Безпека та небезпека у стародавніх віруваннях - – бог лісів, гаїв, байраків, садів тощо. Л. Силенко вважає, що Дажбог сприймався н...

Реферат - Безпека та небезпека у стародавніх віруваннях

– бог лісів, гаїв, байраків, садів тощо. Л. Силенко вважає, що Дажбог сприймався не просто як бог Сонця, але й як дія, яка творить у людині бажання жити, бачити себе у своїх діях, вчитися, працювати, самоутверджуватися, самовизначатися, зрештою – вмерти, боронячи життя і незалежність свого племені.
   Поряд з чоловічими уособленнями безпеки та добра у прото-українців та давніх українців особливо вшановувалися жіночі образи. Найдавнішим з них був образ Баби – богині життя, родючості, здоров’я, вагітних, мисливців. Приблизно в XVI–XV ст. до Різдва Xристового культ Баби переростає в культ Берегині. Берегиня (Оберега) – богиня добра і захисту людини від усілякого зла. З часом Берегиня стає “хатньою” богинею, захищаючи оселю, всю родину, особливо малих дітей від хвороб, лютого звіра, смерті тощо. Традиційний образ Берегині – постать жінки з застережливо піднятими руками. Схематичне зображення Берегині трансформувалося в малюнок тризуба, що довгі століття вшановувався і використовувався як оберіг, а згодом став національним гербом у київських князів та гербом незалежної України у наші дні.
   Символи та персоніфікації безпеки та захисту існують практично у всіх народів та у всіх релігіях. У китайців та деяких древніх релігіях сходу символом пильності та безпеки був дракон.
   В римській міфології богинею, а точніше персоніфікацією громадської та особистої безпеки, вважалась Секурітата (Секурітас, Securitas, Secvritas). Вона зображалась у вигляді жінки зрілого віку, що сидить чи стоїть біля колони з піднятою правою рукою. Секурітату зображували з різними атрибутами – жезлом Меркурія (кадуцей), алтарем, чашою, рогом достатку, пальмовою, лавровою гілкою чи гілкою маслини, глобусом. Її зображення зустрічається на монетах від Нерона (54–68 рр. н.е.) до Магненція (350–351 рр. н.е.). Залежно від конкретного образу, вона була символом: безпеки світу – “Securitas Orbis”, безпеки імперії – “Securitas Augusti”, “Securitas Imperii”, постійної безпеки – “Securitas Perpetua”, безпеки римського народу – “Securitas Populi Romani” тощо.
   Відображені в тих чи інших образах поняття безпеки, захисту, небезпеки, захворювань, вочевидь у давні часи служили для цілком практичних цілей. Це була певна класифікація, що дозволяла ідентифікувати небезпеки, виділяючи природні та соціальні. Соціальні небезпеки, як видно з кількості образів (Пекун, Яга-Баба, Див), мали значно більше значення, ніж природні. Природні небезпеки практично були невідворотними, їм неможливо було запобігти, а тільки врятуватися та послабити їх наслідки. Соціально-психологічні небезпеки можна було попередити, змінивши психологію та ментальність людини.
   Дещо виокремлено у структурі небезпек стоять хвороби у досить оригінальній класифікації.
   Поклоніння образам, які персоніфікували захист та безпеку, давало змогу використовувати адекватні засоби захисту від тих чи інших небезпек, адже тут прослідковується відповідність певного образу територіальній, особистій безпеці чи безпеці певного виду діяльності. Проведення ряду обрядів (зустріч Весни, Івана-Купала тощо) сприяло оздоровленню організму людини, фізіологічному його очищенню та зняттю психологічної напруги, стресу.
   Навіть поверхневий аналіз стародавньої міфіології дозволяє побачити цілісну, структуровану систему забезпечення безпеки, грунтовно розроблену у стародавні часи. Безпеку в той час не розділяли на виробничу та невиробничу, адже не існувало поняття виробництва у сучасному його розумінні. Такий цілісний підхід до розуміння та вивчення питань безпеки є цілком логічним, адже дозволяв забезпечувати безпеку комплексно. Відтак, перспективи сучасного розвитку безпеки життєдіяльності як науки теж повинні бути направлені на інтеграцію часто розрізнених напрямів, що вивчають окремі аспекти безпеки людини, в одне ціле, разом з тим не руйнуючи їх самих.

Література

.Афанасьев А.Н. Поэтические воззрения древних славян на природу. Опыт сравнительного изучения славянских преданий и верований в связи с мифическими сказаниями других родственных народов. – М.: Современный писатель, 1995. – Т. ІІ . – С. 396.
   . Войтович В. Українська міфологія. – К.: Либідь, 2002. – 664 с.
   .Головацький А.Ф. Виклади давньослов’янських легенд або міфологія. – К.: Довіра, 1991. – С. 40.
   . Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник для студентів ВНЗ / За ред. Є.П. Желібо та В.М. Пічі. – Львів: Піча Ю.В., К.: “Каравелла”, Львів “Новий Світ-2000”, 2002, – 328 с.
   . Ладыгин М.Б., Ладыгина О.М. Краткий мифологический словарь – М.: Издательство НОУ “Полярная звезда”, 2003.
   . Личная безопасность в современной жизни. http://www.sec4all.net/licnsecur.html
   . Плачинда С. Словник давньоукраїнської міфології. http://ukrlife.org/.htm
   . Русак О.Н., Малаян К.Р., Занько Н.Г. Безопаснсть жизнедеятельности Учебное пособие. 4-е изд., стер. /Под. ред. О.Н. Русака. – СПб.: Издательство “Лань”, 2001. – 448 с.
   . Скуратівський В. Русалії. К.: Довіра, 1996. – С. 159–160.
   . Словник української мови. За ред. Б. Грінченка т. ІІІ. – С. 105.
   . http://dragons-nest.ru/def/chin.php
   . http://moneyland21.narod.ru/persona.html
   . http://mythology.sgu.ru/mythology/linc_personag/sekuritata.htm
   14. http://www.coins.msk.ru/im/person.shtml

Сторінки: 1 2 3