Майданчики, де проводяться вантажно-розвантажувальні роботи, повинні мати рівне та тверде покриття або твердий грунт, мати ухил не більше 5°, а також природне і штучне освітлення.

До робіт з вантажопідіймальними пристроями допускаються особи?: не молодші 18 років, які пройшли медичний огляд і спеціальне навчання, склали іспит кваліфікаційній комісії і одержали посвідчення. ^

У випадку, коли вага вантажу перевищує 50 кг, а також щщ; підійманні вантажів на висоту понад 3 м слід застосовувати засоби : механізації. ї І

Правила складування вантажів: висота штабеля не повинна! перевищувати 6 м для нерозбірної тари і 4,5 м — для складеної тари;! * Зм — для вантажів у ящиках при ручному навантаженні та 6 м — прии механізованому; для барабанів з карбідом кальцію — не більше двох ярусів,^ для кошиків з бутлями агресивних речовин — в один ряд. Ширинаі * головного проходу в закритих складах повинна бути не менше 3 м. Під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт з вантажами третьбіІ р та четвертої груп необхідно застосовувати засоби індивідуального захисту.

умови ураження людини електричним струмом

Аналіз небезпеки електроустановок зводиться до визначення значення струму, котрий протікає через тіло людини при різних можливих варіантах потрапляння її під напругу внаслідок дотику до струмоведучих частин електричних мереж, неструмоведучих частин електроустановок, котрі опинились під напругою при пошкодженні ізоляції, або внаслідок спинення під напругою кроку, а також до оцінки впливу різних чинників та параметрів мережі на небезпеку ураження.

Електричні мережі бувають постійного та змінного струмів. Мережі змінного струму бувають, однофазові та багатофазові. Найбільш поширені — трифазові мережі змінного струму. За режимом нейтралі трансформатора або генератора трифазові мережі можуть бути

з ізольованою або глухозаземленою нейтраллю. Ізольованою називають нейтраль, ізольовану від заземлювального пристрою або приєднану до нього через апарати з великим опором (трансформатори напруги, компенсаційні котушки). Глухозаземленою називають нейтраль, приєднану до заземлювалюного пристрою безпосередньо або через апарати з малим опором (трансформатори струму).

Небезпека мереж однофазового струму. Однофазові мережі та мережі постійного струму можуть бути ізольованими від землі, мати заземлений полюс або середню точку.

При однополюсному дотику до провідника (рис. 3.11) людина виявляється під'єднаною до другого провідника через опір розтіканню струму.

Дотик людини до нєзаземленого провідника мережі з заземленим полюсом (рис.3.12) зумовлює протікання струму через тіло людини

Дотик до справного провідника при замиканні іншого провідника на землю (рис.3.13). Цей дотик зумовлює струм через тіло людини

При дотику до одного з проводів мережі з заземленою середньою точкою (рис. 3.14). Людина опиняється під напругою, котра складає половину напруги мережі:

Аналіз наведених вище формул свідчить, що найбільш небезпечним є двополосний дотик за будь-якого режиму нейтралі відносно землі, оскільки в цьому випадку струм, котрий протікає через тіло людини, визначається лише опором її тіла. Найменш небезпечним є дотик до провідника ізольованої мережі за нормального режиму роботи.

Небезпека трифазових електричних мереж з ізольованою нейтраллю. Провідники електричних мереж відносно землі мають ємність та активний опір — опір розтікання, рівний опору ізоляції та шляху струму на землю (рис.3.16). Загалом ці ємності та опори розтікання різні.

Дотик" людини до одного з фазових проводів (однофазовий дотик) справної мережі. При такому дотику провідність цього провідника відносно землі зменшується і відбувається зміщення нейтралі, тобто перекос фаз (рис.3.16). Струм, що проходить через тіло людини, виражається залежністю:

У випадку коротких електричних мереж (при малих ємностях фазових проводів відносно землі С=0) вираз для значення сили струму через людину запишеться так:

При двофазовому дотику (рис. 3.17) людина потрапляє під лінійну напругу, і струм через людину визначається за виразом:

В аварійному режимі роботи мережі за умови замикання однієї з фаз на землю (рис. 3.18) струм, котрий проходить через людину, доторкнувшись до справної фази, виразиться залежністю:

де Кк — опір короткого замикання, Ом.

Якщо перехідним опором Кк в місці замикання на землю можна знехтувати порівняно з опором ланки людини, то

П

І Таким чином, при дотику до одного з фазових проводів мережі І з ізольованою нейтраллю в нормальному режимі струм через людину І залежить від опору втрати та ємності мережі відносно землі. І Замикання однієї з фаз на землю значно підвищує небезпеку І однофазового дотику, оскільки в цьому випадку людина опиняється І під напругою, близькою до лінійної. Найнебезпечнішим є дво-| фазовий дотик.

І Небезпека трифазових електричних мереж з глухо-I заземленою нейтраллю. Трифазові електричні мережі І з глухозаземленою нейтраллю мають малий опір між нейтраллю та І землею. Напруга будь-якої фази справної мережі відносно землі дорівнює І фазовій напрузі. Струм через людину при однофазовому дотику І (рис. 3.19) визначається за виразом:

^н

При двофазовому дотику (рис. 3.20) людина опиняється під лінійною напругою, як і в мережах з ізольованою нейтраллю, і струм через людину визначається за виразом:

В аварійному режимі, коли одна з фаз мережі замкнена на землю, відбувається перерозподіл напруги, і напруга справних фаз відносно землі відрізняється від фазової напруги мережі. Доторкнувшись до справної фази, людина опиняється під напругою Ј7'л, котра більша, ніж фазова, але менша, ніж лінійна (рис. 3.21), і струм, що проходить через тіло людини:

Таким чином, дотик до справної фази при замиканні другої фази на землю небезпечніший, ніж дотик до фази в нормальному режимі