загрози загибелі корабля постає необхідність вжити заходів для швидкої евакуації пасажирів. Операція з евакуації вже сама по собі пов'язана з ризиком для життя людей, особливо в умовах штормової погоди. Найбільша небезпека виникає тоді, коли відмовляють пристрої. Неможливість залишити в таких випадках корабель призводить до того, що пасажири втрача-ють шанси на спасіння і потрапляють в надзвичайно складну ситуацію. Ризик для життя пасажирів виникає при спуску на воду рятувальних засобів, а саме: > при перекиданні шлюпки, > сильних ударах об борт корабля і таке інше. Втрата шансів на врятування може виникати внаслі-док неправильного використання рятувальних жилетів або коли люди стрибають з висоти 6-15 м з борту корабля, який тоне.
При тривалому перебуванні у воді причинами смерті можуть стати гіпотермія (переохолодження організму) та виснаження. Гіпотермія ста-новить головну небезпеку і для тих пасажирів, які рятуються в шлюпках або на плотах.
Щоб уповільнити переохолодження організму і збільшити шанси на виживання при низьких температурах води, необхідно голову тримати якомога вище над водою тому, що понад 50% всіх тепловитрат .організму припадає на голову. Утримувати себе на поверхні води треба так, щоб мінімально витрачати фізичні зусилля.
* Перебуваючи на рятувальному плоті, шлюпці чи в воді, людина повинна на-магатися подолати паніку, розгубленість, вірити в те, що її врятують. Така поведінка в екстремальних ситуаціях збільшує шанси людини на виживання.
Пожежі та вибухи
Вибуху та їх наслідки — пожежі, виникають на об'єктах, які вироб-ляють вибухонебезпечні та хімічні речовини. При горінні багатьох мате-ріалів утворюються високотоксичні речовини, від дії яких люди гинуть частіше; ніж від вогню. Раніше при пожежах виділявся переважно чадний газ. Але в останні десятиріччя горить багато речовин штучного поход-ження: полістирол, поліуретан, вініл, нейлон, поролон. Це призводить до виділення в повітря синильної, соля-ної й мурашиної-кислот, метанолу, формальдегіду та інших високотоксичних речовин.
Найбільш вибухо- та пожежонебезпечні суміші з повітрям утворюються при витоку газоподібних та зріджених вуглеводних продуктів метану, пропану,, бутану, етилену, пропилену тощо.
В останнє десятиріччя від третини до половини всіх аварій на виробництві пов'язано з вибухами технологічних систем та облад-нання: реактори, ємності, трубопроводи тощо. Пожежі на підприєм-ствах можуть виникати також внаслідок ушкодження електро-проводки та машин, які перебувають під напругою, опалювальних систем.
Певний інтерес (щодо причин виникнення) можуть становити дані офіційної статистики, які базуються на проведених у США дослідженнях 25 тисяч пожеж та вибухів: * несправність електрообладнання — 23%;*
куріння в неналежному місці — 18%; * перегрів внаслідок тертя в не-справних вузлах машин — 10%; * перегрів пальних матеріалів — 8%;*
контакти з пальними поверхнями через несправність котлів, печей, димоходів — 7%; * контакти з полум'ям, запалення від полум'я горілки*
7%; * запалення від пальних часток (іскри) від установок та устатку-вання для спалювання — 5%; * самозапалювання пальних матеріалів — 4%; * запалювання матеріалів при різці та зварюванні металу — 4%.
Більше 63% пожеж у промисловості обумовлено помилками людей або їх некомпетентністю. Коли підприємство скорочує штати й бюд-жет аварійних служб, знижується ефективність їх функціонування, різко зростає ризик виникнення пожеж та вибухів, а також рівень людських та матеріальних втрат.
Використана література:
Основи безпеки життєдіяльності. Підручник. – К., 2001.
Саморуков С.І. Небезпека на виробництві. – Харків, 1999.