ною: погіршення стану здоров'я, зниження працездатності, інвалід-ності і завчасного припинення виробничої діяльності, тому в цьому відношенні між ними немає істотної різниці.

Крім цього, в умовах навіть однієї галузі важко знайти роботи, які можна було б вважати тільки тяжкими, тільки шкідливими, або тільки напруженими. У більшості випадків при несприятливих умо-вах праці можна спостерігати всі або декілька ознак, що діють од-ночасно. В наш час навіть ті професії, що традиційно вважалися чисто робітничими, нині мають суттєві нервово-психічні наванта-ження через переробку великого об'єму інформації (оператори, ста-левари). Тому поділ умов праці за тяжкістю, шкідливістю та на-пруженістю не дає об'єктивної підстави для кількісної оцінки" їх впливу на організм людини.

Однак з упевненістю можна сказати, що дія всього комплексу несприятливих виробничих чинників у будь-якому поєднанні неми-нуче відбивається на рівні працездатності і в цілому на стані орган-ізму людини. При цьому різноманітні, іноді не схожі за фізичними, хімічними чи біологічними властивостями чинники і їх поєднання можуть викликати однозначні обмеження працездатності і погіршен-ня стану здоров'я людини, хоча зміни відбулися в різних системах організму.

Таким чином, однакові за тяжкістю зміни в організмі людини можуть бути обумовлені різноманітними причинами. Це можуть бути шкідливі чинники зовнішнього середовища, надмірні фізичні або розумові навантаження, дефіцит рухів при підвищеному нерво-во-емоційному напруженні або, навпаки, недостатня кількість інфор-мації і т.ін. :

Отже всі вказані різноманітні причини призводять до одних і тих же наслідків — безпосередніх або віддалених в часі змін фун-кціонального стану організму людини як реакції на вплив всієї су-купності елементів умов праці. Найбільш повно характеризує ступінь цього впливу поняття-"тяжкість праці". Це поняття поєднує сукупну дію на працюючу людину різноманітних елементів умов праці.

Під тяжкістю праці розуміють ступінь сукупної дії всіх еле-ментів, що становлять умови праці — санітарно-гігієнічних, психо-фізіологічних, естетичних і соціально-психологічних на працез-датність людини, її здоров'я, життєдіяльність і відновлення енерге-тичних ресурсів (сили). У такому розумінні поняття "тяжкість праці" однаково використовується по відношенню як до фізичної, так і ро-зумової праці, а також тих видів робіт, що виконуються у шкідливих та небезпечних умовах. Іншими словами, тяжкість праці — це функ-ціональне напруження організму людини, що виникає під дією як фізичного, так і психічного (нервово-емоційного) навантаження, а також інших виробничих умов.

До функціональних змін, що відбуваються в організмі людини протягом робочої зміни або тижня, залежно від умов праці, можна віднести:

а) при сприятливих здорових і безпечних умовах праці—поліп-шення функціональних можливостей організму як наслідок трено-ваності, що призводить до підвищення працездатності і продуктив-ності праці;

б) при несприятливих умовах праці —підвищення виробни-чої втоми або перевтоми, що призводить до зниження працездат-ності і продуктивності праці, а також до виникнення захворювань і виробничого травматизму.

З плином часу сприятливі (здорові і безпечні) умови праці при-зводять до збереження і поліпшення здоров'я людини, продовжен-ня тривалості трудового довголіття, підвищеної опірності і функціо-нальної здатності організму. При несприятливих умовах праці з ча-сом розвиваються початкові патологічні зміни (так звані передзах-ворювання), а при тривалій праці в цих умовах — професійні або виробничо-обумовлені хронічні захворювання, зниження віку пра-цездатності і скорочення її періоду, завчасне старіння і т.ін.

Якісна і кількісна характеристика результатів трудової діяль-ності, фізіологічні параметри і показники здоров'я знаходяться в залежності від того, в якому з функціональних станів перебуває організм людини. Як відомо, організм людини в процесі праці заз-нає три функціональні стани: нормальний, граничний (між нормою і патологією) і патологічний. Очевидно, що основну роль у вирішенні проблеми вдосконалення умов праці в галузі буде відігравати по-дальше скорочення частки ручної праці, особливо тяжкої та мало-продуктивної, впровадження нових видів машин, обладнання, при-ладів та апаратів, опрацювання нових методів і прийомів праці, що вимагають нової техніки, технології та організації виробництва.

Аналіз умов праці передбачає санітарно-гігієнічне обстеження окремих дільниць і санітарну характеристику конкретних професій галузевих об'єктів.

Санітарно-гігієнічне обстеження дільниць має включати такі характеристики:

- тип будівель, кількість поверхів, будівельний матеріал, місце розташування, стан стін, стелі, підлоги, вид матеріалу, яким покриті огородження.

- площа, висота, кубатура приміщення. Корисна площа і ку-батура на одного робочого.

- детальне вивчення технологічного процесу, характеристи-ка обладнання, сировини, циклічність виробництва і т.ін.

- метеорологічні умови на основних робочих місцях (температура повітря, відносна вологість, швидкість руху повітря, джерела випромінювання і ін.). Умови праці — сукупність чинників виробничого середовища та трудового процесу, які впливають на здоров'я та працездатність людини в процесі її професійної діяльності.

За більш повним визначенням умови праці — це складне сус-пільне явище, яке формується в процесі праці під впливом соціаль-но-екопомічних, технічних, організаційних і природних чинників, які впливають на здоров'я, працездатність, ставлення до праці, ефек-тивність праці, рівень життя і розвиток людини як головної сили суспільства.

Умови праці характеризуються технічними, санітарно-техніч-ними, естетичними та організаційними показниками.

Технічні показники умов праці характеризують технічний рівень засобів праці — ступінь механізації, автоматизації, оснащення ними галузі і вдосконалення існуючих технологічних процесів.

Санітарно-гігієнічні показники умов праці характеризують ви-робниче середовище — рівень освітлення, загазованість, мікроклі-матичні параметри, рівень шуму, вібрації та ін.

Естетичні показники умов праці характеризують естетичне оформлення знарядь праці, робочих місць, інтер'єрів виробничих приміщень, кольорове оформлення виробничого середовища, зас-тосування матеріалів, що використовуються за призначенням.

Організаційні показники умов праці характеризують вибір оп-тимальних режимів праці і відпочинку, стан виробничих