якщо собака збив з ніг,- падайте тільки на живіт, руками захи-щаючи шию (там, крім дихальних шляхів, дуже близько до поверхні проходять великі артерії і ушкодження хоч би однієї з них призводить до інтенсивної кровотечі та загибелі);

Навіть, якщо сутичка із твариною закінчилась вашою перемогою або, що буває частіше,- внічию, то проблеми при цьому не закінчую-ться: рани від глибоких укусів, навіть якщо собака не хвора сказом, практично завжди інфіковані і є небезпечні для здоров'я.

Перша допомога

Укуси собак та й котів теж, або серйозні подряпини, нанесені ни-ми, потрібно негайно показати лікарю, наклавши зверху чисту суху пов'язку. Це пов'язане з тим, що тварина може бути хвора на сказ. Переносять збудників цієї хвороби лісові звірі вовки та лисиці. Від них можуть заразитися бродячі собаки та коти, летючі миші, а такожвсі домашні чотириногі. Людина ж захворює, коли її вкусить хвора тварина або якщо її слина попаде на свіжі подряпини. Спочатку ранки припухають, червоніють, трохи болять. Скритий період захворювання продовжується від двох неділі, до року. Вірус тим часом по нервових шляхах проникає у мозок і починає руйнувати його. У хворого вини-кає стан занепокоєння. безсоння. Через 1-3 дні стан погіршується: підвищується температура, дихання стає переривчастим. Хочеться пити, але вигляд води і навіть її дзюрчання викликає судоми. Почи-наються галюцинації. Ще два дні, і настає смертельна задуха або параліч.

Як остерегтись захворювання? Свійським тваринам обов'язково треба зробити щеплення. Пояснити дітям, що чужих тварин не можна чіпати й гладити. Пам'ятайте - здорова тварина в лісі не підходить близько до людини. А якщо ви все-таки не вбереглись, негайно звер-тайтеся до лікаря.

У лісі великі хижаки зустрічаються досить рідко: звірі, як правило, відчувають людину задовго до того, як вона зможе їх побачити, зав-жди стараються піти з її шляху. Тому не шукайте самі зустрічі з тва-ринами (небезпечні і лось, і олень, і лисиця, котра може бути хвора на сказ і вкусити). Але якщо потривожити тварину, переслідувати її, то вона може стати небезпечною.

Профілактика нападу тварини. При випадковій зустрічі з великою твариною треба дати можливість їй зникнути.

Укуси лісового кліща

У природі існують джерела хвороб, які властиві диким тваринам. При деяких умовах контакту з тваринами, людина може захворіти.

Однією з таких хвороб є кліщовий енцефаліт. Основним переміщувачем цього вірусу є лісовий кліщ, який зустрічається в основному в листяних та хвойних лісах. Кліщ з'являється напровесні - в квітні, в травні - червні його активність різко підвищується і закінчується у вересні.

Ознаки захворювання. Захворювання звичайно проявляється через 1-2 тижні. Починається гостро - з головного болю, нудоти, блюван-ня, втрати свідомості тощо. На слизовій оболонці очей проступають кровоносні судини, різко червоніє шкіра обличчя, з'являються ознаки паралічу м'язів. Це тяжке захворювання, котре може призвести до інвалідності і навіть смерті.

Профілактичні заходи. Для захисту може бути всякий одяг (спідни-ця виключається) з капюшоном, який щільно закриває голову та шию, з довгими рукавами на манжетах, які затягнуті резинкою. Штани заправ-ляються в чоботи або черевики з гетрами. Кліщі тримаються на росли-нах на висоті до 1 м над землею, падають до ніг людини і повзуть знизу догори. В якійсь міри кліщів відлякують певні засоби (репеленти) -котрі наносяться на одяг. Значний ефект дають само- та взаємоогляди. Швидкі та старанні огляди через 3 години дозволяють своєчасно вилучити кліща (кліщ, що присмоктався, небезпечний, якщо він пробув на тілі людини більше 3-4 годин). Кліща обережно знімають, змащуючи шкіру жиром, потім місце присосу ретельно оброблюють йодом або спиртом.

Укуси комах

Бджоли та оси при вжалюванні виділяють отруту, яка порушує процеси згортання крові і часто викликають алергічні реакції. В біль-шості випадків ужалювання не є небезпечним для людини. Але коли на людину нападає з десяток бджіл або ос, їхнє вжалювання призво-дить до загальної токсикації (отруєння) організму. Особливо небезпеч-ні укуси в районі рота, в шию. З наявністю у людини алергії до осиної або бджолиної отрути, інколи розвивається тяжкий стан потерпілого.

Симптоми: запаморочення, головний біль, задуха, нудота, набряк язика або частини горлянки (після того як ви проковтнули їжу з осою або бджолою), іноді блювання - ознаки шоку. На поверхні шкіри утво-рюються малі пухирі, які супроводжуються сильною сверблячкою.

Перша допомога

Якщо видно жало бджоли (бо оса жала не залишає), слід вилучити його, ранку змастити розчином питної соди (1 ложка соди на склянку води); вкушене місце потрібно охолодити. Це зменшить біль та наб-ряк. Якщо набряк швидко збільшується і з'являється сильний біль,-відвезіть дитину до лікарні, у тяжких випадках - в положенні лежачи.

Комахи, мошки, сліпні, хоч і не належать до небезпечних комах, але часто бувають саме надокучливими та неприємними супутниками в подорожі, їхні укуси, крім свербежу шкіри, можуть викликати під-вищену подразненість, втрату апетиту, нервове перевтомлення.

Профілактика

Кращим засобом індивідуального захисту від докучливих комах є спеціальні препарати типу «Дета». Для захисту від комах 15-20 кра-пель препарату наливається у долоню, а потім тонким шаром розма-зується