Селі трапляються в багатьох країнах — в деяких областях Індії та Китаю, Туреччини та Ірану, в гірських районах Північної та Південної Америки. Від селевих потоків страждає населення Кавказу, Середньої Азії та Казахстану. В Україні селеві потоки трапляються в Карпатах та Криму.

За складом твердого матеріалу, який переносить селевий потік, їх можна поділити на:

> грязьові (суміш води з грунтом при незначній концентрації камін-ня, об'ємна вага складає 1,5-2 т/куб.м);

> грязекам'яні (суміш води, гравію, невеликого каміння, об'ємна вага—2,1-2,5 т/куб.м);

> водокам'яні (суміш води з переважно великим камінням, об'ємна вага — 1,1-1,5 т/куб.м).

У Карпатах найчастіше трапляються водокам'яні селеві потоки не-великої потужності, у Середній Азії — грязьові потоки.

Швидкість селевого потоку зазвичай становить 2,5-4,5 м/с, але під час прориву заторів вона може досягати 8-10 м/с і більше.

Небезпека селів не тільки в їх руйнівній силі, а й у раптовості їх. появи. Засобів прогнозування селів на сьогодні не існує, оскільки наука точно не знає, що саме провокує початок сход-ження потоку. Однак відомо, що необхідні дві основні переду-мови — достатня кількість уламків гірських порід і вода. Разом з тим для деяких селевих районів встановлені певні кри-терії, які дозволяють оцінити вірогідність виникнення; селів.

Засоби боротьби з селевими потоками досить різноманітні: * будів-ництво гребель, * каскаду запруд для руйнації селевого потоку, * стінок для закріплення відкосів тощо.

Деякі рекомендації щодо правил поведінки при зсувах, снігових лавинах та селях:*

у випадку попередження про селевий потік або зсув, які насу-ваються, слід якомога швидше залишити приміщення і вийти в небез-печне місце;*

надавати допомогу людям, які потрапили в селевий потік, ви-користовуючи дошки, палки, мотузки та інші засоби; виводити лю-дей з потоку в напрямку його руху, поступово наближаючись до краю;*

при захопленні сніговою лавиною, необхідно зробити все, щоб опи-нитись на її поверхні (звільнитись від вантажу, намагатись рухатись вгору, рухи як при плаванні); якщо ні, то потрібно намагатися закри-ти обличчя курткою, щоб створити повітряну подушку (сніговий пил потрапляє в ніс і рот — людина задихається);*

вирушаючи в гори, необхідно мати при собі лавинні мотузки яс-кравого кольору; мотузку намагатися викинути на поверхню, щоб завдяки мотузці людину, яка потрапила в снігову лавину, могли знайти.

Зсуви. Зсуви можуть виникнути на всіх схилах з нахилом в 20° і більше в будь-яку пору року. За швидкістю зміщення порід зсуви поділяють на:*

повільні (швидкість становить декілька десятків сантиметрів на рік);*

середні (швидкість становить декілька метрів за годину або добу,);*

швидкі (швидкість становить десятки кілометрів за годину)

Зсуви — це ковзкі зміщення мас гірських порід вниз по схилу, які виникають через порушення рівноваги. Зсуви виникають через ос-лаблення міцності гірських порід внаслідок вивітрювання, вими-вання опадами та підземними водами, систематичних поштовхів, нерозважливої господарської діяльності людини тощо.

Тільки швидкі зсуви можуть спричиняти катастрофи з людськими жертвами. Об'єм порід, які зміщуються при зсувах, перебуває в межах від декількох сот до багатьох мільйонів кубічних метрів.

Найзначніші осередки зсувів на території України зафіксовані на правобережжі Дніпра, на Чорноморському узбережжі, в Закарпатті та Чернівецькій області.

Зсуви руйнують будівлі, знищують сільськогосподарські угіддя, ство-рюють небезпеку при добуванні корисних копалин, викликають ушкод-ження комунікацій, водогосподарських споруд, головним чином гребель.

Найбільш дійовим захистом від зсувів є запобігання — відведення поверхневих вод, штучне перетворення рельєфу (зменшення наванта-ження на схили), фіксація схилу за допомогою підпорів.

Метеорологічні стихійні лиха

* Урагани. Ми живемо на дні великого повітряного океану, який розташований навколо земної кулі. Глибина цього океану 1000 км, називається він атмосферою.

* Вітри — це так звані «прилади-змішувачі», вони забезпечують обмін між забрудненим повітрям міст та чистим, насиченим киснем полів і лісів, теплим екваторіальним та холодним повітрям полярних об-ластей, розганяють хмари і приносять дощ на поля, на яких без них нічого б не росло.

Таким чином, вітер — це один з найважливіших компонентів жит-тя. Але він може бути і руйнівним, набагато небезпечнішим від бага-тьох стихій.

Англійський адмірал Ф.Бофорт ще 1806 р. запропонував 12-баль-ну шкалу для вимірювання вітрів (табл. 4.2). Він розподілив вітри за-лежно від швидкості переміщення повітряних масі Вітер силою в 9 балів, коли швидкість становить від 20 до 24 м/с, руйнує старі будівлі, зриває дахи з будівель. Цей вітер називається шторм.

Шторми найнебезпечніші на морських узбережжях та в гирлах ве-ликих річок, шторм жене величезні хвилі висотою понад 10 м. Ці хвилі заливають узбережжя і руйнують все, що не зруйнував вітер.

Шкала вітрів (за Бофортом)

Бали |

Вітер |

Швидкість вітру, м/с | Ознаки дії вітру

0 |

Штиль |

0-0,5 |

Листя на деревах не ворухнеться, дим із димарів піднімається вертикально

1 |

Тихий |

0,5-1,7 |

Листя на деревах не ворухнеться, дим із димарів піднімається вертикально

2 |

Легкий |

1,7-3,3 |

Дим трохи відхиляється, вітер майже не відчувається обличчям

3 | Слабкий | 3,3 - 5,2 | Вітер гойдає тонкі гілки дерев

4 |

Помірний |

5.2 - 7,4 |

Вітер здіймає куряву, гойдаються гілки середньої товщини

5 |

Чималий |

7,5-9,8 |

Хитаються тонкі стовбури дерев, на воді з'являються хвилі з гребнями

6 |

Сильний |

9,8 - 12,4 |

Хитаються товсті стовбури дерев, гудять телеграфні дроти

7 |

Дуже сильний | 12,4 - 15,2 |

Хитаються великі дерева,