проведенні порівняльного аналізу затрат робочого часу на різних підприємствах

Таблиця Основні позначення (індекси) затрат робочого часу

№ |

Найменування видів витрат часу |

Індекси

1. |

Час роботи |

Р

2. |

Продуктивна робота |

РП

3. |

Непродуктивна робота |

РН

4. |

Підготовчо-заключний час |

ПЗ

5. |

Оперативний час |

ОП

6. |

Основний оперативний час |

0

7. |

Допоміжний оперативний час |

Д

8. |

Час обслуговування робочого місця |

ОРМ

9. |

Організаційне обслуговування |

ОРГ

10. |

Технічне обслуговування |

ТЕХ

11 |

Час перерв у роботі |

П

12 |

Регламентовані перерви |

ПР

13 |

Нерегламентовані перерви |

ПН

14 |

Час на відпочинок та особисті |

воп

15 |

Перерви, зумовлені особливостями

технології та організації виробництва |

пт

16 |

Перерви, зумовлені вадами у

організації виробництва |

пнт

17 |

Перерви, зумовлені порушеннями

дисципліни |

птд

Час роботи (Т^) - це частина робочого дня, зміни, протягом якого працівник на своєму робочому місці здійснює певні дії, пов'язані із забезпеченням трудового процесу. Час роботи поділяється на час продуктивної роботи і час непродуктивної роботи (рис. 3.1).

Час непродуктивної роботи (Тр,,) - це час, протягом якого робітник фактично працює, але корисний результат відсутній, наприклад: виправлення браку продукції, що виник з вини з вини самого працівника; виконання роботи непередбаченої змінним завданням, виконання виконання роботи для задоволення власних потреб.

обслуговування (Трр.)

- витрачається на догляд робочого місця і його впорядкування, розкладення інструменту на початку зміни та прибирання наприкінці її, чищення і змащування обладнання. Час технічного обслуговування ГГ^ використовується на догляд обладнання у процесі виконання певної конкретної роботи, зокрема підналадка обладнання, заміна зношеного інструменту тощо.

Час продуктивної роботи та його складові елементи є об'єктивно необхідними при здійсненні будь-якого трудового процесу, отже, повинні враховуватись при визначенні норми часу він має найбільшу конкретну роботу. Найважливішим з цієї сукупності є час оперативної роботи, він має найбільшу питому вагу в загальній тривалості робочої зміни і витрачається безпосередньо на продуктивну роботу. Чим більша питома вага основного часу, тим продуктивнішою є праця даного конкретного робітника.

Важливою складовою робочого часу є час перерв. Час перерв у роботі виконавця (Т ) - загальна тривалість часу, протягом якого працівник не працює незалежно від причин, що викликали його бездіяльність. Складається з двох груп затрат часу: регламентованих і нерегламнтованих перерв

Час регламентованих перерв (Тдр) - це час, коли робітник не працює з причин, зазднелегідь передбачених, об'єктивно необхідних. До часу регламентованих перерв належать перерви на відпочинок та особисті потреби (Тц„д), а також час перерв, зумовлених особливостями техніки, технології та організації виробництва (ТА).

Час нерегламентованих перерв (Т ) - охоплює перерви та зупинки в роботі, що не є об’єктивно необхідними, тобто не бажаними, які виникають внаслідок недоліків в організації виробництва праці. Це час перерв, зумовлених недоліками у технології та організації виробництва; час перерв, зумовлених порушеннями трудової дисципліни.

Обідня перерва тут не розглядається, оскільки вона невключається до тривалості робочого дня .

До часу перерв, зумовлених недоліками у технології та організації виробництва (Т), відносять перерви, що спричинилися через несправність устаткування, відсутність у належний час заготовок, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, інструменту, технологічної оснастки, перебої у постачанні електроенергії тощо.

Час перерв, зумовлених порушеннями трудової дисципліни (Тптд^ складається з часу запізнень на роботу, невиправданого об’єктивними причинами зволікання початку робочої зміни, передчасного завершення зміни, перевищення часу обідньої перерви та нормованого часу на відпочинок і т.д.

Для об'єктивної оцінки затрат праці дуже важливо знати, які з елементів робочого часу об'єктивно необхідні, і підлягають обов'язковому нормуванню, а які є зайвими, непотрібними. Нормуванню, а відповідно і включенню до складу норми праці, підлягають усі затрати часу, що об'єктивно потрібні для виконання конкретного завдання: підготовчо-заключний, оперативної роботи, обслуговування робочого місця, регламентованих перерв. Не нормується і не включається до норми час непродуктивної роботи, перерв, зумовлених вадами у технології та організації виробництва, порушень трудової дисципліни (рис. 3.2).

У теорії і практиці нормування поширені два основних методи вивчення затрат робочого часу: безпосередніх вимірів і моментних спостережень.

Ст. 53

інструменту, джерел енергії, організації та обслуговування (забезпечення всім необхідним) робочого місця аналізується, порівнюється зі стандартами, технічними та організаційним умовами, положеннями, вимогами. Наприклад, потужність устаткування повинна бути на рівні проектної, місце має бути забезпечене потрібним інструментом у повній номенклатурі тощо. Потреба у такій підготовці пояснюється тим, що норма праці повинна розроблятися лише найраціональніших організаційно-технічиих умов. В усіх інших випадках спеціальна підготовка робочого місця перед спостереженням не потрібна, бо саме його організація та обслуговування, наявність якихось особливостей можуть бути причиною високої або низької продуктивності праці.

Основним документом хронометражу є хронокарта. На її лицьовому боці досить докладно записуються дані про робітника (об'єкт спостереження) - його прізвище, спеціальність, загальний стаж роботи, стаж роботи за спеціальністю, тарифний розряд, виробнича оцінка, про операцію, найменування операції і деталі, розряд роботи, номери деталі і креслення, матеріал і його властивості; про обладнання, інструмент і пристрої; про організацію та обслуговування робочого місця - схема планування робочого місця, перелік оснащення, розташування інструменту, порядок забезпечення заготовками, інструментом і т.д., порядок догляду устаткування тощо.

Операція, що досліджується, розчленовується на елементи, причому ступінь цього розчленування залежить від мети спостереження і типу виробництва. Детальнішого розчленування вимагають спостереження, що проводяться з метою нормування і вивчення передових методів праці. Виробничі операції, що виконуються в умовах масового та великосерійного виробництва, розчленовуються до початку хронометражу на трудові прийоми та дії, в умовах серйозного дрібносерійного - на комплекси прийомів.

Розчленування операції на окремі елементи проводиться за допомогою фіксажних точок. Це чітко виражені для спостерігача моменти початку і