вільні радікали. Вони беруть активну участь у взаємодії з молекулами та порушують нормальний процес обміну речовинами у организмі на рівні клітин. Це призводить до загального погіршення стану здоров’я.
Захист організму від негативного впливу електромагнитних полей
Для захисту людини від щкідливого впливу електромагнитних полей приймаються нормативи та стандарти. Треба зазначити, що будь-які норми та стандарти, пов’язані із захистом людини від небезпечного впливу, завжди являють собою компромісс між перевагами використання нових технологій та нової техніки і можливим ризиком, спричиненим цим використанням.
ДСТУ “Електромагнитні поля радіочастот” охоплює діапазон частот 60 кГц-300МГц. Він встановлює, що оцінка ЕМП в діапазоні 60 кГц-300МГц проводиться окремо з електричних і магнітних складових поля. Допустимі рівні протягом робочого дня по електричній складовій не повинні перевищувати 50 В/м знижуючись ступенями 5 В/м на міру підвищення частоти. По магнитній складовій встановлені рівні тільки для окремих ділянок діапазону: 5 А/м для частот 60 кГц-1.5 Мгц та 0.3 А для частот 30-50 МГц. Допускається перевищення цих стандартів, але не більше ніж двократне, при скороченні робочого дня не менш як на 50%.
Для частот 300 МГц-30 ГГц гранично допустимі значення щільності визначаються як результат ділення нормованої величини енергетичного навантаження за робочий день на час впливу. Енергетичне навантаження протягом робочого дня не повинно перевищувати 200 мкВтЧгод/ см2.
Ми бачимо, що електромагнитні поля дуже сильно впливають на людський організм. Вони негативно впливають майже на усі системи організму. Тому треба створювати певні методи захисту від іх дії. Найпоширенішими з таких методів є такі:
зменшення щільності потока енергії, якщо дозволяє даний технологічний процес або обладнання.
захист часом (тобто обмеження часу знаходження у зоні джерела ЕМП).
захист відстанню.
екранування робочого місця чи джерела.
раціональне планування робочого місця.
застосування засобів попереджувальної сигнализації.
застосування засобів особистого захисту.
Для зменшення впливу електромагнитних полей на персонал, який знаходиться у зоні дії деяких радіоелектронних засобів необхідним є ряд захисних заходів: организаційні, інженерно-технічні та лікувально-профілактичні.
Слід сказати, що ще на етапі проектування взаємне розміщення об’єктів має бути забезпечено таким чином, щоб інтенсивність опромінення була мінімальною. Також треба заздалегіть попіклуватися про зменшення часу перебування персоналу у зоні опромінення. Потужність джерел випромінювання повинна бути найменшою з можливих.
Отож є досить багато методів захисту свого здоров’я від небезпеки на робочому місці з підвищенним електромагнитним фоном. Крім того треба вимагати від керуючих органів дотримування державних стандартів України та не порушувати їх норм.
Використана література:
Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини. -К.: 1999.
Желібо Є.П. Заверуха Н.М. Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності.- К.: 2001.
Желібо Є.П., Чмир А.І., Троян В.С., Савінов Є.О. Безпека життєдіяльності: Курс лекцій. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2001.