зростає на 16-33%. Добре треноана людина протягом 8 год. може витримувати навантаження в межах 50%, а нетренована – лише 25% максимальної аеробної здатності. Підвищення витривалості в результаті тренувань пов’язане з багатьма факторами, серед яких певну роль відіграє більш ефективне постачання киснем працюючих м’язів. Слід особливо наголосити на необхідність регулярних тренувань, оскільки детренованість виникає вже серез 2 тижні після припинення занять. Порівняльні дослідження ефекту тренувань у різному віці (16-18, 20-40, 50-60 років) показали, що в результаті 4-тижневих занять у всіх вікових групах значно поліпшились показники гемодинаміки і фізичної працездатності. Довготривале перебування здорової людини у ліжку призводить до зниження МСК від 17 до 33%, 6-ти тижневий ліжковий режим удвоє зменшує здатність здорової людини витримувати фізичні навантаження. Розвивається атрофія м’язів, негативний азотний баланс, демінералізація костей, збільшується виділення кальцію з сечею, підвищується ймовірність утворення каменів у нирках, інфекцій сечового міхура, знижується основний обмін, обмін крові, погіршуються реакції на зміну положення тіла, спостерігається низка інших глибоких фізіологічних порушень.
Численні фізіологічними дослідженнями доведено, що вправи. Ни яких базуються тренування серцево-судинної і дихальної систем, повинні бути ізотонічними (динамічними), а не ізометричними (статичними); аеробними, а не анаеробними; перервними, а не безперервними; субмаксимальними, а не максимальними.
Тренування повинно тривати не менше 30 хв., бажано щоденно, але не рідше п’яти разів на тиждень. Важливе значення має регулярність занять, позаяк для досягнення певного рівня фізичного стану симагається набагато більше зусиль, ніж для його підтримання. Для того, щоб досягти поліпшення фізичного стану, навантаження під час тренування повинні бути досить інтенсивними і тривалими. Найбільш простим і досить точним показником рівня навантаження є ЧСС. Максимально допустимі ЧСС під час фізичних вправ у осіб різного віку подані в таблиці 1.
Таблиця 1 Максимально допустима ЧСС при фізичних вправах
Вік, роки | ЧСС за 1 хв.
Менше 30 | 165
30-39 | 160
40-49 | 150
50-59 | 140
60 і більше | 130
Важливими факторами високої ефективності і безпеки фізичних тренувань є поступове збільшення навантаження і суворий лікарський контроль.
Аеробні вправи позитивно впливають на емоційну і психологічну рівновагу особистості.
Фактор зменшення стресу.
Фізичні вправи в кінці дня допомагають контролювати стресові ситуації і зменшувати нервову збудливість. Ймовірно,що збільшення швидкості обміну речовин нейтралізує ефект підвищеної секреції адреналіну. Фізичні вправи діють як природний фактор, який знищує надлишки гормонів і допомагає організму вернутися до стану гармонії.
Ендорфіновий ефект.
Гормони, які називаються ендорфінами посилено виробляються під час занять фізичними вправами. Ендорфіни впливають на розумову діяльність. Іноді при депресії рівень ендорфінів виявляється ненормально низьким, і в таких ситуаціях фізична активність має особливо велике значення.
Принцип зміни особистості.
Цей елемент емоційної гармонії узагальнює багато позитивних змін, спричинених аеробними вправами. Одні описують цей ефект як підвищення самооцінки і впевненості в собі. Інші вважають, що сили, отримані від занять аеробікою, переходять на інші аспекти життя.
На початку 60 –х років К. Купер сформулював систему очок аеробіки. Основне завдання при складанні програм різних фізичних вправ – знайти еквівалент, за яким можна було б порівнювати аеробну цінність фізичних навантажень різного виду, Купер визначив енергетичну цінність кожного виду навантаження.
Система очок побудована таким чином, що, набираючи певну кількість очок протягом тижня, ми отримуєм адекватний тренувальний ефект, не звертаючи при цьому увагу на пуль під час навантаження. Хоч можна і вирахувати оптимальний пульс. Для цого потрібно від 205 відняти половину свого віку (у жінок від 220 відняти вік). Нариклад, в 50 років максимальна розрахункова ЧСС у чоловіків складе 205-25 =180, у жінок – 220-50 = 170.
Українська національна система тіловиховання людини.
Кожний народ, залежно від соціально-економічних умов розвитку, психологічного складу, а також географічного положення. Історично виробляв самобутні види ігор та окремі фізичні справи, способи їх використання, які потім і склали своєрідні системи національного тіловиховання.
Цікаву й самобутню систему фізичного виховання запорізьких козаків описали В.С. Пилат та Є.Н. Приступа в книзі “Традиції української національної фізичної культури” (Львів, 1991).
Спортивна аерообіка.
Поряд з іншими визнаними в усьому світі видами рухової активності в 90-тих роках велику популярність здобули ритмопластичні форми гімнастики: аеробіка америкнської кінозірки Джейн Фонди, ритмічна гімнастика і її різновиди (джаз-гімнастика,поп-гімнастика тощо).
Медико-біологічні засоби
Особливе місце серед засобів відновлення, які підвищують життєдіяльність людини, посідають раціональне харчування. Фармакологічні перпарати, лікарські рослини, оксигенотерапія, фізіотерапія, гідротерапія. Масаж. Використання спеціальних мазей і кремів, загартування.
Раціональне харчування.
Серед численних факторів навколишнього середовища. Які постійно впливають на організм людини. харчування є одним з найважливіших, оскільки воно забезпечує найвищу людську цінність – здоров’я. Організм людини підпорядковується законам термодинаміки. Відповідно до цього сформульовано перший принцип раціонального харчування: енергетична цінність раціонального харчування складу їжі фізіологічним потребам організму в харчових продуктах – другий принцип. Різноманітність споживаних продуктів складє третій принцип раціонального харчування.
Харчування в умовах радіонуклідного забруднення.
Сучасна концепція радіозахисного харчування (за В.І. Смоляром) базується на трьох основних положеннях: максимально можливе зменшення надходження радіонуклідів з іжею; гальмування процесу всмоктування і нагромадження радіонуклідів в організмі і, нарешті, дотримання принципів раціонального харчування. Зменшити надходження радіонуклідів в організм з їжею можна, знижуючи вміст у продуктах за допомогою різних технологічних прийомів. А також складаючи раціон з продуктів. Що вміщують мінімальну кількість радіонуклідів.
Погіршення стану здоров’я в умовах підвищеного радіаційного впливу може зумовлюватися не тільки забрудненням продуктів радіонуклідів, але й порушенням у харчуванні. Експеиментальні дослідження показали, що нестача в раціоні білків, вітамінів, мінеральних ресовин призводить до накопичення радіактивного цезію і стронцію в організмі, і навпаки, збагачення