РЕФЕРАТ
на тему:
Експлуатація та утримання захисних споруд у мирний час. Вимоги норм проектування інженерно-технічних заходів у цивільній обороні
При експлуатації захисних споруд у мирний час повинна бути забезпечена цілісність:
захисних властивостей як споруди в цілому, так і її окремих елементів (входів, аварійних виходів, захисних герметичних і герметич-них дверей, пристроїв проти вибухів);
герметизація і гідроізоляція всієї захисної споруди;
інженерно-технічне обладнання і можливість переводу його в будь який час на експлуатацію за призначенням.
Підприємства, установи і організації, що експлуатують захисні споруди, повинні призначити відповідальних осіб, які мають виконувати систематичний контроль за правильним утриманням захисних споруд, цілісністю їх захисних властивостей, пристроїв та інженерно-технічного обладнання.
У захисній споруді, що експлуатується, повинна бути наступна документація:
правила утримання і табель оснащення;
плани зовнішніх і внутрішніх інженерних мереж з вказівкою устроїв, що відключають їх;
паспорт сховища (протирадіаційного укриття), журнал перевірки стану захисної споруди;
план захисної споруди з вказівкою місць розміщення для укриття людей і шляхів евакуації;
інструкції з експлуатації фільтровентиляційного та іншого обладнання, правила користування приладами.
Зберігання конструкцій і внутрішнього обладнання підтриму-ється шляхом провітрювання приміщень захисних споруд за спеціальним режимом, що встановлюється залежно від місцевих метеорологічних умов і характеру захисної споруди в мирний час.
Якщо захисна споруда використовується для потреб суб'єкта господарської діяльності, то параметри температури і вологості підтримуються згідно з проектом.
Захисні споруди та їх інженерно-технічне обладнання повинне утримуватися у повній справності і постійній готовності до використання за призначенням. Утримання і експлуатація окремих агрегатів обладнання виконується за інструкцією заводів-виготовлювачів.
Системи і елементи інженерно-технічного обладнання захисних споруд, крім фільтрів-поглиначів і регенеративних установок, допускається експлуатувати при використанні цих споруд в мирний час.
Контроль за станом захисних споруд, перевіркою справності інженерних систем, проведення профілактичних і ремонтних робіт виконується у відповідні терміни.
Заходи щодо приведення в готовність захисних споруд (сховищ і ПРУ) для використання за призначенням повинні включати:
розчистку підходів до захисних споруд, установлення надписів вказівок і світлових сигналів "Вхід";
звільнення приміщень споруд від майна і матеріалів, які не використовуються при експлуатації приміщень у режимі сховищ;
обладнання приміщень нарами і лавами;
розконсервацію інженерно-технічного обладнання;
зняття звичайних дверей, пандусів і легких екранів із захисних герметичних і герметичних дверей;
перевірку справності захисних герметичних і герметичних дверей та пройм;
закриття і герметизацію заборів повітря і витяжних отворів та повітроводів системи вентиляції мирного часу, що не використо-вується для вентиляції сховища (ПРУ);
перевірку стану і очистку аварійного виходу, закриття захисних герметичних дверей і ставень;
перевірку справності систем життєзабезпечення (вентиляції, опалення, водозабезпечення, каналізації, зв'язку, електрозабезпечення і устроїв відключення);
перевірку сховища на герметичність і тиск в кисневих балонах;
відкриття санвузлів, що не використовувалися в мирний час;
перевірку наявності аварійних запасів води для питних і техніч-них потреб, підключення мереж сховища до зовнішнього водопроводу і поповнення аварійних запасів води; розставлення бачків з питною водою;
переключення систем освітлення приміщень на режим сховища (укриття);
встановлення і доукомплектування захисних споруд інструментом, інвентарем, приладами, засобами індивідуального захисту; провітрювання приміщень захисної споруди (сховища або ПРУ).
Вимоги норм проектування інженерно-технічних заходів у цивільній обороні
Високий ступінь техногенної, природної екологічної заванта-женості території України, складність внутрішньо- та зовнішньополітичної обстановки у Східній Європі значно підвищує не-безпеку населення та території держави від наслідків великих виробничих аварій, катастроф, стихійних лих та використання засобів озброєної боротьби під час міждержавних, міжнаціона-льних, міжрегіональних та соціально-політичних конфліктів.
У свою чергу вірогідність виникнення вищезгаданих подій, своєчасне та ефективне реагування при ліквідації їх наслідків безпосередньо залежить від рівня розвідки та стійкості функціо-нування економіки країни.
Стійкість функціонування економіки (галузей промисловості, об'єктів господарювання) повинна забезпечуватись шляхом завчасної розробки та проведення інженерно-технічних заходів цивільної оборони (надалі - ІТЗ ЦО).
Обсяги та зміст ІТЗ ЦО визначаються залежно від груп міст та категорій об'єктів господарювання з ЦО з урахуванням зонування територій за ознаками характеру та масштабів можливих катастроф і стихійних лих, а також можливих наслідків застосування засобів масового ураження.
Основним керівним документом, відповідно до якого повинні плануватися та здійснюватися ІТЗ ЦО, є "Будівельні норми і правила (Строительные нормы и правила, СНиП 2.01.51-90*)", затверджені спільною постановою Держбуд у СРСР, Держплану СРСР, Міністерства оборони СРСР 26 квітня 1990 р. №1с та введені в дію 1 вересня 1990 р.
Будівельні норми і правила ІТЗ ЦО (надалі - норми ІT3 ЦО) зберігають свою чинність на всій території України.
Інженерно-технічні заходи ЦО - це комплекс заходів, спря-мованих на:
захист населення і зниження можливих втрат та збитків від наслідків великих виробничих аварій, катастроф та стихійних лих, а також застосування засобів озброєної боротьби під час конфліктних ситуацій;
підготовку галузей промисловості та об'єктів господарювання до стабільної роботи при загрозі і виникненні великих виробничих аварій, катастроф, стихійних лих та під час розгортання конфліктних ситуацій;
створення умов для проведення рятувальних, невідкладних робіт (надалі - P i HP) та ліквідації наслідків виробничих аварій, катастроф, стихійних лих та застосування засобів озброєної боротьби.
При проектуванні та здійсненні ІТЗ ЦО використовується диференційований метод.
Великі адміністративні та промислові центри (міста) відносять до груп з ЦО за такою класифікацією: міста "особової групи", I-ї, ІІ-ї та ІІІ-Ї групи з ЦО.
Великі промислові та інші господарські об'єкти належать до об'єктів "особливої важливості", І-ї та ІІ-Ї категорії з ЦО, при цьому об'єкти атомної енергетики виділяють в окрему групу.
Надалі міста та об'єкти господарювання, що належать до груп та категорій з ЦО, будуть існувати як “категоровані міста та об'єкти”.
Відповідно до вимог проектування ІТЗ ЦО здійснюється зонування території, на якій розташовані категоровані міста та об'єкти господарювання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА
