) є добрим радіозахисним засобом. Алкоголь трохи знижує окисні процеси, а це значить - зменшуе утворення токсичних радикалів. Однак рівень такого впливу настільки невисокий, що для досягнення бажаного результату необхідно вжити надто велику кількість алкоголю, який спричинить більше шкоіди, ніж користі.
Добовий раціон людини в умовах підвищеної радіації повинен містити: 200-250 г пісного м'яса, м'ясних та рибних продуктів, 300 г хліба, до 350 г картоплі, 50 -100 г сиру, 0,5 л молока, 400-500 г овочів, 20 г тваринних жирів, 30-35 г олій, 40 г крупи (вівсяна, гречана), 150-200 г фруктоз.
Велике значення має режим харчування. Дорослим рекомендуеться три-чотириразове харчування у суворо визначений час. У разі триразового харчування на сніданок необхідно отримати 30-35% загальної енергетичної цінності добового раціону, на обід - 40-45%, на вечерю - 20-25%. У разі чотириразового харчування співвідношення (у відсотках) таке 25:20:35:20.
Помітне значення для зниження вмісту радіонуклідв у харчових продуктах має їх правильна технологічна та кулінарна обробка. Починати її доцільно з механічного очищения продуктів та харчової сировини від забруднення грунтом. Для цього їх потрібно ретельно промити теплою, краще проточною водою. Осюльки поверхня багатьох овочів та фруктів клейка, що сприяє затримці на ній радіонуклідів, для миття може бути використаний розчин питної соди, після чого слід добре промити овочі та фрукти чистою теплою водою. Перед тим як мити деякі овочі (капуста, цибуля, часник тощо), з них треба зняти верхн, найбільш забруднені листки.
Механічна обробка м'яса полягае у вилученні забруднених ділянок, сполучної тканини. Після миття картоплі та коренеплодів їх очищують від шкірки та повторно миють теплою проточною водою. Фрукти теж потрібно старанно промити и очистити, особливо ті місця, що мають нерівності, тріщини, шорсткості. У зовнішніх шарах фруктів та овочів концентрується до 50% їx радіаційного забруднення.
Наступний етап обробки - вимочування у чистій воді