РЕФЕРАТ
на тему:
“Катастрофи”
Катастрофа — це великомасштабна аварія, яка призводить до важких наслідків для людини, тваринного й рослинного світу, змінюючи умови середовища існування.
Глобальні катастрофи охоплюють цілі континенти і їх розвиток ставить під загрозу існування усієї біосфери.
Катастрофи бувають спричинені природними стихіями (сильні землетруси, цунамі, затяжні повені, зсуви, лавини, виверження лавини, урагани і т.п.) або людською діяльністю (світовій війни, катастрофа на Чорнобильській АЕС і т.п.).
За причиною виникнення катастрофи (стихійні лиха) поділяють на:
тектонічні (пов’язані з процесами, які відбуваються в надрах землі), до них належать землетруси, виверження вулканів;
топологічні (пов’язані з процесами, які відбуваються на поверхні землі), до них належать повені, зсуви, селі;
метеорологічні (пов’язані з процесами, які відбуваються в атмосфері), до них належать спека, урагани, посуха та ін.
а) Тектонічні катастрофи
* Виверження вулканів. За руйнівною дією та кількістю енергії, яка виділяється при виверженні вулкана, саме це стихійне лихо належить до найнебезпечніших для життєдіяльності людства. Під попелом та лавою гинули цілі міста.
* Землетруси. Щорічно вчені фіксують близько 1 млн. сейсмічних і мікросейсмічних коливань, 100 тис. з яких відчуваються людьми та 1000 спричинюють значні збитки.
Землетрус – це сильні коливання земної кори, викликані тектонічними причинами, які призводять до руйнування споруд, пожеж та людських жертв.
б) Топологічні катастрофи
* Повені. За даними ЮНЕСКО, від повеней у ХХ ст. загинуло 9 млн. осіб. Недарма в народі кажуть, що найстрашніші для людини це вода і вогонь.
Повінь – це значне затоплення місцевості внаслідок підйому рівня води в річці, озері, водосховищі, спричинене зливами, весняним таненням снігу, вітровим нагоном води, руйнуванням дамб, гребель тощо. Повені завдають великої матеріальної шкоди та призводять до людських жертв.
Наслідки повеней
затоплення шаром води значної площі землі;
ушкодження та руйнування будівель та споруд;
ушкодження автомобільних шляхів та залізниць;
руйнування обладнання та комунікацій, меліоративних систем;
загибель свійських тварин та знищення врожаю сільськогосподарських культур;
вимивання родючого шару грунту;
псування та нищення сировини, паливо, продуктів харчування, добрив тощо;
загроза інфекційних захворювань (епідемії);
погіршення якості питної води;
загибель людей.
Повені відрізняються від інших стихійних лих тим, що деякою мірою прогнозуються. Але прогнозувати ймовірність повені набагато легше, ніж передбачити момент її початку. Точність прогнозу зростає при отриманні надійної інформації про кількість та інтенсивність опадів, рівні води в річці, запаси води в сніговому покрові, зміни температури повітря. довгострокові прогнози погоди тощо.
Основний напрям боротьби з повенями в зменшенні максимальних витрат води в річці завдяки перерозподілу стоку в часі (насадження лісозахисних смуг, оранка грунту поперек схилу, збереження узбережних смуг рослинності, терасування схилів тощо). Для середніх та великих річок досить дійовим засобом є регулювання паводкового стоку за допомогою водосховищ. Окрім того, для захисту від повеней широко застосовується давно відомий спосіб – влаштування дамб. Для ліквідації небезпеки утворення затсорів проводиться розчищення та заглиблення окремих ділянок русла ріки, а також руйнування криги вибухами за 10-15 днів до початку льодоходу.
Ще один досить важливий шлях регулювання стоку й запобігання повеней – ландшафтно-меліоративні заходи.
Зсуви – це ковзкі зміщення мас гірських порід вниз по схилу, які виникають через порушення рівноваги. Зсуви виникають через ослаблення міцності гірських порід внаслідок вивітрювання, вимивання опадами та підземними водами, систематичних поштовхів, нерозважливої господарської діяльності людини тощо.
* Снігові лавини. Снігові лавини також належать до зсувів і виникають так само, як і інші зсувні зміщення. Сили зчеплення снігу переходять певну межу, і гравітація викликає зміщення снігових мас уздовж схилу.
* Селі. Виникають селі в басейнах невеликих гірських річок внаслідок злив, інтенсивного танення снігів, проривів завальних озер, обвалів, зсувів, землетрусів.
Селі – це паводки з великою концентрацією грунту, мінеральних частин, каміння, уламків гірських порід (від 10-15 до 75% об’єму потоку).
За складом твердого матеріалу, який переносить селевий потік, їх можна поділити на:
грязьові (суміш води з грунтом при незначній концентрації каміння, об’ємна вага складає 1,5-2 т/куб.м);
грязекам’яні (суміш води, гравію, невеликого каміння, об’ємна вага – 2,1-2,5 т/куб.м);
водокам’яні (суміш води з переважно великим камінням, обємна вага – 1,1-1,5 т/куб.м).
в) Метеорологічні стихійні лиха
Вітри – це так звані “прилади-змішувачі”, вони забезпечують обмін між забрудненим повітрям міст та чистим, насиченим киснем полів і лісів, теплим екваторіальним та холодним повітрям полярних областей, розганяють хмари і приносять дощ на поля, на яких без них нічого б не росло.
Вітер силою в 9 балів, коли швидкість становить від 20 до 24 м/с, руйнує старі будівлі, зриває дахи з будівель. Цей вітер називається шторм.
Якщо швидкість вітру досягає 32 м/с, то це – ураган. Ураганами називають також тропічні циклони, які виникають в Тихому океані поблизу узбережжя Центральної Америки.
Досить небезпечне явище – смерчі, вони трапляються частіше, ніж урагани й тайфуни. Смерчі утворюються тоді, коли стикаються дві великі повітряні маси різної температури і вологості, до того ж в нижніх шарах повітря тепле, а в верхніх – холодне. Тепле повітря, зазвичай, піднімається вгору й охолоджується, а водяна пара, яка міститься в ньому, випадає дощем. Але коли збоку починає дути вітер, котрий відхиляє в бік потік теплого повітря, який піднімається вгору, то виникає вихор, швидкість якого досягає 450 км/год.
* Пожежі. Причинами виникнення пожеж є недбала поведінка людини з вогнем, порушення правил пожежної безпеки, природні явища (блискавка, посуха). Відомо, що 90% пожеж виникає з вини людини і тільки 7-8% спричинені блискавками.
Пожежі – це неконтрольований процес горіння, який викликає загибель людей та нищення матеріальних цінностей.
Лісові пожежі поділяють на низові, верхові,