Часто за ходом струму у внутрішніх органах виникають крововиливи, ве-ликі зони некрозу, розриви тканин. У кістках можуть спостерігатися осе-редки їх розплавлення.

При елсктротравмі загальні зміни спостерігаються у різних органах і тка-нинах. У разі раптової смерті кров у серці і судинах залишається рідкою і набуває темного забарвлення. У сли-зовій і серозних оболонках з'являють-ся численні петехіальні крововиливи, характерні повнокров'я внутрішніх органів, емфізема легень. Судомні скорочення м'язів бувають причиною 'їх розривів. У клітинах кори великого мозку, підкіркових вузлах і стовбурі мозку розвиваються дистрофічні і не-кробіотичні процеси.

З боку внутрішніх органів будь-яких характерних для цього виду травми змін немає. Але, якщо порівняти всі пато-лого-анатомічні зміни в різних органах і тканинах, то вони поряд із клінікою та лабораторними даними будуть спе-цифічними для електротравми.

Так, у разі ураження електричним струмом підвищуються проникність судинної стінки, вихід плазми і фор-менних елементів у сусідні тканини. Наявні набряки різних органів, аль-веол, легень, підшлункової, статевих залоз тощо. Спостерігаються гіпере-мія внутрішніх органів і поодинокі крововиливи в них.

За тривалої дії електричного стру-му можливі розриви легеневих судин, осередки некрозу в печінці і нирках, пср(рорація порожнистих органів сис-теми травлення, набряк, некроз і са-мопсрсварювання підшлункової зало-

зи, у серці — набряк інтерстицію, кро-вовиливи і фрагментація міокарда.

Спостерігаються поліглобулія, лей-коцитоз, зміни мінерального, білко-вого, пігментного і вуглеводного обмінів. Часто буває глюкозурія.

Клінічна картина електротравм. Характерними місцевими проявами у разі ураження електричним струмом є електромітки. У окремих випадках спостерігаються глибокі ура-ження з кратероподібним дном, яке може доходити до кістки.

У разі ураження блискавкою міс-цеві зміни проявляються у вигляді так званих знаків блискавки — гілкоподіб-них розгалужених, гіперемійова-них смуг на шкірі, які зникають під час натискування. Вони є наслідком паралічу стінки судин. Через певний час ці знаки зникають.

Із загальних симптомів при елект-ротравмі звертають на себе увагу ва-зомоторні розлади серцево-судинної, центральної і вегетативної нервової системи, пригнічення всіх життєво важливих центрів.

У легких випадках відзначаються страх, запаморочення, млявість тощо.

Для тяжких випадків характерні шок, непритомність, раптова зупин-ка дихання, серцебиття, явища фіб-риляції серця, може настати клінічна смерть.

Первинні порушення легеневого газообміну зберігаються тільки під час дії електричного струму та деякий пе-ріод після його припинення. Це — наслідок спазму дихальних м'язів і го-лосових зв'язок. Через це хворий не може кричати, покликати на допомо-гу. Причиною апное є ураження дов-гастого мозку, коли петля струму охоплює дихальний центр.

Під час проходження петлі струму через грудну клітку порушується сер-цева діяльність, що проявляється окремими екстрасистолами, аж до фіб-риляції шлуночків. На думку фахів-ців, фібриляція серця у людини само-стійно не припиняється і без допомо-ги реаніматолога може спричинити смерть. Дія струму зумовлює стійке порушення коронарного кровообігу, що, в свою чергу, призводить до гіпоксії міо-карда. Це посилює фібриляцію.

У 80—90 % випадків уражені блис-кавкою непритомніють. Хоча серце-ва діяльність порушується меншою мірою, що пояснюється високою на-пругою в зоні розряду і короткотри-валою її дією. Виняток становить ура-ження в голову. Порушення дихання при цьому виникають вторинно, че-рез рефлекторну зупинку серця або внаслідок пошкодження апарату ди-хання (перелом ребер, груднини).

У разі тяжкої електротравми, за три-валої дії травмівного агента іноді вини-кають явища, що мають назву "уявної" смергі. Єллінек розрізняє чотири види смерті при електротравмі: 1) раптова, миттєва; 2) "запізніла" смерть, коли безпосередньо після травми стан потер-пілого був задовільний, а через деякий час настає раптова смерть; 3) "пере-рвана" смерть — потерпілого вдається вивести із стану шоку і "уявної" смерті, а через деякий час після оживлення настає раптова смерть; 4) "розтягне-на" смерть — потерпілий, одужавши після травми, помирає через кілька діб від паралічу серця.

Різні автори по-різному трактують причину смерті від електротравми. Одні вбачають її в первинному ура-женні серцевого м'яза, інші — в пер-винному набряку легень і припиненні дихання, ураженні дихального, ва-зомоторного центрів із запустінням периферичних судин і застійними явищами в судинах черевної, груд-ної і черепної порожнин.

Незначні ураження електричним струмом звичайно минають самі, не залишаючи по собі жодних змін. Іноді ж можуть з'явитися ускладнення міс-цевого і загального характеру. До місцевих ускладнень належать при-єднання інфекції (у тому разі, коли електротравма супроводжується тер-мічним опіком), вторинні кровотечі внаслідок ураження стінки судин, трофічні розлади.

Загальні ускладнення проявляють-ся картиною вторинного шоку — як наслідок інтоксикації організму; пси-хічними розладами — від легких до ду-же тяжких. Іноді спостерігаються пост-травматична електроенцефалопатія, вестибулярні розлади, підвищення внутрішньочерепного тиску, ретро-градна амнезія, явища кисневого го-лодування головного мозку, тканин серця. У легших випадках тривалий час спостерігаються незначна втома, пригнічений настрій, дратівливість, зниження пам'яті або уваги. У декого залишаються розлади з боку внутріш-нього вуха (запаморочення) і зору.

Лікування пошкоджень при елект-ротравмі передбачає: надання потер-пілому першої допомоги і місцеву та загальну терапію.

Головним у поданні першої допо-моги є відключення потерпілого від джерела струму.

Потерпілому слід забезпечити спо-кій, покласти його в ліжко. Не мож-на дозволяти йому стояти, а тим паче продовжувати роботу.

За відсутності ефекту від непрямо-го масажу серця показаний прямий масаж з розкриттям грудної клітки. Наявність фібриляції шлуночків, що визначається на електрокардіограмі, свідчить про доцільність електричної дефібриляції. Одночасно проводять штучну вентиляцію легень.

Оживлення потерпілого треба про-довжувати до появи самостійного ди-хання і відновлення роботи серця.

Місцеві пошкодження не вимага-ють спеціального лікування. Воно по-винно бути консервативним.

Для профілактики електротравми на виробництві велике значення мають заходи з техніки безпеки. Вони ділять-ся на технічні й медичні. Першими передбачено усунення умов, які спри-яють