Реферат на тему:

Правила поведінки при виникненні екстремальних ситуацій вдома (побутові отруєння, отруєння пестицидами, поводження з домашніми тваринами)

Побутова хімія

У наш час у побуті використовуються різноманітні хімічні засоби для прання, миття посуду, виведення плям, догляду за меблями, дез-інфекції, препарати для боротьби з комахами та тарганами, засоби підгодівлі рослин тощо.

У разі правильного використання препарати побутової хімії без-печні. Але невміле користування ними може стати джерелом лиха.

За ступенем небезпеки для людини засоби побутової хімії можуть бути розділені на чотири групи:

1. Безпечні. На упаковці відсутній застережний напис. Це синтетичні засоби для прання, підсинення, підфарбування, чистки посуду тощо.

2. Відносно безпечні. На упаковці є застережний напис, наприклад, «Берегтися від попадання в очі».

3. Отруйні. На упаковці є напис «Отруйно», «Отрута» тощо.

4. Вогненебезпечні. На упаковці є напис «Вогненебезпечно», «Не розпилювати біля відкритого вогню».

Крім засобів побутової хімії у будинках, квартирах, на дачах збері-гаються та використовуються й інші хімічні речовини: ацетон, бен-зин, лимонна кислота, скипидар тощо. Усі вони вимагають дуже обе-режного використання.

Отруєння препаратами побутової хімії

Джерелами забруднення осель можуть бути паласи, лінолеум, син-тетичні миючі засоби, різні поліетиленові та полімерні матеріали, що виділяють формальдегід, дибутилфталат, метанол, аміак, бензоломісткі речовини. З повітрям увесь цей набір потрапляє до організму людини, руйнує імунну систему.

До складу миючих речовин різного призначення (наприклад, «Антинакип», «Персоль») входять розчини кислот і лугів. Якщо помил-ково прийняти їх всередину, неминуче трапиться опік травного трак-ту, а в деяких випадках і дихальних шляхів.

Плямовивідники також можуть стати причиною дуже тяжких от-руєнь. У більшості своїй вони отримують мурашину і щавельну кис-лоти, що небезпечні не тільки через сильну опікову дію.

Усі лакофарбні препарати містять спиртові сполуки та інші токсич-ні речовини, що шкідливо впливають насамперед на печінку. При от-руєнні аніліновим барвником, кров втрачає здатність транспортуватикисень до органів і тканин, що може призвести до смерті через кисне-ве голодування організму.

Препарати, які використовуються проти комах, містять диметилфталат, який в організмі перетворюється у метиловий спирт, який, у свою чергу, розкладається на досить токсичні для центральної нерво-вої системи мурашину кислоту та формальдегід.

Тяжкі отруєння викликають широко поширені у побуті кислоти: 80% розчин оцтової кислоти (оцтова есенція), соляна кислота, що міститься у рідині для миття ванн, карболова та щавлева кислоти, що входять до складу засобів для знищення плям іржі. З лугів найбільш небезпечна каустична сода, нашатирний спирт (водний розчин аміаку).

Всі ці речовини потрібно зберігати окремо від харчових продуктів.

Алкогольні отруєння

Серед гострих побутових отруєнь часто зустрічаються отруєння алкоголем та його сурогатами.

Алкоголь — отрута наркотичної дії, яка може спричинити у люди-ни не тільки сп'яніння, а й гостре отруєння, нерідко небезпечне для життя.

До сурогатів алкоголю належать хімічні препарати, що іноді при-ймають всередину з метою сп'яніння як заміну етилового алкоголю. Вони представлені у вигляді двох основних груп:*

технічні рідини, до складу яких не входить етиловий алкоголь (етиленгліколь, ацетон, метиловий спирт, дихлоретан);*

різні препарати, що містять етиловий спирт;*

медикаменти (настойка заманихи та чемериці, розтирки тощо);*

парфюмерно-косметичні засоби (одеколони, лосьйони, еліксири).

Отруєння чадним газом

Гострі отруєння чадним газом у побуті виникають внаслідок пору-шення правил використання пічного опалення (рано закрита затулка труби), при зіпсованій печі, при пожежі, при витоку газу тощо. Най-частіше це трапляється в сільській місцевості. Дуже важко протіка-ють отруєння чадним газом при пожежах. Почастішали випадки гост-рих отруєнь вихлопними газами при працюючому двигуні автомаши-ни у гаражі та за довгого перебування у закритій кабіні автомашини чи автобуса, де створюється висока концентрація газу. Отруєння отрутохімікатами в побуті

До отрутохімікатів, що використовуються в побуті, належать по-бутові інсектициди - засоби побутової хімії для боротьби з домашні-ми та садовими комахами дуже ефективні, методи їх використання нескладні. Але ці препарати отруйні для людини і можуть викликатитяжкі гострі отруєння з потраплянням хлорофосу чи карбофосу у травний тракт чи при вдиханні їхніх парів.

Отрутохімікати з групи фосфорорганічних сполук (карбофос, тио-фос, хлорофос, дихлофос тощо), попадаючи в організм, можуть пере-творюватись на ще більш токсичні сполуки. При отруєнні у початко-вій стадії у постраждалих з'являється збудження, відчуття стиснення у грудях, задишка, спітнілість, підвищується артеріальний тиск. Якщо не вжити необхідних заходів, стан потерпілого погіршується: спосте-рігається порушення дихання, уповільнення пульсу, смикання м'язів, спазматичний біль у животі. У важких випадках можуть настати втра-та свідомості, судороги, утруднення дихання тощо.

Отрутохімікати з групи хлорорганічних сполук (гексахлоран, гентахлор тощо) при попаданні в організм чи на шкіру швидко всмокту-ються, накопичуються у жировій тканині, повільно виводяться з ор-ганізму через шлунково-кишковий тракт. У потерпілого з'являються біль у животі, загальна слабість, підвищення температури, остуда, судороги в ікроножних м'язах.

Засоби, що віднаджують комах і кліщів, у більшості випадків міс-тять диметилфталат. У разі неправильного використання препарату і з надмірним його попаданням в організм може настати важке враження центральної нервової системи.

Перша допомога при побутових отруєннях

За будь-яких отруєнь слід негайно звернутися до лікаря. Але ще до його появи треба надати потерпілому першу допомогу. Головне зав-дання надання першої допомоги - виведення з організму отруйного продукту або його знешкодження.

Часто ефективним засобом для виведення отрути є промивання шлунку. Потерпшому необхідно дати випити кілька склянок води та ви-кликати блювання. У воду можна додати сіль чи суху гірчицю (2 чайні ложки на склянку води) при отруєнні фосфорорганічними речовинами, а також метиловим спиртом, у воду додають питну соду (1 чайна ложка на склянку води), а при отруєнні отруйними рослинами - перманганат ка-лію (розчин мусить мати слабкий рожевий