РЕФЕРАТ

на тему:

“Поняття ліквідації наслідків стихійних лих”

1. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій

Внаслідок НС виникають руйнування будинків, споруд, шляхів спо-лучення, зараження місцевості радіоактивними та хімічними речови-нами, затоплення, пожежі тощо. Люди можуть опинитися у завалах, у пошкоджених, підтоплених або палаючих будинках, інших не передбачуваних ситуаціях. У зв'язку з цим необхідні заходи з рятування лю-дей, надання їм допомоги, локалізації аварій та усунення пошкоджень. При вирішенні цих проблем виходять з того, що в осередках ураження і районах лиха будуть проводитися не тільки суто рятувальні роботи, а й деякі невідкладні, не пов'язані з рятуванням людей.

Рятувальні та інші невідкладні роботи (РіНР) проводяться з метою > порятунку людей та надання допомоги ураженим, > локалізації аварій та усунення пошкоджень, > створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт. При проведенні РіНР велике значення має до-тримання таких умов, як * своєчасне створення угруповань, сил, що залу-чаються для проведення РіНР; *своєчасне ведення розвідки; *швидкий рух і введення сил в осередок ураження; *безперервне проведення РіНР до їх повного завершення; *тверде й оперативне управління силами, що залучаються до проведення РіНР; * всебічне забезпечення їх діяльності.

Рятувальні роботи включають:

* розвідку маршрутів висування формувань і об'єктів робіт;

* локалізацію і гасіння пожеж на маршрутах висування і на ділянках робіт;

* пошук уражених і витягування їх з пошкоджених та палаючих будинків, загазованих, затоплених, задимлених приміщень, із завалів;

* розкриття зруйнованих, пошкоджених, завалених споруд та рятування людей, які там знаходяться;

* подання повітря в завалені споруди з пошкодженою фільтровентиляційною системою;

* надання першої долікарської допомоги ураженим та евакуація їх до лікарсь-ких установ;

* виведення (вивезення) населення з небезпечних зон у безпечні райони;

* санітарну обробку людей, ветеринарну обробку сільськогосподарських тва-рин, дезактивацію та дегазацію техніки, засобів захисту, одягу, продовольства, води, фуражу.

Інші невідкладні роботи включають:

* прокладання колонних шляхів та влаштування проїздів (проходів) у завалах та в зонах ураження;

* локалізацію аварій на газових, електричних мережах з метою забезпечення умов для проведення рятувальних робіт;

* укріплення чи руйнування конструкцій будинків та споруд, які загрожують обвалом та перешкоджають безпечному руху і проведенню рятувальних робіт;

* ремонт та відновлення пошкоджених і зруйнованих ліній зв 'язку та кому-нально-енергетичних мереж з метою забезпечення рятувальних та інших невідклад-них робіт, а також захисних споруд для укриття людей у випадку повторних НС;

* пошук, знешкодження та знищення боєприпасів, що не розірвалися, та інших вибухонебезпечних предметів.

Рятувально-відновлювальні роботи проводяться безпосередньо в осередках ураження за будь-якої погоди до повного їх завершення.

2. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях

Згідно з Законом «Про цивільну оборону України» «громадяни України мають право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, значних пожеж, стихійного лиха і вимагати від Уряду України, інших органів державної виконавчої влади, адміністрації під-приємств, установ і організацій незалежно від форм власності і господа-рювання гарантій щодо його реалізації.

Держава як гарант цього права створює систему цивільної оборони, яка має своєю метою захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру».

Головною функцією органів державної виконавчої влади, адмі-ністрації підприємств, установ і організацій незалежно від форм влас-ності та господарювання у разі виникнення НС є захист населення та організація його життєзабезпечення.

Заходи щодо захисту населення плануються та проводяться по всіх районах, населених пунктах, охоплюють усе населення. Водночас ха-рактер та зміст захисних засобів встановлюється залежно від ступеня загрози, місцевих умов з урахуванням важливості виробництва для без-пеки населення, інших економічних та соціальних чинників. З цією метою міста розподіляються за групами важливості, а об'єкти — за ка-тегоріями стосовно засобів захисту населення у разі надзвичайної ситуа-ції. Цей розподіл здійснює Кабінет Міністрів України.

Для міст встановлені наступні групи:

> особливої важливості;

> першої групи;

> другої групи;

> третьої групи.

Для підприємств та організацій встановлені наступні категорії:

> особливої важливості;

> першої категорії;

> другої категорії.

Основні заходи щодо захисту населення плануються та здійснюються завчасно і мають випереджувальний характер. Це стосується насамперед підготовки, підтримання у постійній готовності індивідуальних та ко-лективних засобів захисту, їх накопичення, а також підготовки до про-ведення евакуації населення із зон підвищеного ризику.

Для організації життєзабезпечення населення в умовах НС та органі-зації робіт з ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійних лих ство-рюються Державні комісії з надзвичайних ситуацій — ДКНС. ДКНС діють при Кабінеті Міністрів України, в областях, містах, регіонах як на пос-тійній основі, так і у випадку виникнення НС. До їх функцій входить

забезпечення постійної готовності до дій аварійно-рятувальних служб, контроль за розробкою та реалізацією заходів з попередження можли-вих аварій і катастроф. Усі завдання з ліквідації НС виконуються по черзі У максимально короткі строки.

Передусім вирішуються завдання щодо термінового захисту населення, запобігання розвитку чи зменшення впливу надзвичайної ситуації і зав-дання з підготовки та виконання рятувальних та інших невідкладних робіт.

* Організація життєзабезпечення населення в умовах НС — це комплекс заходів, спрямованих на створення і підтримання нор-мальних умов життя, здоров'я і, працездатності людей,

Цей комплекс включає:*

управління діяльністю робітників та службовців, всього населення при загрозі та виникненні НС;*

захист населення та територій від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха;*

забезпечення населення питною водою, продовольчими товарами і пред-метами першої необхідності;*

захист продовольства, .харчової сировини, фуражу, вододжерел від радіа-ційного, хімічного та біологічного зараження (забруднення);*

житлове забезпечення і працевлаштування;*

комунально-побутове обслуговування;*

медичне обслуговування;*

навчання населення способам захисту і діям в умовах НС;*

розробку і своєчасне введення режимів діяльності в умовах радіаційного, хімічного та біологічного зараження;*

санітарну обробку;*

знезараження території, споруд, транспортних