РЕФЕРАТ
на тему:
Основи безпеки праці в галузі
Одним із найважливіших завдань охорони праці в галузі є забезпечення таких умов праці, які б виключали можливість дії на працівників шкідливих і небезпечних виробничих факторів. Згдіно основних законів з охорони праці, Кодексу законів про працю відповідальність за збереження безпечних умов праці несе роботодавець. Безпека праці – сукупність факторів виробничого середовища та трудового процесу, що впливають на здоров’я і працездатність людини під час її трудової діяльності. Однак в процесі праці на людину діють різного роду небезпечні фактори. Умови праці органічно пов'язуються з виробничим середови-щем. До виробничих умов праці належать всі елементи виробничо-го середовища, що впливають на організм людини, її працездатність безпосередньо в процесі праці.
Умовно можна виділити три групи чинників, що формують умов праці. До першої групи належать чинники, що визначають характер умов праці, обумовлений нормативним та законодавчим держав-ним регулюванням (тривалість робочого часу і режим праці і відпо-чинку, санітарні норми і вимоги, система державного контролю та нагляду за дотриманням діючого законодавства, норм, вимог і пра-вил щодо умов праці і т.д.); соціально-психологічний клімат, ефек-тивність використання пільг і компенсацій за роботи, що пов'язані з шкідливим впливом.
До другої групи належать технічні і організаційні чинники, що безпосередньо впливають на формування умов праці на робочих місцях, дільницях, в цехах і на підприємстві в цілому.- Це засоби праці (виробничі будівлі, споруди, санітарно-технічні пристрої, тех-нологічне обладнання, інструменти, пристосування, засоби, що за-безпечують технічну безпеку праці та ін.); предмети праці (сирови-на, матеріали, готові вироби); технологічні процеси (фізичні, ме-ханічні, хімічні методи обробки); організаційні форми виробництва, праці і управління (рівень спеціалізації виробництва, його масшта-би, змінність роботи підприємства, перервність і неперервність ви-робництва, форми праці, його методи відносно робочої зміни, неділі, року, організація обслуговування робочого місця, структура підприє-мства і його підрозділів і ін.)
До третьої групи належать природні чинники, що мають особ-ливе значення при формуванні умов праці в будівництві, на транс-порті, сільському господарстві та інших галузях промисловості. В цю групу входять такі чинники: географічні (кліматичні зони, висо-та над рівнем моря, погодні умови); геологічні (характер залягання корисних копалин, спосіб їх добування); біологічні (особливості рос-линного і тваринного світу, контакти з різними тваринами, рослина-ми, мікроорганізмами та продуктами їх життєдіяльності).
Вказані чинники, що формують умови праці, мають особливо важливе значення при проектуванні промислових об'єктів і конст-руюванні нової техніки і технології. Від того, наскільки повно при розробці проектів вони враховуються, буде залежати сприятливість чи несприятливість чинників, що формують умови праці.
Сформовані під дією різноманітних чинників умови праці явля-ють собою сукупність елементів, що у свою чергу впливають на здоров'я, настрій та ін. При цьому мається на увазі як позитивна дія, так і негативна, що призводить до надмірного напруження фізіо-логічних і психологічних функцій організму або до виникнення хво-робливого стану і невдоволення умовами праці.
Офіційний стандарт "ССБТ. Шкідливі і небезпечні виробничі чинники. Класифікація" розглядає елементи виробничого середо-вища тільки як джерело можливого погіршення здоров'я людини. Однак несприятлива дія всіх виробничих елементів обумовлюєть-ся не їх наявністю, а тим, що їх кількісні характеристики значно відхиляються від оптимального або нормативного рівня.
Фізичні навантаження, наприклад, життєво необхідні для лю-дини, якщо вони відповідають її фізіологічним потребам.
Негативну дію вони проявляють лише у тих випадках , коли стають надмірними. Нестача фізичних навантажень або їх відсут-ність приносить організму людини не меншу шкоду, ніж їх надмір-ність, особливо якщо ця нестача супроводжується нервово-емоцій-ним напруженням.
Якщо всі елементи виробничого середовища і організму лю-дини зрівноважуються, тоді умови праці оцінюються як сприятливі.
Сприятливими слід вважати такі умови праці, коли кількісна і якісна сукупність їх елементів формує у людини задоволення щодо результатів праці.
Елементи виробничого середовища можуть бути неврівноважс-ними внаслідок негативного впливу будь-яких шкідливих чинників і тоді умови праці оцінюються як несприятливі.
До несприятливих належать такі умови праці, коли їх дія здат-ніа викликати у людини глибоку втому, що накопичуючись, може призвести до хворобливого стану або призвести до патології. Крімцього, у людини створюється негативна думка про роботу (мало-престижність, непопулярність і т. ін).
Критеріями вважаються показники, що характеризують функ-ціональний стан і здоров'я працівника (показники сили, швидкості нервових процесів, уваги, пам'яті, фізичної сили і витривалості, діяль-ності серцево-судинної системи, захворюваності і т.ін.).
З кінця минулого століття мірою тяжкості праці була кількість енергії (в калоріях), яка витрачалася при виконанні механічної ро-боти. Такий підхід був правомірним, коли для виконання роботи необхідні були тільки м'язові зусилля. В наш час для оцінки тяж-кості праці єдиний енергетичний показник недостатній, бо він не враховує розумові і нервово-смоційні навантаження, що не дозво-ляє об'єктивно оцінювати вплив умов праці на організм людини.
Крім цього, при аналізі причин і чинників, що формують умови праці, необхідно мати на увазі, що комплекс несприятливих чин-ників виробничого середовища може чинити більш сильний вплив на організм, ніж ізольована дія кожного з них окремо. Наприклад, в процесі гідроізоляційних та опоряджувальних робіт у повітря вироб-ничих приміщень виділяється декілька хімічних сполук, причому токсичність їх значно вища, ніж сума токсичності окремих компо-нентів, що використовуються при цих роботах.
Поділ умов праці відповідно до гігієнічної класифікації за сту-пенем шкідливості та небезпечності з точки зору несприятливого впливу їх на працездатність і здоров'я людини нічим принциповим не відрізняється один від одного.
Шкідливі або небезпечні роботи можуть призвести до професій-них захворювань або травматизму, а напружена розумова праця — до розвитку неврозів, завчасного атеросклерозу і ін.