Гігієна праці — це наука, що вивчає вплив виробничого процесу та навколишнього середовища на організм працюючих з метою розробки санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних за-ходів, які спрямовані на створення найбільш сприятливих умов праці, забезпечення здоров'я та високого рівня працездатності людини.

Виробнича санітарія — це система організаційних та технічних заходів, які спрямовані на усунення потенційно небезпечних фак-торів і запобігання професійних захворювань та отруєнь.

До організаційних заходів належать:*

дотримання вимог охорони праці жінок та осіб віком до 18 років;*

проведення попередніх та періодичних медичних оглядів осіб, які працюють у шкідливих умовах;*

забезпечення працюючих у шкідливих умовах лікувально-профілактичним обслуговуванням тощо.

Технічні заходи передбачають:*

систематичне підтримання чистоти у приміщеннях і на робочих місцях;*

розробку та конструювання обладнання, що вилучає виді-лення пилу, газів та пари, інших шкідливих речовин у виробничих приміщеннях;*

забезпечення санітарно-гігієнічних вимог до повітря вироб-ничого середовища;*

улаштування систем вентиляції та кондиціювання робочих місць зі шкідливими умовами праці;*

забезпечення захисту працюючих від шуму, ультра- та ін-фразвуку, вібрації, різних видів випромінювання.

Таким чином, запобігання професійних захворювань і отруєнь здійснюється через здійснення комплексу організаційних і тех-нічних заходів, які спрямовані на оздоровлення повітряного сере-довища, виконання вимог гігієни та особистої безпеки працюючих.

3. Техніка безпеки

Техніка безпеки (техніка - від грецьк. technicos - досвідчений, майстерний) - система технічних заходів, що гарантують безпеку праці і охороняють працівників від ушкоджень {виробничих травм) і шкідливої дії виробничих процесів.

Одним з найважливіших завдань охорони праці є забез-печення таких умов праці, які б вилучали можливість дії на працюючих різного роду небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Згідно зі статтею 153 Кодексу законів про працю, власник підприємства зобов'язаний забезпечити належне технічне об-ладнання всіх робочих місць і створювати на них умови праці відповідно до нормативних актів з охорони праці.

Умови праці — це сукупність факторів виробничого середовища і виробничого процесу, які впливають на здоров'я і працездатність людини під час її професійної діяльності.

Працездатність — здатність людини до праці, яка визначається рівнем ЇЇ фізичних і психофізіологічних можливостей, а також станом здоров'я та професійною підготовкою.

Безпека — відсутність неприпустимого ризику, що пов'язаний з можливістю нанесення ушкодження.

Безпека праці — стан умов праці, за якого відсутній виробни-чий травматизм.

Безпека умов праці — стан умов праці, за яких вплив на пра-цюючого небезпечних і шкідливих виробничих факторів взагалі відсутній або дія шкідливих виробничих факторів не перевищує граничне допустимих рівнів.

Безпека виробничого процесу — здатність виробничого процесу відповідати вимогам безпеки праці під час його проведення в умовах, встановлених нормативно—технічною документацією.

Безпека виробничого устаткування — здатність устаткування зберігати безпечний стан при виконанні заданих функцій у пев-них умовах протягом встановленого часу.

Умови праці поділяються на 4 класи:

1 клас оптимальні умови праці, за яких зберігається здоров'я працюючих і працездатність підтримується на високому рівні протягом тривалого часу;

2 клас — допустимі умови праці, за яких параметри факторів вироб-ничого середовища не перевищують встановлені гігієнічні нормативи;

3 клас -- шкідливі умови праці, які характеризуються наяв-ністю факторів виробничого середовища і трудового процесу, рівні яких перевищують гігієнічні нормативи і можуть мати негативний вплив на організм працюючого; шкідливі умови праці поділяються на 4 ступені (за величиною перевищення гігієнічних нормативів і виразності змін у організмі працюючих);

4 клас — небезпечні (екстремальні) умови праці, що характе-ризуються таким рівнем виробничих чинників, коли їхня дія про-тягом робочої зміни створює великий ризик виникнення тяжких форм професійних захворювань, отруєнь, загрозу для життя.

Нанесення травми людині на виробництві зумовлюється наяв-ністю фізичних, хімічних, біологічних та психофізіологічних небезпечних і шкідливих виробничих чинників.

Фізичні небезпечні виробничі чинники - - це рухомі машини, елементи обладнання, вироби, матеріали, підвищена або знижена температура поверхні обладнання чи матеріалів, небезпечна напруга електричної мережі, енергія стиснутого газу, повітря тощо.

Хімічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники — це дія на людину їдких, токсичних та подразнюючих речовин. Хімічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори поділяються:*

за характером дії на організм людини (загальнотоксичні, по-дразнюючі, канцерогенні, мутагенні);*

за способом проникнення до організму людини (через органи дихання, через систему травлення, через шкірний покрив).

Біологічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники — це біо-логічні об'єкти, вплив яких на працюючих призводить до травми або захворювання (бактерії, віруси, рослини, тварини).

Психофізіологічні небезпечні та шкідливі чинники — це фізичні та нервово-психічні перевантаження.

Безпечність виробничих процесів досягається комплексом про-ектних та організаційних рішень. Це — вибір технологічного процесу, робочих операцій, черговості обслуговування обладнання тощо. Безпечність виробничих процесів полягає у запобіганні впливу небезпечних і шкідливих факторів на працюючих. Забезпечується це завдяки організаційним заходам (навчання, інструктажі, виконання вимог інструкцій з охорони праці) та технічним засобам безпеки.

Дія технічних засобів захисту повинна забезпечити безпеку працюючих від початку робочого процесу до його закінчення і не має припинитися раніше за дію небезпечного або шкідливого виробничого фактора.

Основними технічними засобами безпеки для запобігання виробничого травматизму є огороджувальні та запобіжні пристрої, блокування, профілактичні випробування машин.

Основні вимоги, що висуваються до технічних засобів без-пеки — це підвищення продуктивності праці, зниження небезпеки та шкідливості при обслуговуванні обладнання та виконанні техноло-гічних операцій, надійність і міцність, зручність під час обслуго-вування устаткування та засобів захисту, виконання вимог тех-нічної естетики.

Важливу роль відіграє використання комплексної механізації, автоматизації та дистанційного керування в тих випадках, коли дію небезпечних і шкідливих виробничих факторів не можна усунути.

Безпечність виробничого устаткування досягається: правильним вибором принципів дії, конструктивних схем, матеріалів, робочих процесів, максимальним використанням засобів механізації, авто-матизації, дистанційного керування; врахуванням вимог до тех-нічної документації з монтажу, експлуатації, ремонту, транспор-туванню і зберіганню.

З точки зору охорони праці основними вимогами до