Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації (далі ЄДС НС ) - це державна система, яка включає центральні органи виконавчої влади, РМ Автономної Республіки Крим, державні адміністрації областей, міст Києва і Севастополя та районів, виконавчі органи Рад, державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням природної та техногенної безпеки, організовують проведення роботи із запобігання надзвичайним ситуаціям природного та техногенного походження і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат.

Головною метою ЄДС НС є забезпечення реалізації державної політики на всій території України у сфері запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, захисту населення і територій від наслідків аварій, катастроф та стихійного лиха.

Основними завданнями ЄДС НС є:

Ш забезпечення запобігання виникненню НС;

Ш забезпечення готовності органів управління, сил і засобів;

Ш проведення рятувальних і невідкладних аварійно-відновлювальних робіт та організація життєзабезпечення потерпілого населення;

Ш розробка нормативно-правових актів, державних норм і стандартів;

Ш здійснення цільових та науково-технічних програм;

Ш забезпечення сталості функціонування об’єктів економіки;

Ш збирання і опрацьовування інформації про НС;

Ш визначення потреби у силах, матеріальних і фінансових ресурсах;

Ш здійснення державного нагляду, експертизи і контролю;

Ш створення та раціональне використання матеріально-технічних ресурсів;

Ш своєчасна та достовірна інформація населення про обстановку та вжиті заходи;

Ш оповіщення населення про загрозу та виникнення НС;

Ш соціальний захист потерпілого населення;

Ш захист населення у надзвичайних ситуаціях;

Ш міжнародне співробітництво у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Територіальна підсистема ЄДС НС - це складова частина єдиної державної системи (ЄДС НС), яка включає – місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи Рад, державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організовують проведення роботи із запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, зменшення матеріальних втрат.

Функціональна підсистема ЄДС НС - це складова частина єдиної державної системи (ЄДС НС), що створюється на базі міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, включає їх регіональні та місцеві структурні підрозділи, підпорядковані державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють в межах своєї компетенції нагляд за забезпеченням техногенної і природної безпеки, організовують проведення роботи із запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат.

Органи управління ЄДС НС – це органи виконавчої влади або їх структурні підрозділи, які призначені для безпосереднього керівництва діяльністю щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації в межах своєї компетенції.

Органи управління ЄДС НС діляться на координуючі (державна комісія з ТЕБ і НС, Національна рада безпеки життєдіяльності, постійні комісії з ТЕБ і НС, об’єктові комісії з НС), постійні (КМУ, МНС України, органи з НС міністерств і відомств, державні територіальні і місцеві виконавчі органи, управління (відділи) з питань НС та ЦЗН, органи з НС регіональних, міських і районних служб, управління об’єктів економіки, служби з НС), повсякденні (оперативно-чергові служби МНС України, управлінь (відділів) з питань НС та ЦЗН, суб’єктів господарської діяльності).

Систему забезпечення функціонування ЄДС НС складають: фінансові (резервний фонд КМУ, резервні фонди територіальних і місцевих органів виконавчої влади у розмірі 1% від зведеного річного бюджету), матеріальні (ресурси Держкомрезерву, МНС, окремих міністерств і відомств, територіальних органів виконавчої влади, суб’єктів господарської діяльності), транспортні (МО, Мінтрансу, МВС та інших, транспортних підприємств, суб’єктів господарської діяльності), оповіщення і зв’язку (МНС, МВС, МО, Держкомзв’язку, Мін-трансу, Мінагропрому та інших, а також їх територіальних органів, суб’єктів господарської діяльності).

3. Надзвичайні ситуації воєнного часу

Надзвичайні ситуації воєнного характеру пов'язані з наслідками застосування звичайної зброї або зброї масового ураження, під час якої виникають вторинні фактори ураження населення.

До сучасних засобів ураження відносять ядерну, хімічну, бактеріологічну зброю та інші види сучасних технологічних розробок..

В залежності від типу заряду ядерну зброю поділяють на атомну, термоядерну, комбіновану, нейтронну. Потужність ядерних боєприпасів прийнято вимірювати тротиловим еквівалентом.

При вибуханні ядерного боєприпаси за мільйонні частки секунди виділяється колосальна кількість енергії, в зоні ядерних реакцій температура підвищується до десятків мільйонів градусів, утворюючи дуже сильне світлове випромінювання, максимальний тиск досягає мільярдів атмосфер. Такий величезний тиск, викликає потужну ударну хвилю з потоком нейтронів і гамма-випромінюванням, яке називають проникаючою радіацією.

Хімічна зброя заснована на використанні бойових токсичних хімічних речовин і токсинів, які уражають організм людини чи тварини а також різного виду рослин. 22 квітня 1918 року у району містечка Іпр німецькі війська провели першу газобалонну атаку ( використовуючи хлор) у результаті якої в перші години загинуло близько 6 тис чол.. а 15 тис одержали ураження різного ступеня складності.

За тактичним призначенням отруйні речовини (далі ОР) поділяються на : смертельні, тимчасові, подразливі:

ОР смертельної дії: нервово-паралетичні (Ві-ікс, зарін, зоман); шкірно-наривного ( іпріт), загально отруйні ОР ( синильна кислота, хлор-ціан), задушливі (фосген);

ОР, які тимчасово виводять з ладу ( Бі-зет);

ОР подразливі ( хлорацетофенон, адамсіт, Сі-Ес)

Біологічна зброя заснована на використанні хвороботворних властивостей деяких мікробів і токсичних продуктів їх життєдіяльності.

Використовуються патологічні мікроорганізми – збудники інфекційних захворювань. В залежності від розмірів, будови і біологічних властивостей їх поділяють на :

Ш Бактерії ( чуми, сибірської виразки, сап та ін.);

Ш Рикетсії – клітини палички ( висипний тиф, плямиста