виробництва, встановлення норми виробітку і відповідних тарифних ставок.
При застосуванні акордно-преміальної системи поширення набуло преміювання за економію прямих витрат у розмірі до 70 % одержаної економії.
Оцінюючи різні варіанти остаточного розрахунку наприкінці року слід зауважити, що за ринкових умов доцільно використовувати оплату праці від валового доходу.
Стимулювання підвищення кваліфікації
З метою посилення матеріальної зацікавленості в підвищенні кваліфікації працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві, можуть встановлюватися трактористам-машиністам – І, ІІ, ІІІ класи кваліфікації. Особам, яким присвоєно І клас кваліфікації тракториста-машиніста і звання “Майстер рослинництва І класу” проводяться доплати до заробітку в розмірі 20 %, а особам , яким присвоєно ІІ клас кваліфікації тракториста-машиніста і звання “Майстер рослинництва ІІ класу” – в розмірі 10 %.
Стимулювання своєчасного та якісного
збирання урожаю і заготівлі кормів
Враховуючи особливо важливе значення проведення збтирання вродаю в госполджарстві встановлюються підвищені розцінки по оплаті праці для працівників, зайнятих на цих роботах. Найпоширенішим є традиційний порядок, при якому розцінки трактористам-машиністам збільшуються до 60%, а всім іншим працівникам, зайнятих на збиранні врожаю до 15 %.
Розмір заробітку майстрів-налагоджувальників і працівників, які здійснюють технічне обслуговування збиральних агрегатів, трактористів-машиністів, зайнятих на інших роботах у складі комплексу (загону) визначається виходячи із співвідношення між встановленими для цих працівників тарифними ставками і тарифною ставкою тракториста-машиніста, який працює на збиральному агрегаті.
Оплату праці водіїв автомобілів, які обслуговують збиральні агрегати, проводять у розмірі до 80 %, начальників комплексів (загонів) – до 120 %, а їх помічників – до 80-100 % середнього заробітку трактористів-машиністів, які працюють на збиральних агрегатах.
Оплата праці у тваринництві
Тарифний фонд оплати праці
У тваринництві насамперед встановлюють нормативну чисельність працівників кожної професійної групи діленням поголів’я тварин певного виду або статево-вікової групи на технічно обґрунтовану норму обслуговування. Потім одержаний результат множать на кількість днів у виробничому циклі, кількість циклів протягом року і на відповідну тарифну ставку за зміну.
Підмінним працівникам-тваринникам нараховують100 %, а постійним підмінним свинарям по догляду за маточним стадом та операторам машинного доїння – 110 % заробітку або розцінок для працівників, яких вони підміняють. До визначеної суми оплати праці виробничників по кожному виду продукції додають певну частину оплати бригадира, його помічника, обліковця. Цю частину визначають пропорційно до тарифного фонду оплати праці безпосередніх виконавців робіт, розрахованому в технооігчних картах.
Загальний тарифний фонд оплати праці по кожному виду тваринницької продукції одержують підвищенням розрахункового фонду до 150 %.
Розцінка за одиницю продукції є результатом ділення основного фонду оплати праці на норму виробництва продукції у натуральному або грошовому вираженні.
Авансування працівників
В галузях тваринництва, де продукція надходить в окремі періоди, аванс нараховують за відпрацьований час при виконанні всіх робіт по догляду й обслуговуванню закріплених груп тварин. У галузях, де продукція надходить протягом усього року, авансування працівників не застосовують, оскільки нараховують заробітну плату за кількість виробленої продукції певної якості згідно з плановими розцінками за її одиницю.
Оплата праці за прогресивно
зростаючими розцінками
Працю робітників, безпосередньо зайнятих на обслуговуванні худоби і птиці з використанням машин та механізмів, оплачують за тарифними ставками й розцінками відповідно до тарифікації робіт операторів комплексів по виробництву продукції на промисловій основі. Додаткову оплату нараховують за виконання нормованих завдань по виробництву продукції або переведенню худоби і птиці до інших технологічних груп. Нормовані завдання для окремих працівників або їхніх груп (бригад) встановлюють за нормами обслуговування та продуктивності тварин. При виконанні нормованого завдання по 100 % додаткова оплата досягає 30 % тарифної ставки, а в разі невиконання завдання (але не нижче 80 %) її відсоток пропорційно знижується.
При визначенні таких розцінок встановлюють мінімальну і максимальну продуктивність худоби, а потім приймають інтервал шкали та кількість градацій продуктивності.
Контрольна форма оплати праці
При найманні робітників на постійну (сезонну) роботу з кожним з них укладається контракт. У ньому повинні бути вказані:
обсяги пропонованої роботи і строки її виконання;
вимоги щодо якості;
строк дії контракту;
права, обов’язки та взаємна відповідальність сторін;
умови оплати праці, які визначаються угодою сторін, не можуть бути меншими, ніж передбачено чинним законодавством, угодами і колективним договором;
умови підвищення або зниження обумовленого сторонами розміру оплати праці;
доплати і надбавки;
премії, винагороди за підсумками роботи за рік чи інший період;
організація праці.
З метою зацікавленості найманих робітників у ефективному господарюванні за угодою членів селянського (фермерського) господарства вони можуть брати участь у розподілі прибутків на умовах, чітко визначених у контракті, а саме тієї частки, яка створюється за рахунок їх ефективної праці у збільшенні виробництва проти наміченого рівня.