Реферат на тему:

Валеологія. Духовні основи здоров'я

ПЛАН

1. Самопізнання – складова частина духовного здоров'я особистості.

2. Методика самопізнання.

2.1. Самоспостереження.

2.2. Самокритика.

2.3. Самоаналіз.

2.4. Самооцінка.

2.5. Рекомендації до самопізнання.

З віком у вашому житті все ширшим стає контакт з оточенням. Усвідомлення цінності життя, його сенсу, ваш високий духовний рівень допоможуть вам самоутвердитись як індивідуальності, визначитись у меті свого життя, знайти своє місце в суспільстві. Цьому, безумовно, сприятимуть ваше вміння критично оцінити свою особистість, ваша здатність поводити себе безконфліктно з оточенням і прагнення до самовдосконалення.

1. САМОПІЗНАННЯ – СКЛАДОВА ЧАСТИНА ДУХОВНОГО ЗДОРОВ'Я ОСОБИСТОСТІ

Гете казав: «Розумна людина – не та, котра багато знає, а та, котра знає саму себе». Людям завжди хотілося заглянути в завтрашній день. Освічені люди не питають про долю у ворожок, а створюють її на основі аналізу своєї особистості та дійсності. Дійсність, у свою чергу, є передумовою реального уявлення про свою особистість. На такій основі визначається мета життя та ваше призначення.

Життєве самовизначення – це не тільки приватна справа окремо взятої особистості, але одна з глобальних проблем суспільства в и лому. Не визначившись у своїх нахилах, ви можете неправильно обрати професію, що в майбутньому змусить вас міняти рід занять Отримання інших професійних навичок вимагатиме нових затрат часу, зусиль і засобів – витрат як особистих, так і державних.

Недаремно на арці Дельфійського храму в V столітті греки написали девіз: «Пізнай самого себе». Щоб сьогодні й у майбутньому відчувати себе повноцінною особистістю, вам необхідно зараз добре вчитись, досягти вершин у вибраній вами професії, створити міцну сім'ю, мати коло вірних друзів.

Усього цього можна досягти, тільки навчившись безконфліктно спілкуватись з оточенням. Спеціалісти вважають, що конфлікти між людьми виникають переважно через необ'єктивність в самооціні. Якщо ви не впевнені в собі, хоч і можете добре вчитись і виконувати будь-яку роботу, це означає, що у вас занижена самооцінка. У такому разі може з'явитись невпевненість у собі, страх, бажання ухилитись від складного завдання, яке доручає вам учитель, уникнути ви

конання роботи і т. ін. А якщо ви претендуєте на більше, ніж маєте на те право чи спроможні зробити, то ваша самооцінка завищена. І те, й інше погано. У даному разі у вас розвивається зарозумілість, хвальковитість, хворобливе самолюбство, уразливість і т.д.

Для того, щоб чітко уявити свої позитивні та негативні риси, слід насамперед працювати над собою, а також усвідомити необхідність пізнання своєї сутності.

Отже, самопізнання – це пізнання своєї сутності, виявлення в собі як негативних, так і позитивних рис, а також можливостей, що можуть слугувати правильному, всебічному та гармонійному розвиткові особистості.

Самопізнання – процес тривалий, постійний, складний та індивідуальний. Прагніть до того, щоб ви пізнали себе якомога раніше. Пізнавати себе – це досліджувати своє «Я» увесь час, у кожній новій ситуації. Ще Сократ сказав: «Пізнай самого себе, і ти пізнаєш Всесвіт і богів».

Головна проблема самопізнання – це хотіти і бути, бути і здаватись. Якщо ви не об'єктивні щодо себе, можете втратити час для розвитку здібностей, а з ними і свій шанс реалізувати себе як особистість.

Розібравшись у собі, ви зможете визначитись у своєму покликанні і безпомилково обрати свою майбутню професію.

2. МЕТОДИКА САМОПІЗНАННЯ

Дана методика самопізнання допоможе вам розібратись у собі та досягти максимальних успіхів у всіх життєвих аспектах.

Самопізнання здійснюється через самоспостереження, самооцінку, самокритику, самоаналіз.

2.1. САМОСПОСТЕРЕЖЕННЯ

Самоспостереження – це спостереження, об'єктом якого є психічний стан і дії самого ж спостерігаючого суб'єкта. Самоспостереження базується на загальній спостережливості особистості.

Спостережливість – здатність людини з допомогою органів чуттів за активної участі свідомості точно і повно відображати те, що відбувається довкола.

Л.М. Толстой майже все своє свідоме життя займався самоспостереженням, про що свідчать його щоденники, видані у тридцяти томах. Останній запис у щоденнику Лев Миколайович зробив за три дні до смерті.

Потрібно розвивати здатність бачити відчуття інших (радість, смуток, задумливість, старанність і т. ін.). Коли ви навчитесь спостерігати за людьми, розуміти їх, вам буде легше розібратись у собі. Самоспостереження починається з точності розумового сприйняття й аналізу того, що трапилось з вами протягом дня.

Поспостерігайте, яка ваша уважність на заняттях, як швидко ви стомлюєтесь, знайдіть причину ваших відволікань.

Бажано записувати у щоденнику пережиті вами за день факти, події, враження і т. ін. Прагніть ретельно відтворити всі події без спотворень. Час порушує істинну картину подій. Якщо можна, намагайтесь відразу фіксувати все, що відбулося.

Ви повинні знати, що дуже важко спостерігати за собою у складних психологічних ситуаціях.

Виявити об'єктивність щодо себе, казати собі правду нелегко. Пам'ятайте, що знання своїх недоліків – це ваша сила, визнання їх – благородство, а виправлення – мудрість.

Спостережливість розвивається завдяки постійним тренуванням, під час яких слід керуватись нижчезазначеними рекомендаціями:–

Спочатку навчіться спостерігати за ходом свого навчання. Не намагайтеся слідкувати відразу за усіма моментами своєї поведінки. Поспостерігайте спочатку за простими, нескладними рухами, діями (наскільки швидко ви стомлюєтесь, як використовуєте засвоєні знання, навички в новій дії).

Самоспостереження – це вивчення, аналіз своєї діяльності з метою підвищення її ефективності.–

Самоспостереження найкраще здійснювати за звичайних умов.

Передусім для фіксації свого стану треба вчитись переключати увагу з дії чи події на себе, і навпаки.–

Спостерігаючи за собою, не намагайтесь відразу покращити, змінити все те, що вам не до вподоби.–

Спочатку бажано по змозі швидше відтворити в пам'яті випадок і подію або дію.

Безпосереднє враження – це продовження співпереживання.