якої вони відбулися. На сьогодні значно зріс та розширив свої межі тероризм міжнародного характеру, тобто такий, що зачіпає інтереси двох або більше держав, порушує міжнародний правопорядок.
Терористичний акт - злочинне діяння у формі застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу та інших дій, відповідальність за вчинення яких передбачена статтею 258 Кримінального кодексу України.
У разі, коли терористична діяльність супроводжується вчиненням злочинів, передбачених статтями 112, 147, 258 - 260, 443, 444, а також іншими статтями Кримінального кодексу України, відповідальність за їх вчинення настає відповідно до Кримінального кодексу України.
Терористичний акт можна кваліфікувати як злочин міжнародного характеру у випадках, коли: 1) терорист і особи, що потерпають від терористичного акту, є громадянами однієї держави або ж різних держав, але злочин здійснений за межами цих держав; 2) терористичний акт спрямований проти осіб, що користуються міжнародним захистом; 3) підготовка до терористичного акту проводиться на території однієї держави, а здійснюється на території іншої; 4) здійснивши терористичний акт в одній державі, терорист переховується в іншій, і постає питання про його видачу.
На сьогодні терористичні акти в більшості випадків носять яскраво виражений антигуманний характер, їх відрізняє збільшення замахів на життя та здоров'я людей при зменшенні посягань на матеріальні об'єкти; зростання числа вбивств на замовлення; збільшення людських жертв в окремих терористичних актах; посилення жорстокості та зухвальства у діях терористів.
В Україні оперативну роботу з боротьби проти тероризму проводять підрозділи Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони та ін. Для ліквідації терористичних організацій та знешкодження окремих терористів використовуються підрозділи ОМОНу, спецназу, „Беркута", структури відомчої безпеки та охорони.
Перед загрозою зростання масштабів тероризму та дедалі небезпечніших засобів і методів, що до них вдаються терористи, особливого значення набуває співробітництво держав у боротьбі з ним.
Використана література
Епур Г.В., Коваленко С.В. Терроризм: знать, чтобы предупредить / Сб. статей. — Луганск, 2000. - 48 с.
Антонян Ю.М. Терроризм: Криминологическое и уголовно-правовое исследование. — М., 1998. - 306 с.
З.Антипенко В.Ф. Тероризм: кримінологічна та кримінально-правова характеристика. - К., 1999. - 60 с.
Новий Кримінальний кодекс України: питання застосування і вивчення / Мат. міжнарод. наук.-практич. конф. 25—26 жовтня 2001 р. (Харків); Під ред. В.В. Сташиса. — Київ — Харків, 2002. - 272 с.
Антипенко В. Визначення поняття «безвинні жертви» у складі тероризму: актуальна проблема // Право України. — 2001. — № 6. — С. 75-77.
Кожушко Е. Современный терроризм: Анализ основных направлений / Под общ. ред. А.Е. Тараса. — Минск, 2000. — 448 с.
Романюк Б.,Коваленко В. Щодо кримінально-правового визначення поняття тероризму // Право України. — 2001. — № 6. — с. 71—75.
Скомороха В. Правосуддя і захист прав людини як реакція на тероризм // Право України. — 2002. — № 11. — с. 5—12.
Телешун С. Політико-правові передумови боротьби з тероризмом в Україні / Право України. - 2001. - № 12. - с. 21-23.
Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 р. / За ред. M.I. Мельника, M.I. Хавронюка. — К., 2002. — 1104 с.
Матеріали VII регіональної науково-практичної конференції. Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. 13-14 лютого 2001 р. м. Львів. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2001. – 227с.