Частіше всього змії кусають людей під час збору ягід, грибів, хмизу. Вони становлять небезпеку для туристів, у тому числі під час ночівлі в палатках, спальних мішках, коли плазуни підповзають, принаджені теплом людського тіла.

Укус змії може мати серйозні наслідки, тому що отрута діє на жит-тєво важливі системи людини - нервову, кровотворну, серцеву. В за-лежності від глибини укусу отрута може попасти під шкіру, в м'язову тканину або в кровоносні судини.

У вкушеного вже через півгодини настають загальні ознаки отру-єння: біль, набряк, пузирі, потім головний біль, запаморочення, слаб-кість, нудота, задуха, тахікардія, падає артеріальний тиск, настає не-притомність, може бути судома тощо.

Як себе поводити, якщо вкусила змія? Потрібно:*

хоча б частину отрути видавити разом з кров'ю або відтягнути ро-том (якщо немає тріщин та пошкоджень у роті) або спеціальною банкою, попередньо розрізавши шкірну ранку хрест-навхрест на 1 см у глибину;*

промити ранку розчином марганцю або перекисом водню та пе-рев'язати;*

якомога швидше ввести сироватку. Проте:*

не накладати джгут, не перетягувати руку або ногу;*

не припалювати ранку розпеченим залізом, сірниками, порошком марганцю тощо - це ще більше пошкоджує тканину тіла.

Профілактика

Щоб рідше зустрічатися із зміями, потрібно знати їхні улюблені міс-ця. Змії — нічні тварини, вдень люблять грітися на сонці, але поблизу своєї нори. Змії живуть в місцях, де можна сховатися від сонця та холо-ду: в лісах та лісостепу, на згарищах, що заростають, та по берегах во-дойм, на болотах та лугах. Слід пам'ятати, що змії при зустрічі з лю-диною намагаються швидше сховатися. Змія зразу не нападає. Спо-чатку вона шипить, робить фальшиві випади — неначе попереджує і якби пропонує розійтись мирно. І тільки людина відступить - гадюка негайно сховається. Не чіпай змію — вона перша тебе не зачепить!

Якщо вкусила змія, заспокойте дитину і покладіть її. Чим спокій *ніше вона лежатиме, тим повільніше буде розповсюджуватись отрута в організмі. Промийте рану, не відсмоктуйте отруту, якщо у вас трав-мована слизиста оболонка губ або рота. Чим швидше ви доставите дитину в лікарню, тим краще.

Коли товариш стає ворогом...

Ми псі підносимось до собак по-різному, але те, що надійнішого друга, ніж собака, на світі не буває- ніхто не візьметься заперечувати.

Але, приписуючи собаці багато людських рис характеру і поведін-ки, ми всі нерідко забуваємо про те, що це - тварина. Тварина, в кот-ру природою вкладено складний, далеко не завади нам зрозумілий, комплекс тваринних інстинктів та механізму дії і найближчим роди-чем якої є той самий «страшний сірий вовк», котрим ми лякаємо не-слухняних дітей.

Тваринний інстинкт може прокинутися в собаці цілком несподіва-но (з нашого погляду), і той, хто це недооцінює, може жорстоко по-платитися за свою наївність. Амплітуда розплати при цьому може бути досить значна: від порваних штанів — до тяжких травм.

Навіть того не підозрюючи, ми часто самі по-справжньому прово-куємо собаку на напад.

Вміння подивитися на те, що діється, очима «іншої сторони» - один із універсальних законів власної безпеки.

Не можна дивитись собаці в очі, посміхатись (по-собачому це озна-чає - показувати зуби та демонструвати силу), тікати (рідко собака відмовиться від запрошення пополювати) та вести себе насторожі -тобто підозрювати та готуватися до боротьби. Одна з помилок люди-ни- вважати кожне помахування хвостом,- проявом приязні. Собака махає хвостом по-різному.

Не підходьте до тварини, навіть добре знайомої, іззаду, якщо вона вас не бачить. Від переляку вона може обертаючись, подряпати або вкусити.

Пам'ятайте, що небезпечно наближатися до тварини, коли вона їсть. Навіть дуже дружелюбна тварина може вкусити, якщо її потри-вожити під час їжі.

Краще всього не гладити і не брати на руки незнайому тварину. Вона може бути хворою, у неї можуть бути кліщі та блохи. Не можна цілувати тварин, особливо кішок та собак: вони часто риються в землі і у них на морді можуть знаходитись різні бактерії, в тому числі і хвороботворні.

Як вести себе при зустрічі із розлюченою твариною?

Якщо ви навіть дуже боїтесь, ніколи на показуйте страху або хви-лювання перед чужою собакою.

Зустрівши собаку під час велосипедної прогулянки, обов'язково знизьте швидкість і проїдьте повз неї як можна повільніше. Якщо цього не зробити, то атака або її імітація неминуча: як вже відміча-лось, для собаки всякий предмет, що швидко рухається - тікаюча здобич, котру обов'язково потрібно наздогнати. Спрацьовує елементарний інстинкт, і тварина з грізним гавкотом кидається на велосипе-дисти, намагаючись ухопити його за ногу. Якщо собака готовий на вас напасти:*

щоб виграти час, киньте у бік собаки всякий предмет, не підні-маючи високо руки;*

захищайтеся за допомогою палиці, каміння;*

особливо небезпечний присідаючий собака — він готовий плигну-ти. Щоб захистити шию, потрібно притиснути підборіддя до грудей та виставити вперед руку.

Як слід себе вести, якщо собака напав на вас, а простір для манев-ру обмежений?

Необхідно:*

до собаки, що нападає, поверніться обличчям, прийміть стійку або киньтесь їй назустріч, якщо ви впевнені в собі: собака націлений на людину, яка тікає і швидше за все відскочить у бік;*

не давайте собаці можливість обійти вас ззаду, весь час повер-тайтесь до неї обличчям;*

використовуючи підручіні засоби (парасолю, палицю, каміння тощо), відступайте спиною до укриття - будинку, паркану, прикли-каючи на допомогу. Якщо справа ще не дійшла до сутички, то швид-ше всього, вже й не дійде - собака або нападає зразу або просто витіс-няє супротивника зі своєї території;*

якщо є можливість, обмотайте піджаком, плащем передпліччя та руку, а потім підставивши її