до усунення пору-шень вимог щодо охорони праці, що створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих; накладати на підприємства штрафи за результатами комплексних перевірок та в разі невиконання приписів про усунення порушень і недоліків у галузі охорони праці притягати до адміністративної відповідальності праців-ників, винних у порушенні законодавчих та інших норматив-них актів з охорони праці; надсилати власникам, керівникам підприємств подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді для вжиття заходів; перевіряти додержан-ня встановленого порядку допуску працівників до роботи, їх інструктажу, навчання безпечним методам праці, перевірки знань з питань охорони праці; відстороняти від виконання не-безпечних і спеціальних робіт осіб, які не мають на це права, та ін.
Під час виконання інспекторами своїх обов'язків власник підприємства повинен безоплатно створювати необхідні умови для їх роботи.
Інспекторські перевірки залежно від їх конкретних завдань, мети і тривалості підрозділяються на три види: оперативні, цільові та комплексні.
Оперативна перевірка — це перевірка стану і організації робіт з охорони праці, додержання вимог щодо устаткування і об-ладнання, технологій вимогам нормативних актів з охорони праці, що проводиться державним інспектором чи іншою по-садовою особою протягом робочого дня (зміни).
Цільова перевірка — це перевірка на підприємстві конкрет-них питань з охорони праці, що проводиться одним чи групою інспекторів. Вона може здійснюватися протягом як одного, так і декількох днів, що необхідні для проведення перевірки.
Комплексна перевірка — це всебічна і детальна перевірка (ре-візія) стану безпеки і умов праці на підприємстві. Головна її мета — оцінка ефективності системи управління охороною праці, технічного стану об'єктів підприємства, стану безпеки та умов праці, виконання законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці.
Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпе-ки на підставі Указу Президента України від 15 грудня 1994 р. включено до складу Міністерства охорони навколишнього при-родного середовища та ядерної безпеки України. На це міністер-ство покладено обов'язок здійснювати державний контроль за додержанням норм і правил ядерної та радіаційної безпеки об'єктів ядерної енергії; визначати критерії, затверджувати нор-ми і правила з ядерної та радіаційної безпеки; здійснювати на-гляд за розробленням та проведенням заходів, спрямованих на запобігання аваріям на об'єктах ядерної енергії та ін.
З метою організації та здійснення державного контролю у галузі ядерної та радіаційної безпеки у Міністерстві охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки Ук-раїни діє Головна державна інспекція з нагляду за ядерною безпекою, яка наділена певним колом повноважень по здійснен-ню цього нагляду.
Державний пожежний нагляд здійснюють управління Дер-жавної пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ Ук-раїни відповідно до Положення про Державну пожежну охоро-ну, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 р. № 508. Органи Державного пожежного нагля-ду здійснюють контроль за дотриманням вимог законодавства з питань пожежної безпеки керівниками органів державної ви-конавчої влади, керівниками та іншими посадовими особами підприємств, громадянами, а також виконують деякі інші по-кладені на них завдання.
Посадові особи Державного пожежного нагляду у разі ви-явлення порушення протипожежних вимог, передбачених стан-дартами, правилами і нормами, мають право заборонити здій-снювати будівельно-монтажні роботи і вносити пропозиції про припинення фінансування цих робіт.
Прийняті рішення можуть бути оскаржені у вищому органі або у посадової особи Державного пожежного нагляду у п'яти-денний термін з дня вручення рішення. Подання скарги не припиняє виконання постанови.
Законом України від 24 лютого 1994 р. «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» вста-новлено, що санітарні норми, правила, гігієнічні нормативи затверджує та скасовує Головний державний санітарний лікар України.
Постановою Головного державного санітарного лікаря Ук-раїни від 9 березня 1995 р. затверджено перелік державних са-нітарних норм і правил, обов'язкових для виконання на підприє-мствах, незалежно від форм власності.
Посадовим особам органів, установ і закладів державної са-нітарно-епідеміологічної служби надано право обмежувати, тим-часово забороняти чи припиняти діяльність підприємств, об'єктів будь-якого призначення внаслідок невідповідності ви-могам санітарних норм; вилучати з реалізації небезпечні для здоров'я продукти харчування, хімічні та радіоактивні речови-ни та ряд ін.
За порушення санітарного законодавства або невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків органів санітар-но-епідеміологічної служби на осіб, винних у вчиненні право-порушень, можуть бути накладені адміністративні штрафи.
Значні повноваження в здійсненні контролю за додержан-ням нормативних актів про охорону праці надані місцевим дер-жавним адміністраціям і Радам народних депутатів. Вони у ме-жах відповідної території забезпечують реалізацію державної політики в галузі охорони праці, формують за участю проф-спілок програми заходів з питань безпеки, гігієни праці і ви-робничого середовища, що мають міжгалузеве значення, організовують в разі необхідності регіональні аварійно-рятувальні формування.
Постійний контроль за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці покладається на власни-ка або уповноважений ним орган. Для цієї мети на підприєм-ствах створюються служби охорони праці, працівники якої при-рівнюються до працівників основних виробничо-технічних служб.
Працівники служби з охорони праці мають право: видавати керівникам структурних підрозділів обов'язкові до виконання приписи щодо усунення наявних недоліків; одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охоро-ни праці; вимагати відсторонення від роботи осіб, які не прой-шли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують нор-мативів з охорони праці; зупиняти роботу виробництв, дільниць, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробницт-ва, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих; над-силати керівникові підприємства подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охо-рони праці. Припис спеціаліста з охорони праці може скасува-ти лише керівник підприємства.
Ліквідація служби охорони праці допускається лише у разі ліквідації підприємства.
Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють