РЕФЕРАТ

на тему:

“Гігієнічне нормування виробничого мікроклімату. Засоби запобігання несприятливому впливу виробничого мікроклімату на організм людини”

Особливості метеорологічних умов приземного шару повітря невеликих ділянок земної поверхні або виробничих і побутових приміщень називають мікрокліматом.

Поняття «клімат» і «мікроклімат» не досить раціональні при вивченні умов закритих приміщень, де з метою гігієнічної оцінки мікро-клімату необхідно дати фізіологічний, чітко визначений критерій. Ось чому під поняттям <<мікроклімат» виробничих приміщень слід розумі-ти сукупність факторів, що впливають на певні фізіологічні функції: терморегуляцію організму і теплообмін із зовнішнім середовищем.

Гігієністи вивчають самостійно цілий комплекс кліматичних факторів і не враховують спільну дію з іншими факторами (освіт-лення, барометричний тиск тощо). Деяких мікрокліматичних фак-торів взагалі немає в умовах закритих приміщень (атмосферні опа-ди, географічний рельєф тощо). Отже, на терморегуляцію організ-му впливають такі фактори: температура повітря та оточуючих предметів, вологість, рух повітря.

На мікроклімат виробничих приміщень впливає технологічний процес. Виробничі приміщення поділяються на холодні, з нормаль-ною температурою, гарячі.

При низькій температурі проводиться робота в холодильни-ках, складських приміщеннях, елеваторах, холодильних цехах тощо. До гарячих виробничих приміщень належать доменні, сталепла-вильні, прокатні цехи металургійної промисловості, ливарні маши-нобудівної промисловості, фарбувальні й сушильні відділи текстильної промисловості, вугільні шахти тощо. Технологічний процес може впливати також і на вологість повітря виробничих приміщень.

Джерелами підвищення вологості повітря можуть бути галь-ванічні ванни, фарбувальні апарати тощо. Відносна вологість по-вітря у таких цехах досягає 80-90 % і навіть 100 %. Рідше у вироб-ничих цехах може бути знижена вологість повітря. Тоді вологість досягає 20-30 %. Повітря із зниженою вологістю викликає відчуття сухості слизових оболонок верхніх дихальних шляхів (табл. 1).

Основні причини руху повітря у виробничих приміщеннях:

- конвекційні потоки повітря внаслідок різної температури по-верхонь технологічного устаткування;

- струмені повітря з отворів вентиляційних пристроїв;

- повітряні потоки, створені рухом машин, людей.

Через відкриті вікна та двері (в зимовий період) повітря прони-кає у виробниче приміщення з великою швидкістю, що створює протяги. Швидкість руху повітря на робочому місці змінюється в межах 0,09-5,00 м/с.

Таблиця 1

Нормовані значення температури, відносної вологості, швидкості руху повітря (теплий період року)

Категорія роботи |

Температура

( в °С) | Відносна вологість

(в %) | Швидкість руху повітря

( в м/с)

Допустима (на постійних і непостійних робочих місцях) | Опти-мальна |

Допус-тима |

Опти-мальна |

Допустима (на постійних і непостійних робочих місцях)

Опти-мальна | Верхня

межа | Нижня межа

Легка | 22-25 | 28-30 | 21-19 | 40-60 | 55-60 | ОД | 0,1-0,2

Середньої важкості 2а | 21-23 | 27-29 | 18-17 | 40-60 | 65 | 0,3 | 0,2-0,4

Середньої важкості 26 | 20-22 | 27-29 | 16-15 | 40-60 | 70 | 0,3 | 0,2-0,5

Важка | 18-20 | 26-28 | 15-13 | 40-60 | 75 | 0,4 | 0:2-0,б

Несприятлива дія виробничого мікроклімату проявляється на-самперед в порушенні процесів терморегуляції, функції різних органів та систем.

Незважаючи на значні коливання температури, вологості та руху повітря у виробничих умовах, організм справляється з ними завдяки терморегуляційному апарату.

Але при тривалій дії особливо несприятливого мікроклімату тер-морегуляційні властивості організму стають недостатніми, порушується тепловий баланс, виникають порушення в стані всього організму.

Висока температура повітря в поєднанні з тепловим випромі-нюванням і фізичним навантаженням негативно впливає на серце-во-судинну систему (табл. 9.2), водно-сольовий обмін, дихання. Спо-стерігаються зниження артеріального тиску, згущення крові.

Механізація виробничих процесів, насамперед пов'язаних з ,важкою фізичною працею, є одним з радикальних засобів боротьби з перегріванням організму. Має значення також перехід на нові технологічні процеси, при яких не буде потреби працювати в умовах високої температури та інтенсивного теплового випромінювання.

У виробничих приміщеннях слід забезпечити безперебійне ви-далення нагрітого повітря через отвори у верхній зоні приміщення.

Таблиця 2.

Залежність частоти серцевих скорочень (ЧСС) від мікроклімату

Температура повітря (в °С) | Відносна

вологість

(в %) | Швидкість руху повітря (в м/хв) | ЧСС за 1 хв

30 | 36 | 1,0 | 66-72

34 | 31 | 1,0 | 78-88

34 | 37 | 2,0 | 80-84

35 | 34 | 3,0 | 80-90

Одночасно треба подбати про надходження повітря із зовнішнього середовища через вікна.

З метою поліпшення тепловіддачі організму в гарячих цехах застосовують обдування працівників повітрям за допомогою повітря-них душів. Обдування працівників рекомендується в тих випадках, коли температура повітря в приміщенні перевищує 25 °С.

А, Б - відкриття стулок фрамуг при безвітряній погоді в теплу і холодну пору року; В, Г-те саме при боковому вітрі; 1-літні припливні отвори; 2-зимові припливні отвори; 3 - вертиляційний ліхтар.

Для регуляції водно-сольового обміну використовують для пиття підсолену кухонною сіллю (0,5 %) газовану воду.

До заходів особистої профілактики відносяться короткочасні перерви під час роботи, які проводяться в кабінах з водяним охо-лодженням, використання спецодягу.

Серед запобіжних заходів проти переохолоджень можна на-звати усунення потоків холодного повітря, що потрапляють через вікна та двері. Утеплення вікон і дверей, відповідна будова стін І перестінків також є запобіжним заходом проти переохолодження. Робітники, які працюють у холодному приміщенні, повинні бути забезпечені спецодягом. Душ з температурою 35-40 °С протягом 10 хвилин відіграє також позитивну роль.

Виробничий шум, вплив на організм і заходи профілактики

Шум - неприємний або небажаний звук чи сукупність звуків, що заважають сприйняттю корисних звукових сигналів, порушують тишу, чинять шкідливу або подразливу дію на організм людини, знижують його працездатність.

Джерелами шумів є тіла, що вібрують: станки, двигуни, ручні механізовані інструменти, обладнання, що використовується у,ви-робничих процесах. Шум складається з багатьох коливань, серед яких не завжди можна визначити основну частоту, а лише перева-гу частот тієї чи іншої