загинуло 9 млн осіб. Недарма в народі кажуть, що найстрашніші для людини це вода і вогонь. Порені завдають і великих матеріальних збитків — в деяких країнах до 50% їх національного прибутку. Тільки за рік збит-ки у всьому світі становлять мільярди доларів. Збитки від повеней зро-стають. Суттєвим фактором, який сприяє зростанню збитків від по-веней, є техногенний вплив на природ-не середовище. Йдеться, передусім, про вирубку лісів. Після рубок інфільтраційні властивості грунту знижуються в 3,5 рази, а інтенсивність його змиву збільшується в 15 разів. У тропічних лісах суцільні руб-ки призводять до збільшення стоку в 2-2,5 рази. Кількість повеней зростає також зі збільшенням кількості міст.
Повінь — це значне затоплення місцевості внаслідок підйому рівня води в річці, озері, водосховищі, спричинене зливами, весняним та-ненням снігу, вітровим нагоном води, руйнуванням дамб, гребель тощо. Повені завдають великої матеріальної шкоди та призводять до людських жертв.
Значні, до катастрофічних, повені відбуваються на морських узбережжях, в тому числі і в помірних широтах. Зазвичай вони пов'язані з циклонами, штормо-вими вітрами, рідше з вулканічною діяльністю та землетрусами (цунамі). Найча-стіше затоплення узбережжя спостерігається в країнах північно-західної Європи (Англія, Бельгія, Голландія, Німеччина). Руйнування спричинені не тільки морськими хвилями, які сягають 3-4 і більше метрів заввишки, але й значними повенями, пов'язаними з виходом рік з берегів. Території затоплення досягають декількох десятків кілометрів завширшки й сотень завдовжки. Під час повені 1962р. на уз-бережжі поблизу міста Гамбург (Німеччина) води проникли до 100км вглибину країни. При цьому загинуло 540 осіб.
Значного лиха завдають людству цунамі — велетенські хвилі, які викликають підводні землетруси. Висота цих хвиль досягає 20м. Хвилі все знищують на своєму шляху й за-топлюють великі території. До небезпечних районів, які потерпають від цунамі, нале-жать Японія, Філіппіни, острови Індонезії (узбережжя островів Ява, Суматра). Тією чи іншою мірою повені періодично спостерігаються на більшості великих" річок України. Серед них Дніпро, Дністер, Прип'ять, Захід-ний Буг, Тиса та інші. Повені бувають також на невеликих річках та в районах, де взагалі немає визначених русел. У цих районах повені фор-муються за рахунок зливових опадів.
Катастрофічний naвoдок наприкінці 1988 та впродовж 1999р. в Закарпатті за своїми наслідками, жертвами і залученням сил став найбільшою після Чорно-биля надзвичайною ситуацією. Буквально за 12 год. у. 269~населених пунктах було зруйновано 2695 житлових будинків, понад 12 тис. — серйозно пошкоджено. 10680 осіб опинилися просто під небом. Значних руйнувань зазнали водозахисні споруди, водопровідне і каналізаційне господарство, мости; автошляхи, енергетичні лінії і зв'язок, відчутних втрат зазнав агропромисловий комплекс.
Повені, викликані нагоном води, виникають переважно при силь-них вітрах на пологих ділянках узбережжя Азовського та "Чорного морів. Ці повені небезпечні передусім своєю раптовістю, інтенсивністю, ви-сотою хвилі та високим підйомом води.
Наслідки повені:
> затоплення шаром води значної площі землі;
> ушкодження та руйнування будівель та споруд;
> ушкодження автомобільних шляхів та залізниць;
> руйнування обладнання та комунікацій, меліоративних систем;
> загибель свійських тварин та знищення врожаю сільськогосподарських культур;
> вимивання родючого шару грунту;
> псування та нищення сировини, палива, продуктів харчування, добрив тощо;
> загроза інфекційних захворювань (епідемії);
> погіршення якості питної води;
> загибель людей.
Правила поведінки під час повені:
1. Оскільки повінь – явище розтягнуте в часі, то потрібно, якщо є можливість, переїхати у місця, які розташовані вище від можливого рівня затоплення (евакуація).
2. Якщо немає можливості евакуюватися, тоді потрібно перенести життєвонеобхідні речі (одяг, їжу, питну воду, аптечки) на максимально високе місце в помешканні (горище, дах, верхні поверхи і т.п.), щоб при необхідності затоплення нижніх поверхів, можна було дочекатися допомоги на вищих щабелях будинку не потерпаючи від холоду, голоду і спраги.
3. Варто підготувати плавальні засоби, які б допомогли при необхідності утримуватися на воді.
4. Під час сильного прибуття води електроенергію в будинку бажано відключити, газ перекрити на центральному крані в будинку.
5. Під час повені необхідно не панікувати, надавати можливу допомогу усім, хто цього потребує.
6. Варто запастися ліхтарем, свічками, ракетницями – на випадок подання сигналів у темний період доби.
7. Важливою умовою є зберігання спокою, не допускання паніки серед оточуючих.
Використана література:
Основи безпеки життєдіяльності. Посібник. – К., 2001.
Енциклопедія природних стихій. – К., 1998.