Однією з важливих причин, які деформують свідомість і характер неповнолітніх, є стосунки з матір’ю. Це підтверджують дані соціологічних досліджень Українського науково-дослідного інституту проблем молоді [7, с. 61-62]. Вони показують, що певним різновидом жорстокого ставлення до дітей є психологічна жорстокість, що включає емоційну холодність, нехтування своїми батьківськими обов’язками. Серед опитаних виявилося, що 12 відсотків матерів були емоційно холодними зі своїми дітьми та 12 відсотків давали зрозуміти, що дитина є небажаною. Ці діти почувають себе досить нещасливими. У таких дітей поступово формуються суперечливі почуття до батьків, які можуть знайти крайній вияв ворожого ставлення до них, можуть сформувати дефекти характеру, морального розвитку. Після проведення факторного аналізу щодо оцінки якостей, що були властиві матері, було отримано після варімакс-ротації (метод, який зводить до мінімуму кількість ознак з високим навантаженням для даного фактору, що підвищує можливість інтерпретації фактору) 4 фактори (включають 61 % дисперсії), які умовно можна показати наступним чином: 1-й фактор поєднує якості, що репрезентують доброзичливо-тепле ставлення («розуміла всі мої потреби» – 0,828, «тішилася мною» – 0,824, «хвалила мене» – 0,691, «часто говорила зі мною» – 0,804, «допомогала мені в усьому» – 0,766 тощо); 2-й фактор – свобода поведінки та вільного вибору («давала мені гуляти, скільки я хотіла» – 0,858, «дозволяла робити все, що мені подобається» – 0,679, «дозволяла мені вдягатися так, як я хотіла» – 0,586); 3-й фактор – надмірної опіки та контролю з боку матері («контролювала всі мої вчинки» – 0,723, «втручалася в усі мої справи» – 0,807, «любила мене повчати» – 0,781); 4-й фактор – жорстокого ставлення («була емоційно холодною зі мною» – 0,586, «давала мені зрозуміти, що я небажана» – 0,844, «намагалася мене узалежнити від себе» – 0,781). Цікаво, що фактор жорстокості до дитини вмістив у собі таку якість, як «прагнення узалежнити дитину від себе». Вірогідно, даний фактор пов’язаний із завищеними сімейними очікуваннями. Мати, покладаючи на дитину надто багато своїх надій, а іноді переносячи і свої нереалізовані мрії, усіма силами прагне успішної кар’єри для дитини. Коли ж очікування не здійснюються і мрії розбиваються, мати починає переносити свою злість на дитину, що виливається у жорстоке ставлення. Даний факт можна пояснити керуючись теорією «батьківського вкладу». Згідно з цією теорією, жорстоке ставленні до дітей – це свого роду гіпертрофована форма батьківського вкладу, незалежно в якій бік направлений вклад: чи це повна його відсутність, чи надмірний прояв. У даному випадку, коли мати намагається узалежнити дитину, вочевидь надмірний батьківський вклад, що порушує процес соціалізації та входження у доросле життя.

Для неблагополучних родин найбільш характерний саме авторитарний стиль виховання, який не потребує ні педагогічних, ні психологічних зусиль. Такі родини не відрізняються різноманітністю методів виховання через неусвідомлення значення цього процесу на становлення дитини, як правило, низький культурно-освітній рівень, консерватизм мислення, виховання і спілкування з дитиною зводиться до заборони і покарання, чого у благополучних родинах намагаються уникати. Діти отримують від батьків і від школи багато в чому ідеалізовану уяву про світ. Школяр бачить світ не стільки таким, яким він є, скільки таким, яким би він хотів його бачити. Школяр фіксує свою увагу в основною на всьому кращому, що зосереджено в оточуючих його людях. І ось тут можливі відхилення в психології дитини. Це може бути пов’язано з тим, що в навколишньому світі він не виявив того добра, до якого схильна його душа, яке він сам шукає в цьому світі. Дитина може озлобитися і навіть зненавидіти такий світ.

Раніше до наркотиків більше залучались діти із неповних або неблагополучних сімей. Дане соціологічне дослідження в місті Хмельницькому показало, що тенденція змінилась. Респондент виховується обома батьками – 67,5 %, лише матір’ю – 24,9 %, лише батьком – 1 %. Матеріальний стан юних наркоманів також задовільний у 53,7 % і незадовільний лише у 28,6 %. Однією з важливих причин звернення підлітка до наркотиків, як свідчать наведені дані, є стан емоційного мікроклімату в сім’ях: задовільняє – 27 %; не задовольняє – 18 %; частково задовільняє – 35,2 %; не відповіли – 19,5 %. Сумарна цифра незадоволених емоційним мікрокліматом у сім’ї – 72,7 % проти 27 % задоволених говорить сама за себе. А саме батьківська сім’я створює для своєї дитини старт для подальшого життя, формує ідеал Добра або Зла в душі, закріплює позитивні або негативні риси характеру, добрі або погані звички і вчинки. Батьки є реальним ідеалом, і навіть якщо він негативний, то однаково зберігається на підсвідомому рівні і реалізується в особистому житті, у відношенні з найближчим оточенням. Все суцвіття негативного, що було у житті дитини, проявляється у вчинках, діях, відношеннях, характері дорослого. «Із затурканих і безвольних дітей, – писав А.С. Макаренко, – виходять потім або нікчемні люди, або самодури, які протягом всього життя мстять за пригнічене дитинство»