3.9.Проводи приборів, які використовуються для вимірювання напруги на аноді кінескопа повинні бути захищені від випадкового доторкання до них.

3.10. Дня проведення будь-яких робіт всередині телевізора, після його вимкнення з електромережі, необхідно зняти залишковий заряд з анода кінескопа та конденсаторів вирівнювачів блока живлення, використовуючи для цього високовольтний провід з'єднаний з шасі телевізора.

3.11. У зв'язку з можливістю вибуху помножувача напруги кінескопа, електролітних конденсаторів, перевірку ввімкненого в електромережу телевізора проводити з обов'язковим використанням маски для захисту обличчя і очей. З.П.Майстру забороняється:

3.12.1.Перевіряти наявність електричної напруги на елементах схеми «на іскру».

3.12.2.Встановлювати деталі, вести монтаж у телевізорі який включений в електромережу.

3.12.3.Залишати на робочому місці ввімкнений в електромережу телевізор із знятим захисним заднім корпусом.

3.12.4.Користуватися інструментом з неізольованими ручками .

3.12.5.Проводити ремонт телевізора в сирих приміщеннях, приміщеннях з цементною або іншою електропровідною підлогою поблизу батарей опалення тощо, якщо вони не мають ізолюючого огородження.

Включати в електромережу 220 В при ремонті імпульсного джерела живлення телевізора без розділювального трансформатора.

3.12.7.3ахаращувати підходи до засобів первинного пожежогасіння.

3.12.8.Вмикати та вимикати обладнання робота на якому не доручалась; за винятком аварійної ситуації.

3.12.9.Торкатися руками до обірваних та оголених проводів електромережі та монтажної схеми телевізора ввімкненого в електромережу.

3.12.10.Працювати неізольованимта несправним інструментом.

3.12.11.Вмикати в електромережу телевізори, вимірювальні прилади, проводи живлення яких мають пошкоджену ізоляцію та електропилки.

3.12.12. Використовувати саморобні подовжувачі.

3.12.13.Вмикати електровимірювальні прилади, телевізори в розетки, які не мають захисних направляючих контактів вилок.

3.12.14.Працювати електровимірювальними приладами, корпуси яких надійно не заземлені.

3.12.15.Користуватися пошкодженими розетками, відгалужувачами, з'єднувальними коробками, вимикачами та іншою електроарматурою, а також електролампами, скло яких має затемнення.

3.12.16. Застосовувати для опалення приміщення нестандартні (саморобні) електронагрівальні прилади та лампи розжарювання.

3.12.17.Користуватись саморобними некаліброваними

електрозапобіжниками.

3.12.18.Класти на щити електрообладнання, інструменти, одяг, пакунки. Розвішувати одяг на ізоляторах внутрішньої електромережі, арматури.

3.12.19.Залишати в проходах, на робочих столах зняті з телевізора кінескопи.

Вони повинні бути обов'язково упаковані в картонну тару або замотані в ковдру, тканину.

3.12.20.3берігати на робочому місці зверх денної потреби легкозаймисті речовини (спирт, бензин) у скляній тарі. Тара повинна бути металевою і щільно закритою.

3.12.21.Використовувати для миття паяльних з'єднань та друкованих плат етилований бензин.

IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи.

4.1 .Вимкнути телевізор з електромережі.

4.2.3няти залишковий заряд з анода кінескопа та вирівнюючих електролітних конденсаторів.

4.3.Обережно, без ударів об горловину кінескопа, надіти та закрити задню кришку телевізора.

4.4.Вставити на місце провід живлення та закріпити його.

4.5.Вмкнути використовувані під час роботи електровимірювальні прилади, та електрозбірку.

4.6 Якщо проводилася заміна кінескопу, несправний укласти в коробку або у щільну тканину та винести у місце схову.

4.7.ГТрибрати робоче місце, звільнити підходи та проходи до робочих місць та виходу.

4.8.3няти та очистити спецодяг та засоби індивідуального захисту і покласти на місце схову.

4.9.Вимкнути освітлення робочого місця.

4.10.Вимити руки та обличчя теплою водою з милом; при можливості прийняти душ.

4.11.Доповісти керівникові робіт про виконану роботу та про всі недоліки які були виявлені під час роботи.

V. Вимоги безпеки в аварійній ситуації.

5.1.Аварійна та небезпечна ситуація при ремонті телевізора може виникнути при пожежі електромережі, електроприладів, телевізора, опіках об паяльні прилади, падіння на підлогу, ураження електрострумом та інше.

5.2.В разі аварії (при доторканні до металевих частин обладнання відчувається наявність електричного струму, поява специфічного запаху горілої гуми фарбового покриття чи диму) негайно вимкнути всі електроспоживачі від електромережі не допускати сторонніх осіб в небезпечну зону; повідомити керівника робіт про те, що сталося.

5.3 .Якщо є потерпілі надавати їм першу медичну допомогу; при необхідності викликати «швидку допомогу».

5.4. Надання першої медичної допомоги.

5.4.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.

При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.

При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання ї непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При

такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати швидку медичну допомогу.

5.4.2. Перша допомога при пораненні.

Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому на рану і зав'язати її бинтом.

Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту (якщо можливо свіжовипрасовану) носову хустинку, чисту полотняну ганчірку і т. ін. На те місце ганчірки, що прихо-диться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначе-ним чином при забруднених ранах.

5.4.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.

При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.

При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити хо-лодну примочку.

При підозріванні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернуті потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перепікався з метою уникнення ушкодження спинного мозку.

При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнуті їх рушником під час видиху.

5.4.4. Надання