при середній фізичній праці — 3,2 тис. к Кал/добу;

при тяжкій фізичній праці та активному способі життя вони досягають 4тис. кКал/добу та більше.

Добові енерговитрати залежать також і від віку людини. Наприклад, у похилому віці (коли людина на пенсії і веде малорухомий спосіб жит-тя) добова витрата енергії може становити 2,3 тис. кКал/добу; для лю-дей молодих та середнього віку добові енерговитрати сягають 6 тис. к Кал/добу.

Залежно від виду праці обов'язково необхідно враховувати і харчо-вий раціон. В даному випадку він не повинен перевищувати 2212 кКал (харчовий раціон не повинен більше ніж на 5% перевищувати добові енерговитрати).

І На будь-яку діяльність людини сильно впливають успіх або невда-ча. В одних випадках успіх, піднімаючи людину у власних очах, мобі-лізує сили на досягнення нових цілей у роботі, а в інших — може вик-ликати самозаспокоєння. Невдача ж у справі, до якої людина ставиться позитивно, викликає пригнічений стан. Залежно від особистих рис, неприємні почуття можуть викликати або відмову від подальшої діяль-ності в певній галузі, або послідовний аналіз причин невдачі та нові зу-силля на виконання тієї чи іншої справи.

Успіх у роботі залежить від багатьох обставин. Однією з них висту-пає творчість. Пошук нового в праці характерний лише для творчої особистості.

Творчість піднімає діяльність на вищий ступінь, є рушійною силою виробництва та науки. У творчості відбувається злиття фізичних та розумових сил, що розкриває по-вністю особистість, дає можливість самовираження.

КОМБІНОВАНІ НЕБЕЗПЕКИ

У наш час практично будь-який катастрофічний процес (забруднен-ня, селі, зсуви, пилові бурі та інші явища) має комбінований характер: техногенний вплив сполучається з природними явищами.*

Природні стихійні явища є відхиленнями від звичайних природних процесів. Вони можуть порушити діяльність локальних або регіональних екосистем. Але природне середовище загалом, наприклад, в масштабі всієї біосфери, може впо-ратись з наслідками природних стихій за рахунок саморегулювання за досить невеликий термін. Але для людини вони становлять небезпеку через те, що загро-жують здоров'ю та завдають економічних збитків.*

Техногенні небезпеки (аварії на підприємствах, транспорті тощо) в бага-тьох випадках спричиняють процеси, не властиві природним системам, форму-ють стійкі за часом відхилення від нормального стану екосистем. Особливо не-безпечні процеси, які призводять до накопичення забруднень у заключних ланках ланцюгів живлення.

До природно-техногенних небезпек належать і екологічні небезпеки. В багатьох районах планети спостерігається кризовий стан природного середовища, а деякі екологічні проблеми набули глобального характеру:

> порушення озонового шару, > посилення парникового ефекту, > кис-лотні дощі, забруднення Світового океану, > зниження родючості ґрунтів, > деградація лісів та ландшафтів, > зменшення біологічного різно-маніття.

Чим більше в атмосфері вуглекислого газу, тим більше інфрачервоних променів буде поглинуто, тим теплішою вона стане. Температура і клімат, до якого ми звик-ли, забезпечується концентрацією вуглекислого газу в атмосфері на рівні 0,03%. В наш час люди збільшують концентрацію вуглекислого газу, коли вирубують ліси та використовують викопне паливо, внаслідок чого концентрація вуглекис-лого газу за XX ст. зросла приблизно на 20%, що може призвести до потепління клімату. Якщо допустити збереження існуючих тенденцій, то до 2050року кон-центрація вуглекислого газу в атмосфері подвоїться. Комп 'ютерні моделі різних кліматичних параметрів показують, що це призведе до повсюдного потепління на 1,5-4,5°С. На перший погляд воно здається помірним. Але підвищення навколиш-ньої температури на 4,5-5,5 Свище її піків, які досягають 38 С, може виявитись катастрофічним. Таке потепління викличе танення льодовиків, що спричинить підйом рівня Світового океану на 2-3 м. Це призведе до затоплення багатьох узбережних ділянок, де живуть мільйони людей. Вплив глобального потепління на опади і сільське господарство, вірогідно, виявиться ще сильнішим. Природні опа-ди можуть скоротитися на 40%, літо стане більш спекотним, випаровування з поверхні Землі збільшиться, ґрунти пересохнуть...*

збільшення к. к. д. використання пального на транспорті;*

енергозбереження (виробництво електроенергії майже повністю базується на спалюванні викопного палива);*

розробка та впровадження сонячних та інших безпаливних джерел енергії;*

припинення вирубки лісів, особливо тропічних;*

організація та підтримка компаній, які насаджують дерева.

* Порушення озонового шару. Ультрафіолетове випромінювання (компо-нент сонячного випромінювання) проникає крізь атмосферу, поглинається тка-нинами живих організмів і викликає руйнування молекул білка та ДНК. Ми захищені від агресивного впливу ультрафіолетового випромінювання шаром озону в стратосфері на висоті 25 км від поверхні Землі. Цей шар зазвичай називають озоновим екраном. Необхідність його збереження не потребує доведення. Але деякі антропогенні забруднювачі його руйнують. За оцінками спеціалістів, озоновий шар зменшився за останні десять років на 4-8%, а над полярними шапками ви-никли так звані озонові діри. Крім збільшення ризику ракових захворювань, змен-шення озонового шару навіть на 1% може, за даними ООН, призвести до того, що 100 тисяч осіб осліпне від катаракти.

Серйозну загрозу озоновому шару становлять хлорфторвуа/іеводні (фреони). Вони використовуються як холодоагенти в холодильниках, кондиціонерах повітря і теплових насосах.

* Кислотні опади. Дуже поширеним явищем стали кислотні дощі. Кислотни-ми називають будь-які опади — дощі, тумани, сніг, — кислотність яких вища за нормальну. На значних територіях промислова розвинених країн випадають опади, кислотність яких перевищує нормальну в 10-1000разів. Хімічний аналіз кислот-них опадів вказує на присутність сірчаної та азотної кислот, які утворюються внаслідок сполучення оксидів сірки та азоту з парами води. Кислотні опади пов'язані насамперед з роботою вугільних електростанцій, транспорту і промис-лових підприємств.

Кислотні опади негативно впливають майже на всі екосистеми.

Ще один з наслідків кислотних опадів — руйнування творів мистец-тва. Деякі спеціалісти занепокоєні тим, що вимивання кислотними опа-дами алюмінію та інших токсичних елементів