Тема : “Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій.

Основні поняття електро- та пожежної безпеки”

План

Причини виникнення та класифікації надзвичайних ситуацій.

Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій.

Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях.

Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій.

Пожежа, антрополог енна катастрофа.

Електронебезпека населення.

1) Щодня у світі фіксується тисяча подій, при яких відбувається порушення нормальних умов життя і діяльності людини і які можуть призвести, або призводять до загибелі людей та до значних матеріальних втрат. Такі події називаються надзвичайними ситуаціями.

Приклад(3МІ)

Загальні ознаки надзвичайних ситуацій (НС)

- наявність, або загроза загибелі людей чи значне погіршення умов їх життєдіяльності;

заподіяння економічних збитків;

істотне погіршення стану довкілля.

До надзвичайних ситуацій, як правило призводять аварії, катастрофи, стихійні лиха та інші події, такі як епідемія, терористичні акти, збройні конфлікти.

Аварії діляться на дві категорії:

І- категорія належать аварії в яких:

- загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб;

- стався викид отруйних, радіоактивних речовин;

- збільшилась концентрація забруднюючих речовин у навколишньому середовищі більш, як у 10 разів;

- зруйновано будівлі споруди, що утворювали загрозу для життя і здоров’я великої кількості людей, працівників.

ІІ- категорії належать аварії в яких:

загинуло до 5, чи травмовано від 4 до 10 осіб;

- зруйновано будівлі, що створювали загрозу для життя і здоров’я працівників цеху, дільниці (100 осіб і більше).

Події природного походження, або результати діяльності природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть вразити людей, об’єкти економіки, та довкілля – називаються небезпечними природними явищами. Руйнівне небезпечне природне явище – це стихійне лихо.

Вагомість надзвичайних ситуацій поділяються на 9 груп:

1 індивідуальні (НС) коли виникає загроза для порушення життєдіяльності лише однієї особи;

2 надзвичайна ситуацій рівне мікро колективу (сім’я, бригада);

3 н. с. рівне колективу (цех, дільниця);

4 н. с. Рівне мікро колективу;

5 н. с. жителів міста, району;

6 н. с. для населення області;

7 н. с. для населення країни,

8 н. с. для жителів континенту материка;

9 н. с. для всього людства.

Залежно від територіального поширення розрізняють чотири рівні н. с.

загальнодержавні – н. с. що сталась на території 2 і більших областей;

регіональні – н. с. що сталось на території 2 і більше амін. Районів;

- місцеві – н. с. що виходить за межі небезпечного об’єкта, поширюється на довкілля, сусідні населенні пункти;

об’єктові – н. с. що сталась на території одного об’єкта і не виходить за його межі.

В Україні розрізняють чотири класи надзвичайних ситуації:

Н. с. техногенного характеру – це транспортні аварії, пожежі, аварії з викидом, раптове руйнування споруд.

Н. с. природного характеру – це небезпечні геологічні, метеорологічні природні пожежі, та інші явища.

Н. с. соціально-політичного характеру – це ситуації пов’язані з противоправними діями терористичного чи антиконституційного спрямування.

Н. с. воєнного характеру – це ситуації пов’язані з наслідками застосування зброї масового ураження.

2) Найбільш ефективний засіб зменшення шкоди та збитків, яких зазнають суспільство, держава і кожна окрема особа в результаті надзвичайних ситуацій – запобігати їх виконанню, а в разі виникнення виконувати заходи, адекватній ситуацій що склалась.

Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій – це підготовка та реалізація комплексу правових, соціально-гігієнічних та інших заходів спрямованих на регулювання безпеки, проведення оцінки рівня ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення н. с. на основі даних моніторингу (спостереження), експертизи, дослідження та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення і переростання у надзвичайну ситуацію, або пом’якшенням її можливих наслідків.

Зазначені функції запобігання н. с. техногенного та природного характеру в нашій країні виконує Єдина державна система запобігання і регулювання н. с. техногенного і природного характеру (СДСЗР).

Основною метою створення СДСЗР є забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і реагування на н. с., забезпечення цивільного захисту населення.

СДСЗР складається з постійно діючих функціональних і територіальних підсистем і має чотири рівні: загальнодержавний, регіональний, місцевий та об’єктовий.

Кожний рівень СДСЗР має координуючі органи, та постійні органи управління.

Координуючи органи СДСЗР

Загально - державна комісія з питань техногенно-екологічної

державний безпеки та н. с.

рівень національна рада з питань безпечної

життєдіяльності населення

Регіональний комісії Ради міністрів в Автономної республіки,

рівень Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань

техногенно-екологічної безпеки н. с.

Місцевий комісії районних д. А. І виконавчих органів рад з рівень питань техногенно-екологічної безпеки та н. с.

Об’єктовий комісії з питань н. с. об’єкта

рівень

Основні заходи реалізації СДСЗР:

у режимі повсякденної готовності;

у режимі підвищеної готовності;

у режимі діяльності у н. с.;

у режимі діяльності у надзвичайному стані;

Надзвичайний стан – це особливий правовий режим, який тимчасово допускає обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод громадян.

Метою введення надзвичайного стану є:

якнайшвидша нормалізація обстановки;

відновлення конституційних прав громадян;

відновлення нормального функціонування конституційних органів влади;

відновлення нормального функціонування органів місцевого самоврядування.

3) Згідно з Законом про цивільну оборону України, громадяни України мають право на захист свого життя і здоров’я від наслідків аварій, катастроф, значних пожеж, стихійного лиха і вимагати від уряду України, інших органів державної виконавчої влади і тд. Гарантії щодо його реалізації.

Головною функцією органів виконавчої влади є захист населення та організації його життєзабезпечення.

Організація життєзабезпечення населення в н. с. – це комплекс заходів спрямованих на створення і підтримання нормальних умов життя, здоров’я і працездатності людей.

Цей комплекс включає:

управління діяльністю населення при загрозі та виникненню н. с.;

захист населення та територій від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха;

захист продуктів харчування та води від радіаційного, хімічного та біологічного забруднення;

житлове забезпечення і працевлаштування;

комунально-побутове обслуговування;

медичне обслуговування;

навчання населення способам захисту і діям в умовах н. с.;

забезпечення населення інформацією про характер