РЕФЕРАТ
на тему:
Само- і взаємодопомога при ураженнях і травмах
Стихійні лиха, аварії і катастрофи можуть викликати масові ураження. Унаслідок цього можливі різні травми - струси, переломи, стискання окремих частин тіла, поранення живота, грудної клітини, голови тощо.
Пожежі можуть викликати опіки всіх ступенів разом з травмами. Аварії на хімічно небезпечних об'єктах можуть призвести до ураження великої кількості населення, що проживає поблизу хімічно небезпечного об'єкту, якщо не будуть вжиті термінові заходи захисту, а також місцеве ураження шкіри і слизових оболонок.
Органи охорони здоров'я і медична служба цивільної оборони буде прагнути наблизити до місць надзвичайних ситуацій свої формування і старатися надати потерпілим першу медичну допомогу і евакуювати уражених у медичні заклади.
Однак, щоб ця допомога була ефективною, багато залежить від вас самих, від вашого уміння надати само- і взаємодопомогу при ураженнях.
Кожна людина повинна мати індивідуальний перев'язувальний пакет, протихімічний пакет (ІПП-8) і аптечку (АІ-2, побутову або автомобільну), знати місце розташування найближчої аптеки та медичного закладу і вміти:
«J« зупинити кровотечу, для чого притиснути пальцями артерію до кості вище рани в точках, потім поверх одягу (або підклавши м'яку підкладку вище рани і ближче до неї) накласти жгут або закрутку (рис. 6.6).
Не закривайте жгут бинтом. Час накладання закрутки вкажіть в записці, яку треба закріпити на пов'язці або іншому видному місці;
перев'язати рану за допомогою перев'язувального пакету, бинту або інших засобів. Пов'язка захистить рану від додаткових травм, забруднення і зараження;
накласти шину при травматичних пошкодженнях кісток і суглобів для забезпечення їх нерухомості. Шину (палицю, смужку фанери і т.д.) прибинтуйте так, щоб вона захопила два суміжних суглоба вище і нижче місця перелому. При накладанні шини, зламаній кінцівці надайте найвигідніше положення, а при вивихах зафіксуйте той стан, при якому кінцівка опинилася після травми.
У місцях виступів кісток між тілом і шиною підкладіть прокладки з м'якої тканини. Якщо нема шини, пошкоджену ногу прибинтуйте до здорової, а руку - до тулубу.
При наданні першої допомоги потерпілому необхідно терміново вжити заходи, щоб припинити дію шкідливого фактору:
при опіках скиньте з потерпілого одяг, що горить, погасіть вогонь водою або щільною тканиною. Добре вимийте водою шкіру і очі при попаданні на них кислот, лугів та інших агресивних рідин. На обпалену ділянку тіла покладіть пов'язку. Неможливо віддирати від обпалених ділянок шкіри залишки одягу, що поприлипали до тіла, розкривати пухирі;
при обмороженні доставте потерпілого в приміщення, дайте йому теплого папою, розітріть спиртом і обережно помасажуйте м'язи чисто вимитими руками. Бажано помістити потерпілого у ванну з температурою води 25 35 °С. Не можна розтирати снігом обморожені місця;
при ураженні електричним струмом не торкайтесь ураженого, оскільки він знаходиться під напругою і є провідником струму. Вимкніть головний вимикач, при неможливості цього зробити відкиньте провід від потерпілого за допомогою сухої палки або іншого предмету, що не проводить струм;
при нещасному випадку на воді, витягнувши потерпілого з води, очистіть йому порожнину рота від сторонніх предметів, видаліть воду з шляхів дихання, покладіть потерпілого на зігнуте коліно, голова повинна бути опущена донизу, декілька разів сильно надавіть на спину.
У випадку зупинки дихання і серця негайно розпочніть проведення штучного дихання методом "з роту в рот" і непрямого масажу серця:
для проведення штучного дихання покладіть потерпілого на спину, голову максимально відкиньте назад, підкладіть йому під лопатки валик з одягу;
висуньте нижню щелепу вперед і, натискуючи на підборіддя, розкрийте рот потерпілому;
на відкритий рот покладіть пов'язку або носову хустинку;
затисніть потерпілому ніс, зробіть глибокий вдих, щільно при ставте свої губи до губ потерпілого і видохніть йому весь об'єм повітря в легені. Повітря вдувати 16-18 раз за хвилину до відновлення природного дихання. При правильному проведенні штучного дихання грудна клітка потерпілого піднімається.
Для проведення непрямого масажу серця потерпілого покладіть на спину на тверде ложе, встаньте з лівого боку від нього і покладіть долоні рук одна на іншу на нижню частину грудної клітки. Пальцями рук при цьому не торкайтесь грудної клітки. Різкими рухами, подібними на поштовхи, надавлюйте на грудну клітку 50-60 разів за хвилину. Грудна клітка повинна зміщуватися за напрямком до хребта на 4-5 см.
При одночасному проведенні штучного дихання і непрямого масажу серця чергуйте 4-5 надавлювань на грудну клітку з одним вдуванням повітря в легені.
Після відновлення дихання і серцевої діяльності потерпілого тепло накрийте, напоїть чаєм і направте в лікувальний заклад.
При наданні медичної допомоги потерпілому можна викорис-товувати вміст домашньої аптечки, а також аптечки для оснащення транспортних засобів.
У домашній аптечці рекомендовано мати: таблетки валідолу, перманганату калію, 10 %-ий розчин аміаку (нашатирний спирт), 5%-ий розчин йоду, таблетки анальгіну або іншого знеболюваль-ного засобу, гідрокарбонат натрію (сода питна), лимонну кислоту, бинт марлевий стерильний, вату медичну гігроскопічну, медичний жгут, лейкопластир.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОГ ЛІТЕРАТУРИ
Атамашок В. Г., Ширшев Л. Г., Акимов Н. И. Гражданская оборона. Учебник для вузов. - М.: Высшая школа, 1986.
Владимиров В.А., Михеев О.С., Хмель С.И. и др. Методика выявления и оценки рациональной обстановки при разрушениях (авариях) атомных электростанций. - М., 1989.
Губський А. І. Цивільна оборона. - К., 1995.
Демвденко Г.П., Кузьменко Э.П. и др. Защита объектов народного хозяйства от оружия масового поражения. Справочник. - К., 1989.
Деміденко Г.П., Захист об'є ктів народного господарства від зброї масового ураження. - К., 1996.
Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона/ За редакцією B.C. Франка.