Реферат на тему:
Валеологія. Методика словесно-образного емоційно-вольового правління станом людини
ПЛАН
1. Психофізіологічні механізми дії настанов.
2. Методика засвоєння настанов.
Здоров'я людини багато в чому залежить від того, які словесні настанови вона дає сама собі. Для правильної настанови на той чи інший вид діяльності можна використовувати метод словесно-образного емоційно-вольового управління станом людини, який дозволить просто й ефективно досягти бажаного результату.
Уміле використання текстів-настанов допоможе вам уникнути конфліктних ситуацій, зняти наслідки стресу, зміцнити своє здоров'я та досягти внутрішньої гармонії.
1. ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ДІЇ НАСТАНОВ
Слово здавна використовується як засіб лікування в народній медицині (старовинні замовляння). Про те, яке значення люди надають силі слова, свідчать прислів'я та приказки, наприклад: «Від слова – порятунок, від слова і погибель», «Словесна отрута гірше зміїної», «Мудре слово-друг у біді» та інші.
Слово може поранити, завдати відчаю, викликати справжню хворобу, але воно здатне і зцілювати, воно може бути ліками не тільки для душі, але й для тіла.
Лікування словом засновано на вченні І.П. Павлова про зв'язок мови (другої сигнальної системи) з підсвідомістю людини. За наявності цього зв'язку можна з допомогою слова цілеспрямовано впливати на фізіологічні процеси в організмі, відновлювати функції внутрішніх органів, мобілізувати саморегуляцію.
Ви не раз чули, що є цілителі, котрі лікують «замовляннями». Г.М. Ситін дослідив дідівські методи зцілення, щоб вивчити принципи їх побудови та впливу. Вчений розробив науковий метод складання текстів-настанов, які цілюще впливають на організм людини. Він отримав назву методу словесно-образного емоційно-вольового управління станом людини (СОЕВУС).
Метод СОЕВУС – це комплексний метод управління станом людини, що полягає в мовному управлінні її психічним, і соматичним станом.
Теоретичну основу методу складають вчення І.П. Павлова про слово як реальний подразник для людини і про сигнальні системи, П.К. Анохіна про функціональні системи, а також теоретичні розробки вчених у галузі фізіології, медицини, психології та педагогіки.
Відомо, що фізичний стан людини управляється комплексним впливом мови чи окремих слів, уявлень людини про себе, інших, про предмети, явища. Цього досягають певною побудовою настанов, за допомогою яких і здійснюють управління станом людини. Даний метод – це підбір слів, які оздоровче діють на організм людини.
Створенню науково обгрунтованих текстів-настанов сприяють прилади, датчики яких встановлюють на біологічно активні точки людини. З їхньою допомогою реєструють біопотенціали при прочитанні текстів. Підбираючи слова і словосполучення, а потім і тексти, отримують об'єктивну інформацію про адреси словесно-образних подразнень, їхню інтенсивність і реакцію людини на них. За показниками біоелектричних потенціалів можна судити про реакцію організму на зміст мовної інформації. На їх основі підбирають найоптимальнішу редакцію настанов.
Фізіологічний механізм цього методу такий: викликані словом імпульси другої сигнальної системи (мови) надходять із кори великих півкуль головного мозку до внутрішнього середовища організму і перебудовують життєдіяльність тканини, внутрішніх органів. Це сприяє відновленню та посиленню фізіологічної функції окремих внутрішніх органів і систем організму.
Практичний досвід застосування цього методу в медицині дає позитивний результат при лікуванні різноманітних захворювань у хірургії, акушерстві, наркології тощо.
Проте вас більше цікавить питання самовдосконалення, наприклад, формування навичок морально-вольової поведінки, розвиток здібностей, підвищення рівня свідомості тощо. У процесі самовдосконалення ви маєте скласти про себе уявлення як про людину, якій притаманні якості вашого ідеалу.
Уявлення – образ раніше сприйнятого предмета чи явища (уявлення пам'яті, спогад), а також образ, створений уявою; відображення в мозку людини якого-небудь предмета чи явища в той момент, коли вони не діють на органи чуттів. Звичайне уявлення створюється на базі минулих подразнень. Фізіологічною основою уявлення є ціла система тимчасових нервових зв'язків і асоціацій. Уявлення про себе – це складний комплекс, який формується зі збуджувальних слідів минулих подразнень, що надходять у даний момент до кори великих півкуль із внутрішнього середовища організму.
Російські вчені І.М. Сеченов та І.П. Павлов експериментальне довели, що уявлення певного подразнення викликає такі самі зміни, що й відповідне реальне подразнення. Ви, мабуть, помічали, що уявлення про кислий лимон викликає в організмі таке саме відчуття, як і при вживанні лимона.
Уявлення людини про себе досить точно відповідають дійсності. Завдяки впливу свідомості, людина, використовуючи здатність мислити образами, словами, поняттями, може створити нові уявлення і про себе.
При цьому потрібно докласти значних зусиль для того, щоб хоч би на мить утримати у себе в свідомості яку-небудь частину нового уявлення. При зміні уявлення про себе використовують численні способи самозмінювання. Одним із найдієвіших серед них є самонавіювання. Про здатність до самозмінювання уявлень про себе І.П. Павлов сказав: «Людина є... системою, єдиною, якій властиве найвище саморегулювання... Наша система найвищою мірою саморегульована, сама себе підтримує, відновлює, виправляє і навіть самовдосконалює». Самонавіювання за змістом завжди суперечить дійсності та належить самій людині, котра проводить самонавіювання. Внаслідок впливу на людину самонавіювання вона може змінитись і досягти відповідності зі змістом самонавіювання. Самонавіювання відрізняється від педагогічного навіювання тим, що під час самонавіювання людина самостійно прочитує (про себе чи вголос) або просто продумує та промовляє, докладаючи вольові зусилля, певні настанови з метою впливу на саму себе.
Настанови методу потрібно складати з позитивних тверджень. Щоб зміцнити уявлення про себе як про людину з міцним стійким здоров'ям, треба застосовувати формули: «Я цілком здоровий». У настановах не припустимі негативні висловлювання на зразок: «Я не хворий...», оскільки вони завдають шкоди, тому що слово «хворий» за фізіологічним впливом сильніше, ніж частка «не».
У настановах мають переважати слова живі, яскраві, динамічні.