методів діагностики захворювань людини. Це визначає подальше зростання застосування рентгене- і радіологічних процедур або ви-користання їх у ширших масштабах. Проте інтереси безпеки пацієнтів зобов'язують прагнути до максимально можливого зниження рівнів опромінення, оскільки вплив іонізуючого випромінювання в будь-якій дозі поєднаний з додатковим, відмінним від нуля ризиком ви-никнення віддалених ,стохастичних ефектів. У даний час з метою зниження індивідуальних і колективних доз опромінення населення за рахунок діагностики широко застосовуються організаційні і тех-нічні заходи:*
як виняток необгрунтовані (тобто без доведень) дослідження;*
зміна структури досліджень на користь тих, що дають менше дозове навантаження;*
впровадження нової апаратури, оснащеної сучасною електронною технікою посиленого візуального зображення;*
застосування екранів для захисту ділянок тіла, що підлягають дос-лідженню, тощо.
Ці заходи, проте, не вичерпують проблеми забезпечення максималь-ної безпеки пацієнтів і оптимального використання цих діагностичних методів. Система забезпечення радіаційної безпеки пацієнтів може бути повною й ефективною, якщо вона буде доповнена гігієнічними регла-ментами припустимих доз опромінення.