та статутах підприємств.
Керівник підприємства повинен визначити обов'язки посадових осіб щодо забез-печення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту. Обов’язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту мають бути відображені у відповідних посадових доку-ментах (функціональних обов'язках, інструкціях, положеннях тощо).
На кожному підприємстві з урахуванням його пожежної небезпеки наказом (ін-струкцією) повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим, в тому числі визначені:
можливість (місце) паління, застосування відкритого вогню та побутових на-грівальних приладів;
порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних (в тому числі зварю-вальних) робіт;
правила проїзду та стоянки транспортних засобів;
місця для зберігання і допустима кількість сировини, напівфабрикатів та го-тової продукції, які можуть одночасно знаходитися у виробничих приміщеннях і на території (у місцях зберігання);
порядок прибирання горючого пилу та відходів, зберігання промасленого спецо-дягу і шмаття, очищення повітроводів вентиляційних систем від горючих відкладень;
порядок відключення від мережі електрообладнання у разі пожежі;
порядок огляду і зачинання приміщень після закінчення роботи;
порядок проходження посадовими особами навчання та перевірки знань з по-жежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та за-нять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення;
порядок організації експлуатації і обслуговування наявних технічних засобів протипожежного захисту (протипожежного водопроводу, насосних станцій, вогнегас-ників тощо);
дії працівників у разі виявлення пожежі.
Для об'єктів з перебуванням людей вночі (підприємства, лікарні тощо) інструкції мають передбачати два варіанти дій відповідно у денний та нічний час.
З метою залучення працівників до проведення заходів щодо запобігання пожежам. організації їх гасіння на підприємствах створюються добровільні пожежні дружини та добровільні пожежні команди згідно з існуючим положенням.
Усі працівники при прийнятті на роботу і за місцем здійснення професійної ді-яльності повинні проходити інструктаж з питань пожежної безпеки (вступний, пер-винний, повторний на робочому місці, позаплановий та цільовий). Посадові особи до початку виконання своїх обов'язків і періодично один раз на 3 роки мають проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки.
Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання і перевірку знань з питань по-жежної безпеки, забороняється. Обслуговуючий персонал лікувально-профілактич-них закладів зі стаціонаром та закладів медичної освіти повинен кожного року проходити курс навчання правилам пожежної безпеки за відповідною програмою.
Основні вимоги щодо пожежної безпеки в ЛПЗ.
У багатоповерхових лікувально-профілактичних закладах палати для важкохво-рих та дітей повинні розміщуватися на нижніх поверхах. Палатні відділення дитячих лікарень слід розміщувати не вище п'ятого поверху, палати для дітей у віці до 7 років- не вище другого поверху (за винятком випадків, що
обумовлені будівельними нормами).
Лікарні та інші лікувальні заклади з постійним перебуванням важкохворих, не здатних самостійно пересуватися, повинні забезпечуватися ношами, виходячи з роз-рахунку одні ноші на 5 хворих. Не допускається розміщувати палатні відділення, по-логові, операційні, процедурні кабінети у підвальних та на цокольних поверхах. Від-стань між ліжками у лікарняних палатах має становити менше 0,8 м, центральний основний прохід має складати не менше 1,2 м завширшки. Тумбочки, стільці та ліжка не повинні захаращувати виходи та проходи.
Подача кисню хворим, як правило, має здійснюватися централізовано, з установ-ленням балонів (не більше 10) за межами будівлі лікувального закладу в прибудовах з негорючих матеріалів або з центрального кисневого пункту (якщо кількість балонів складає понад 10). Допускається встановлювати один кисневий балон біля зовніш-ньої негорючої стіни будівлі закладу у металевій шафі. Центральний кисневий пункт слід розміщувати в будівлі, що стоїть окремо, на відстані не менше 25 м від будівель з постійним перебуванням хворих.
За відсутності централізованого постачання кисню порядок користування кисне-вими подушками визначається наказом (розпорядженням) адміністрації лікувально-го закладу.
Встановлення кип'ятильників, водонагрівачів і титанів, стерилізація медичних ін-струментів та перев'язувальних матеріалів, прожарювання білизни, а також розігрів парафіну і озокериту допускається лише у спеціально пристосованих для цієї мети приміщеннях. Стерилізатори для кип'ятіння інструментів і перев'язувальних мате-ріалів повинні мати закриті підігрівники (спіралі). Опорні поверхні стерилізаторів мають бути негорючими. Стерилізатори з повітряним прошарком між опорною по-верхнею та днищем також мають встановлюватися на негорючій основі.
В лабораторіях, на постах відділень, в кабінетах лікарів та старших медичних сестер допускається зберігання у спеціальних негорючих шафах, що замикаються, не більше З кг медикаментів і реактивів, які відносяться до категорії легкозаймистих та горючих речовин (спирт, ацетон, ефір тощо), з обов'язковим урахуванням їх сумісності.
Матеріали та речовини у коморах, аптечних складських приміщеннях необхідно зберігати суворо за асортиментом, при цьому не допускається спільне зберігання легкозаймистих речовин з іншими матеріалами. В аптеках, які розміщені у будівлях іншого призначення (в тому числі у лікарняних корпусах), загальна кількість легко-займистих та горючих медикаментів, реактивів (спирти, ефіри тощо) не повинна пе-ревищувати 100 кг.
Архівосховища рентгенівської плівки місткістю понад 300 кг мають розміщуватися в окремо розташованих будівлях. Відстань від архівосховищ до сусідніх будівель по-винна становити не менше 15 м. Якщо кількість плівки становить менше 300 кг. до-зволяється розміщення архівосховища у приміщеннях будівель лікувальних закладів, відгороджених протипожежними стінами та перекриттями.
В одній секції архівосховища допускається зберігати не більше 500 кг плівки. Кожна секція повинна мати самостійну витяжну вентиляцію та природне освітлення із співвідношенням площі вікон до площі підлоги не менше 1:8. Двері з секції повинні відчинятися назовні. Карниз даху над вікнами сховища має бути негорючим.
Архіви повинні мати центральне водяне опалення. У сільській місцевості за на-явності печей топкові отвори та засувки слід влаштовувати з боку коридора. У при-міщеннях сховища забороняється встановлювати електрощитки, електричні дзвінки та штепсельні з'єднання. В неробочий