Контрольна робота

Наркотики і наркоманія. Захист продуктів харчування в умовах радіоактивного забруднення

План

Наркотики і наркоманія.

Захист продуктів харчування в умовах радіоактивного забруднення.

1. Наркотики і наркоманія

Споконвіку люди прагнули знайти засіб, щоб полегшити біль. Уперше людина випробувала на собі наркотичні властивості багатьох речовин цілком випадково: вдихаючи дим від спалених речовин, вико-ристовуючи в їжу продукти бродіння, приправи і напої рослинного походження (вино, медовий напій, мак, кава, чай та ін.). Поступово використання алкогольних напоїв, опію та інших наркотиків стає при-чиною виникнення наркоманії. Після алкогольної наркоманії виникає опіоманія, яка швидко поширюється серед народів Сходу.

Кожна наркотична речовина специфічно діє на центральну нервову систему. Тому залежно від різновиду речовини і її кількості організм людини може бути доведений до різних станів: від заціпеніння до повного наркозу, від сну до гіпнозу, від часткового знеболювання— місцевого наркозу до галюцинацій. Такі ефекти виникають в зв'язку з загальним чи частковим блокуванням, пригнічуванням, гальмуванням центральної нервової системи, під впливом наркотичних речовин на мозковий больовий центр чи на периферичні нервові закінчення. Але є речовини, які, навпаки, збуджують чи стимулюють діяльність цен-тральної нервової системи, завдаючи їй великої шкоди, поступово руйнуючи її.

Наркотики — це речовини, які призводять до стану заціпеніння, отупіння, запаморочення. Поняття наркотик сьогодні охоплює широке коло речовин і рослин, а також продуктів, які з них отримали, які чинять наркотичну дію.

Під наркоманією розуміють не тільки стимулювання наркотичними засобами появи збудженого чи пригніченого стану центральної нерво-вої системи, але й звикання організму до них, бажання їх приймати і за відсутності безпосередніх причин: болю, втоми, страху та інших станів. Головною причиною такої пристрасті е ефект ейфорії, який різною мірою притаманний усім наркотикам.

Хімічний аналіз ейфоричних наркотиків виявив у їх складі речови-ни, за структурою близькі до індолу. Індол міститься у багатьох сполу-ках, які використовуються в роботі нервових клітин. Ця подібність навела вчених на думку про хімічну мімікрію. Пристосувавшись під індольні сполуки, наркотики проникають через оболонки тих нервових клітин, збудження яких викликають у людини відчуття блаженства.

У XI—XII ст. у Болонському університеті було розроблено 140—150 приписів наркотичних засобів, які використовуються як болетаму-вальні. Отже, наркотики можуть відігравати двояку роль: бути помічниками людини, коли їх використовують як медичний препарат, і ворогом, коли свідомо чи несвідомо зловживати ними. Наркоманія виявляється в нестримній пристрасті до наркотичних речовин, які зу-мовлюють ейфорію. Наркоманія, характеризується появою типових змін у психіці людей і їх пристрасті до постійного вживання однієї чи декількох речовин, які мають наркотичні властивості.

У більшості хворих виявляються особистісні зміни. При цьому більш ніж у 50% випадків спостерігалися чіткі прикмети зниження пам'яті й інтелекту, а у 71% хворих — помітне зниження морально-етичних якостей, деградація.

Ці найбільш типові наслідки наркоманії і визначають найбільшу соціальну небезпеку наркоманів. Крім того, якщо йдеться про медико-соціальні наслідки наркоманії, слід пам'ятати про високу ймовірність захворіти на СНІД, часті випадки смертельного наслідку не тільки у зв'язку з випадковим передозуванням наркотиків, але й через самогуб-ство і нещасні випадки в стані наркотичного1 сп'яніння. Біохімія наркотиків. Наркотики — це група речовин різного поход-ження, які об'єднує подібна дія на організм. Більшість цих речовин рослинного походження, вони входять до складу різних частин вихідних рослин (опійний мак, індійська конопля, кущі кофе, мате, коли коки та ін.), а також продуктів, які з них отримують (гашиш, анаша, маріхуана та ін.).

Зазначимо, що невелика кількість неорганічних речовин також має заспокійливі і снодійні властивості. В останні десятиріччя створено синтетичні морфіноподібні та інші психофармакологічні препарати з сильною наркотичною дією (понад 1000).

Неорганічні речовини. Інертні гази, які входять до складу атмосферного повітря, чинять слабку наркотичну дію. Із них тільки гелій використовується в медицині для полегшення дихання при лікуванні.

Ретельно очищений від домішок оксидазоту (II) застосовується як знеболювальна речовина в хірургічній практиці, при тяжких пологах тощо. Він виводиться з організму, не спричинюючи побічних дій, і тому для наркозу намагаються використовувати цей газ, а не ефір. До речі, оксид азоту здатний викликати звикання і пристрасть.

Броміди, які є складовою частиною багатьох лікарських препаратів, що використовуються як заспокійливі і снодійні, провоку-ють побічні явища.

Органічні речовини. Деякі насичені вуглеводні аліфатичного (жирного) ряду чинять слабку наркотичну дію, але в медицині їх не застосовують. Лише циклопропан вважають одним із сильних інгаляційних наркотичних засобів, хоча він і токсич-ний.

Ненасичені етиленові й ацетиленові вуглеводні — сильніші наркотики, але вони є більш токсичними! Це стосується бензолу та вуглеводнів з конденсованими бензольними ядрами, які чинять не тільки токсичну, але й канцерогенну дію. Вуглеводні широко використовуються як розчинники і пальне.

Галогенопохідні вуглеводнів. Сила, швидкість і тривалість наркотичної дії залежать від різновиду, кількості й способу зв'язку галогенів у молекулах органічної речовини, від фізичних властивостей, цієї речо-вини.

Наркотична дія хлороформу чи три хлор м ста ну виявляється дуже швидко.

Хлористий етил, чи хлоретан, являє собою безбарвну рідину, яку використовують як анестезійний засіб у зуболікувальній практиці та при травмах. Хлористий етил знеболююче впливає на не-рвові закінчення, одночасно діє як охолоджувальний засіб на пошкод-жені тканини.

Гідроксильні похідні вуглеводнів аліфатичного ряду. Усі насичені спирти впливають на організм як наркотики. Особливо небезпечним є етиловий спирт.

Приймання метилового спирту всередину призводить до сп'яніння і одночасно шкодить очам: вживання навіть 10 мл метило-вого спирту доводить до повної сліпоти, а більша доза може стати смертельною. Досить отруйними вважаються й сивушні олії,