Захищати людину, її здоров'я в процесі повсякденної праці, міжнародна статистика свідчить, що в наш час травматизм може бути прирівняний до Епідемії. Так, за даними Всесвітньої організації охорони праці смертність від нещасних випадків на сьогодні займає третє місце після серцево-судинних і онкологічних захворювань, причому переважно гинуть працездатні люди віком до 40 років. Аналіз причин смертності в Україні (1994—1998 рр.) показує, що основною причиною смертності чоловіків у працездатному віці є нещасні випадки, отруєння, травми (30—35% усіх смертей у цьому віці). Тому зрозуміло, що охорона праці відіграє важливу роль, як суспільний чинник, оскільки, якими б вагомими не були трудові здобутки, вони не можуть компенсувати людині втраченого здоров'я, а тим більше життя — те і інше дається лише один раз. Необхідно пам'ятати, що через нещасні випадки та авари гинуть на виробництві не просто робітники та службовці, на підготовку яких держава витратила значні кошти, а перш за все люди — годувальники сімей, батьки та матері дітей. Окрім соціального, охорона праці має, безперечно, важливе економічне значення — це і висока продуктивність праці, зниження витрат на оплату лікарняних, компенсацій за важкі та шкідливі умови праці тощо. За розрахунками Німецької ради підприємців наслідки нещасних випадків коштують у 10 разів дорожче, ніж вартість заходів щодо їх попередження. В Україні, враховуючи мізерні витрати на заходи з охорони праці, ця різниця ще більша. Фахівці Міжнародної організації праці (МОП) підрахували, що економічні витрати, пов'язані з нещасними випадками, складають 1% світового валового національного продукту.

Впродовж багатовікової історії людства проблеми здоров'я та безпеки праці завжди посідали чільне місце в соціальному та економічному житті суспільства і були пов'язані з розвитком суспільного виробництва та формуванням суспільного буття. Цілком зрозуміло, що вивченню питань охорони праці приділялась серйозна увага. Вчені, інженери, лікарі, психологи, представники інших наук та фахів вивчали проблеми створення безпечних та нешкідливих умов та засобів праці. Адже саме за таких обставин людина здатна працювати високопродуктивне, створювати необхідний матеріальний потенціал суспільства, добробут усіх громадян. Тому історично склалось, що охорона праці як галузь науки виникла на перетині соціально-правових, технічних і медичних наук, науки про людину. Головними об'єктами її досліджень є людина в процесі праці, виробниче середовище, організація праці та виробництва. На підставі цих досліджень розробляються заходи та засоби, спрямовані на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праць.

Висновки

Опрацювати законодавчі акти України з охоронною праці

Сформувати розділи з техніки безпеки та основи безпеки технологічних процесів з курсу Охорона праці в хімічні йпромисловості

сформульований засіб повного курсу лекцій для подальшої роботи

Список використаних джерел:

Медведєва В.С., Балинкис Л.И. “Охрана труда в химическоъ промышлености” – М., Химия, 1982.

Житецький ВюЦ., Джигу рей В.С., Мельников О.В. “Основи охорони праці”. – Львів: Афіша, 2000

Закон України про охорону праці

Гогіташвілі Г.Г. Охорона праці на підприємствах промисловості. – К. 1993.

Купчик М.П., Гандзюк М.П., Степанець І.Ф. та ін.

Основи охорони парці. – К.: Основа, 2000

Науково-практичний коментар до Закону України “Про охорону праці”. – К.: Основаё 1997.

Сулла М.Б. Охрана Трула. – М.: Просвещение, 1989.

Трахтенберг І.М., коршун М.М., чабанова О.В. Гігієна праці та виробнича санітарія. – К., 1997

Чижевський И.М., КумсовГ.Б., Ісидорин Ю.А. Охранка труда. – М., Книга, 1988