вживає заходи щодо забезпечення готовності органів управління і сил цивільної оборони до дій у надзвичайних ситуаціях;

створює мережу курсів цивільної оборони і визначає категорію слухачів та строки їх навчання на цих курсах;

забезпечує проведення наукових досліджень і експериментально конструкторських робіт з актуальних проблем захисту життя і здоров'я громадян у надзвичайних ситуаціях;

задовольняє мобілізаційні потреби військ, штабів та установ цивільної оборони.

Функції штабу ЦО України

забезпечує реалізацію заходів захисту населення від впливу наслідків надзвичайних ситуацій та очолює діяльність органів управління, військ цивільної оборони і підпорядкованих йому спеціалізованих формувань;

в межах своєї компетенції організовує і систематично контролює виконання законодавства, постанов і рішень Кабінету Міністрів України з питань захисту населення, запобігання надзвичайним ситуаціям та вжиття заходів у разі їх виникнення;

координує діяльність органів державної виконавчої влади і управління, що залучаються до вирішення завдань, пов'язаних з безпекою населення, забезпеченням його життєдіяльності під час надзвичайних ситуацій.

Адміністрація підприємств, установ і організацій незалежно під форм власності і господарювання надає своїм працівникам сховище, забезпечує засобами індивідуального захисту, сприяє здійсненню евакозаходів, створенню сил для подолання наслідків "надзвичайних ситуацій та їх готовності до практичних дій, а також виконанню заходів з цивільної оборони.

Законодавством визначені сили цивільної оборони України. Це її війська, спеціалізовані та невоєнізовані формування.

На сьогоднішній день цивільна оборона України передбачає існування трьох рівнів сил вертикального підпорядкування.

Першим, найвищим рівнем є сили центрального підпорядку-вання, до яких належать існуючі частини і спеціальні рятувальні формування.

Другий рівень — обласний або регіональний.

Третій рівень — це міський чи об'єктовий. Він існує на добровільних засадах там, де до питань цивільної оборони серйозно ставляться керівники підприємств та установ.

Завдання військ ЦО - захист населення від наслідків аварій, катастроф та стихійного лиха, воєнних дій, здійснення рятувальних та інших невідкладних заходів. Кількість і чисельність частин та підрозділів військ визначаються з урахуванням потреб і особливостей регіону призначення. Нині нараховується 16 військових частин сил ЦО.

Рис. 2. Сили цивільної оборони України

Для виконання специфічних робіт, пов'язаних з радіаційною та хімічною безпекою, значними руйнуваннями, внаслідок зем-летрусу, аварійними ситуаціями на нафтогазодобувних промис-лах створюються спеціальні формування, що підпорядковуються Штабу ЦО України.

Невоєнізовані формування цивільної оборони створюються на воєнний час в областях, містах, районах, а також на підприємст-вах, що продовжуватимуть свою виробничу діяльність під час війни.

Для надання медичної допомоги населенню, охорони громадського порядку в осередках ураження та лиха, боротьби з пожежами, здійснення лабораторного контролю за станом навколишнього природного середовища, матеріально-технічного та інженерного забезпечення заходів з цивільної оборони залучаються міністерства та інші органи державної виконавчої влади.

Перелік міністерств, обсяг покладених на них завдань і порядок залучення їх до дій у надзвичайних ситуаціях визначає Кабінет Міністрів України. Цей перелік існує у вигляді додатку до "Положення про цивільну оборону України".

Згідно зі Законом України "Про цивільну оборону України", фінансування заходів цивільної оборони проводиться за рахунок державного та місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і господарю-вання у випадках, передбачених актами законодавства.

Міжнародне співробітництво України в галузі цивільної оборони здійснюється шляхом обміну досвідом, укладення міжнародних договорів, меморандумів тощо, участі в міжнарод-них програмах і проектах, обміну інформації та досвідом ци-вільної оборони і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, створення і оснащення сил цивільної оборони, спільних дій у разі надзвичайних ситуацій.

Кабінет Міністрів України приймає рішення про участь України у Міжнародній організації цивільної оборони та в операціях європейських держав з поданням допомоги у разі стихійного лиха.

Світові та загальноєвропейські інтеграційні процеси у політиці, економіці та соціальній сфері вимагають активного розвитку між-народного співробітництва цивільної оборони України, насамперед у питаннях, пов'язаних з попередженням та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, у тому числі і за межами держави. Це співробітництво розвивається як з міжнародними організаціями, так і на двосторонній основі.

При координації Секретаріату ООН і Департаменту з гумані-тарних питань ООН триває взаємодія у рамках "Чотиристорон-нього Комітету ООН з міжнародного співробітництва по Чор-нобилю", який було створено в 1993 р. Все більшого значення набуває співробітництво у рамках програм Ради Європи, Євро-пейської Комісії, Центральноєвропейської ініціативи, Південно-Чорноморського співробітництва.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОГ ЛІТЕРАТУРИ

Атамашок В. Г., Ширшев Л. Г., Акимов Н. И. Гражданская оборона. Учебник для вузов. - М.: Высшая школа, 1986.

Владимиров В.А., Михеев О.С., Хмель С.И. и др. Методика выявления и оценки рациональной обстановки при разрушениях (авариях) атомных электростанций. - М., 1989.

Губський А. І. Цивільна оборона. - К., 1995.

Демвденко Г.П., Кузьменко Э.П. и др. Защита объектов народного хозяйства от оружия масового поражения. Справочник. - К., 1989.

Деміденко Г.П., Захист об'є ктів народного господарства від зброї масового ураження. - К., 1996.

Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона/ За редакцією B.C. Франка. Підручник. 2-ге вид., доп. - Львів: Афіша, 2001.

Дія населення в надзвичайних ситуаціях. РІД ЦО і НС. - К., 1997.

Допустимі рівні вмісту радіонуклідів стронцію і цезію у продуктах харчування (ДР-97). МОЗ України. - К., 1997.

Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного походження. / Наукові керівники: член-кореспондент HАН України С.І.Дорогунцов і генерал-лейтенант В.Ф. Гречанінов. - К.: НАНУ, 1995.

Леігович Г.Г. Довідник з цивільної оборони. - К., 1999.

Методика прогнозирования масштабов заражения сильнодействующими ядовитыми веществами при авариях (разрушениях) на химически опасных объектах и транспорте (РД 52.04.253-90): М.: Росгидромет, 1991.

Мігович Г.Г., Рабчук О.Г. Сильнодіючі отруйні