Психологія натовпу зовсім інша, ніж психологія індивідуума. Виникає так званий феномен колективного несвідомого. Навіть незначний прояв паніки здатний нівелювати внутрішній самоконтроль.

Однак багато залежить від кожної людини. При неадекватній поведінці може стати джерелом виникнення хаосу.

У звичних обставинах багато хто, здійснюючи той чи інший вчинок, зважає на оцінку оточення. А ось у масових скупченнях страх перед громадським осудом зникає, працює інстинкт самозбереження. У такій ситуації зазвичай розмивається свідоме мислення. Дії охоплених потужною тривогою мас узагалі не передбачувані.

Отже, варто нагадати про норми поведінки у масовому скупченні людей. Рекомендовані правила поведінки у надзвичайних умовах:

Одне із головних правил — не йдіть “проти течії”. Краще рухатися в одному напрямку і темпі з усіма.

Варто уникати центру скупчення людей і небезпечного сусідства з вітринами, огорожами, стовпами, стінами, вузькими проходами.

Подбайте про відповідний одяг: високі підбори і тісна спідниця — не ліпший варіант при надзвичайних умовах.

Бажано, щоб руки були вільними. Отож сумку чи парасолю не слід тримати в руках.

Якщо відчуваєте тиск ззаду, стисніть руки у ліктях і притуліть їх до корпусу.

Якщо впали — захистіть голову руками і спробуйте підвестися, але не з колін. Обпершись однією ногою об землю, різко випростайтеся у напрямку руху натовпу. До речі, уважно дивіться перед собою. Якщо хтось не втримався на ногах, допоможіть йому піднятися.

Намагайтеся будь-що не опинитися в тупику, у разі тисняви відступати з цієї позиції важче.

Уразі наявності в повітрі хімічних речовин можна захиститися так: закрити рот і ніс хустинкою, змоченою у будь-якій рідині. Якщо уражено очі, треба швидко і часто моргати, щоб сльози вимили хімічну речовину.

Підчас руху натовпу не хапайтеся ні за що руками. Є ризик травмуватися.

При можливості можна оцінити обставини і вжити правильних заходів. Для цього психологи радять використовувати прийоми аутотренінгу й експрес-релаксації:

погляньте вгору, зробивши при цьому повний вдих. Опускаючи очі до рівня горизонту, плавно видихніть повітря, максимально розслабте усі м’язи;

запитайте себе, звернувшись за іменем (краще вголос): “Є ти тут?” І впевнено відповідайте: “Так! Я тут!” Це допоможе втамувати емоції;

уявіть телевізійну камеру, яка дивиться на вас згори трохи збоку. Оцініть свою ситуацію як стороння людина — що ви порадили б робити іншому?

збийте страх несподіваною думкою або спомином, усміхніться.